Свіжі публікації




Організація спільної діяльності логопеда та психолога у спеціалізованих групах для дітей з мовними порушеннями

Останнім часом приділяється велика увага корекційно-розвивальній роботі з дітьми дошкільного віку, що мають різні відхилення в пізнавальної та мовленнєвої сфері. Пізнавальні процеси (увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення) є складовою частиною будь-якої людської, у тому числі і мовленнєвої діяльності і забезпечують необхідну для неї інформацію.

В останні роки спостерігається зростання числа дошкільників із порушеннями загального і мовленнєвого розвитку. Більшість з них не мають складного мовного дефекту і, отже, не підлягають зарахуванню у спеціальну мовну групу. Виходом з такої ситуації є організація комплексної допомоги вчителя-логопеда та педагога-психолога.

Серед психологів, педагогів, лінгвістів, які створили передумови для комплексного підходу до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників - К.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л Рубінштейн, Д.Б. Ельконін, А.В. Запорожець, А.А. Леонтьєв, Щерба Л.В., O.A. Пєшковський, О.М. Гвоздьов, В.В. Виноградов, Ушинський К.Д., О.І. Тихеева, Е.А. Флерина, Ф.О. Сохін. Дослідниками давно виявлений тісний взаємозв'язок мови і загальних психологічних проявів: пізнавальної, особистісної, поведінкової сфери. Вивченням мови і пізнавальних процесів займається наука - логопсихология.

Логопсихология - це галузь спеціальної психології, яка вивчає психічні особливості людини, що має мовленнєві порушення первинного характеру.

Предметом логопсихологии є вивчення своєрідності психічного розвитку людей з різними формами мовленнєвої патології.

Завдання логопсихологии:

1. Вивчення специфіки психічного розвитку при первинних мовних порушеннях різного ступеня тяжкості та етіології.

2. Вивчення особливостей особистісного і соціального розвитку у дітей з мовленнєвою патологією.

3. Визначення перспектив розвитку дітей з порушеннями мовлення і ефективних засобів виховання і освіти.

4. Розробка методів диференціальної діагностики, що дозволяють виділити первинне мовленнєве недорозвинення серед схожих за зовнішніми проявами станів (аутизму, порушень слухової функції, затримки психічного розвитку, складних вад розвитку).

5. Розробка методів психологічної корекції та профілактики мовленнєвих порушень у дитячому віці.

Мета організації спільної роботи психолога та логопеда - надання комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям, що мають мовні порушення.

Завдання:
1. Створення середовища психологічної підтримки дітям з вадами мовлення.

2. Корекція мови, розвиток пізнавальної сфери дошкільника порушенням мови.

3. Адаптація та інтеграція дитини, яка має мовне порушення, в середу нормально розвиваються однолітків.

Комплексний підхід даних фахівців включає в себе наступні напрямки:

1. Організації роботи з дітьми.

2. Форми і методи роботи з педагогами.

3. Робота з батьками.

Основні етапи взаємодії психолога та логопеда з дітьми:

1. Діагностичний етап.

2. Корекційно-розвивальний етап.

3. Аналітичний етап.

На початковому етапі проводяться наступні заходи:

- розробка спільного діагностичного блоку методик, що дозволяє скоротити час на обстеження і зробити його більш змістовним;

- визначення рівня мовного і психічного розвитку;

- організація спільної корекційної роботи як цілісного підходу до розвитку психіки та мовлення дитини.

Другий напрямок - корекційно-розвивальна. Від якості профілактичної і корекційної роботи, своєчасно вжитих заходів, тісної співпраці фахівців досить часто залежить доля дитини, її інтелектуальний, особистісний і мовленнєвий розвиток, одним словом, його майбутнє, адаптація в суспільстві.

Тому на даному етапі слід: розробити інтегрований перспективний корекційно-розвиваючий план роботи, побудований на основі комплексної діагностики; скласти психолого-логопедичні заняття з урахуванням особливостей взаємодії фахівців і особливостей дитини.

Третій напрямок - аналітичне. Аналітична діяльність дозволяє відстежити ефективність корекційно-розвиваючої роботи при тісній співпраці логопеда і психолога, тобто виділити всі можливі позитивні і негативні сторони цієї діяльності, так само відстежити динаміку розвитку дитини.

Результати аналітичної діяльності: лист динаміки розвитку дитини; критерії ефективності корекційно-розвиваючої роботи.

Корекційно-розвивальний процес неможливий без участі батьків і педагогів, тому для них необхідно проведення консультацій, на яких слід розповісти про особливості розвитку дитини на даний момент, фактори ризику та основні напрями корекційно-розвивальної роботи з ними, так само вивчити, проаналізувати суб'єкт - суб'єктні стосунки в сім'ї, як умови профілактики мовленнєвих порушень.

Форми і методи взаємодії логопеда та психолога з педагогами:

1. Підбір кадрів (діагностика, співбесіду з метою виявлення особистісних, професійних якостей, рівня володіння усіма структурними компонентами мовлення).

2. Організація роботи в спеціалізованих групах вихователів і вузьких фахівців.

3. Консультації та семінари для педагогів.

Форми і методи взаємодії логопеда та психолога з батьками:

1. Підвищення батьківської компетентності шляхом бесід, консультацій.

2. Анкетування батьків з метою отримання інформації про анамнезі розвитку дитини.

3. Надання консультативної допомоги щодо оформлення документів для РПМПК.

4. Постійний зв'язок з батьками за допомогою зошитів для домашніх завдань.

5. Оформлення інформаційно - методичних виставок.

Передбачувані результати роботи з батьками: підвищення батьківської компетентності шляхом бесід, консультацій; постійний зв'язок з батьками за допомогою зошитів для домашніх завдань, коли батьки є учасниками корекційно-розвиваючої роботи.

Представлений комплексний підхід взаємодії вчителя-логопеда та педагога-психолога дозволяє:

1. Враховувати не лише мовленнєві, а й індивідуально-типологічні особливості дітей, а також їх компенсаторні можливості;

2. Чітко сформулювати об'єктивний висновок;

3. Намітити індивідуальні та групові програми корекційної роботи на довгострокову перспективу;

4. Сприяти зростанню компетентності вихователів і батьків у галузі корекційної педагогіки.

Таким чином, узгодженість дій логопеда і психолога в умовах ДНЗ дозволяє ефективно скорегувати наявні порушення розвитку мовлення, що допомагає дитині легко адаптуватися в дошкільній середовищі, успішно розвиватися і навчатися.


Бібліографічний список:

1. Калягін В.А. Логопсихология: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /В.А.Калягин, Т.С. Овчинникова. - М: Академія, 2006 - 320с.

2. Шипілова Є.В. Особливості організації психокорекційної роботи з дошкільниками з мовленнєвими порушеннями /Логопед у дитячому садочку, 2008 - 8 33с.

3. Модель взаємодії психолога та логопеда з організації роботи в специализированних групах./Під ред. М.Я. Большуновой; Упоряд.: Н.Ф.Балашова, Є.В. Соколова; МОУ-ЦО «Пелікан» Бердск, 1998. - 8с.

4. Шаброва С.Є., Федорова І.Ю., Модель діяльності вчителя-логопеда і педагога-психолога в умовах дошкільного логопедичного пункту. /Логопедія. № 5, 2007.

 



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.