Свіжі публікації




Казки, які ми читаємо дітям
(консультація для батьків молодших дошкільників)

Дорослі іноді недооцінюють роль казки у формуванні особистості, розвитку дитини. У сучасному суспільстві російські народні казки відходять на другий план, вони замінюються численними енциклопедіями та навчальною літературою. Це аргументується тим, що діти повинні пізнавати реальний навколишній світ, а не знайомитися з небилицями. Насправді дошкільний вік - це вік казки.

Насправді, казка повинна входити в життя дитини з самого раннього віку, супроводжувати його протягом усього дошкільного дитинства і залишатися з ним на все життя. З казки починається знайомство зі світом літератури, зі світом людських взаємин і навколишнім світом в цілому. Саме через казку дитині передається культурну спадщину людства. Казка будить допитливість і уяву дитини, розвиває його інтелект, допомагає зрозуміти самого себе, свої бажання та емоції, а також бажання та емоції інших людей. В ній поєднується не тільки цікавий сюжет з дивовижними героями, але і відчувається присутність відчуття істинної поезії, яка відкриває слухачеві світ людських почуттів, стверджує доброту і справедливість, а також заохочує до російської культури, до мудрого народному досвіду, до рідної мови.

Так які ж казки ви читаєте дітям?

Хочемо звернутися до історії казки. Казка - найдавніший жанр усної народної творчості, який ніколи не створювався спеціально для дітей. Коріння російської казки йдуть в слов'янське язичництво. Не можна не сказати про те, що російська казка не раз піддавалася гонінням. Церква боролася з язичницькими віруваннями, а заодно і з народними казками. Так, у XIII столітті єпископ Серапіон Володимирський забороняв «байки баяти», а цар Олексій Михайлович видав у 1649 році спеціальну грамоту з вимогою покласти край «сказыванию» і «скоморошеству». XIX століття теж не приніс народній казці визнання чиновників охоронного спрямування. Але не тільки цензура боролася з народною казкою. З середини того ж XIX століття на неї ополчилися відомі тоді педагоги. Вони були впевнені в її негативному впливі на слухача; вважали, що казка затримує розумовий розвиток дітей, лякає їх зображенням страшного, розслабляє волю, розвиває грубі інстинкти і т. д. Такі ж аргументи приводили супротивники цього виду народної творчості вже і в радянський час, після Жовтневої революції. Педагоги, вважали, що казка відводить дітей від реальності, викликає співчуття до тих, до кого не слід, - до всяких царевичам, царевнам та іншим антирадянським персонажам. Міркування про шкоду казки витікали із загального заперечення цінностей культурної спадщини.

Проте вже в XIX столітті з'явилися люди, які хотіли збирати і усна народна творчість (В. М. Снєгірьов, П. В. Киреєвський, в. І. Даль, А. Н. Афанасьєв, И.А.Худяков, П.А.Бессонов), завдяки їх іменами сьогодні ми можемо насолоджуватися цими творами.

Але нам слід застерегти батьків - не всі народні казки підходять для дітей дошкільного віку! Наприклад, у казках, зібраних О.М. Афанасьєвим зустрічаються вирази «негідні» дитячого слуху; у них же ми можемо побачити не дуже доброзичливу кінцівку, що може засмутити, засмутити дитини.

Тому, перш ніж розповісти (прочитати) своєму малюкові казку, проаналізуйте її самі. В даний час існують збірники, в яких написано «за О.М. Афанасьєву», найчастіше такі казки адаптовані під сучасної дитини - слухача. Але все ж батькам варто познайомитися з їх змістом і тільки потім довести його до дитини.

Сьогодні потреба в казці представляється особливо великий. Дитину буквально захльостує безперервно зростаючий потік інформації. І хоча сприйнятливість психіки у малюків велика, вона все ж має свої межі. Дитина перевтомлюється, робиться нервовим, і саме казка звільняє його свідомість від усього неважливого, необов'язкового, концентруючи увагу на простих діях героїв і думках про те, чому все відбувається так, а не інакше.

Дітей молодшого дошкільного віку необхідно знайомити з творами народної творчості. Рекомендуємо звернути увагу на наступні казки:

«Ріпка» обр. К. Ушинського;

«Колобок» обр. К. Ушинського

«Курочка ряба» обр. К. Ушинського;

«Козенята і вовк» обр. К. Ушинського;

«Теремок» обр. М. Булатова;

«Маша і ведмідь» обр. М. Булатова;

«Вовк і козенята» обр. А. Товстого;

«Заюшкина хатинка» обр. О. Капіци;

«Кіт, півень і лисиця» обр. М. Боголюбської;

«Теремок» обр. Е. Чарушина;

«Гуси-лебеді» обр. М. Булатова;

«Снігуронька і лисиця» обр. М. Булатова;

«Бичок - чорний бочок, білі копита» обр. М. Булатова;

«Лисиця і заєць» обр. Ст. Даля;

«У страху очі великі» обр. М. Сєрової.

Ми вважаємо, що російська народна казка сприяє:

- моральному вихованню дитини;

- становленню соціальних і комунікативних навичок;

- формування емоційної сфери та естетичного сприйняття;

- розвитку логічного та образного мислення;

- пізнання навколишнього світу.

 



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.