Свіжі публікації




«Експериментування як засіб формування пізнавального інтересу у дітей старшого дошкільного віку при ознайомленні з неживою природою»

Дитині - дошкільнику по природі властива орієнтація на пізнання навколишнього світу і експериментування з об'єктами і явищами реальності. Експеримент, самостійно проведений дитиною, дозволяє йому створити модель природничо - наукового явища і узагальнити отримані дієвим шляхом результати, зіставити їх, класифікувати і зробити висновки про ціннісної значимості фізичних явищ для людини і самого себе.

Неповноцінна експериментальна діяльність накладає відбиток на формування пізнавального розвитку.

Виникнення досвіду пов'язане з виділенням в освітньому процесі експериментування, поряд з ігровою діяльністю, яка дозволяє дітям моделювати в своїй свідомості картину світу, засновану на власних спостереженнях, дослідах.

Актуальність досвіду зумовлена формуванням пізнавального інтересу у дітей при ознайомленні з неживою природою, у тому, що дитина пізнає об'єкт в ході практичної діяльності з ним.

Дослідницька активність сприяє становленню суб'єктивної позиції дошкільника в пізнанні навколишнього світу, тим самим забезпечує готовність до школи. Пошуково-пізнавальна діяльність викликає в дитини інтерес до дослідження природи, розвиває розумові операції, стимулює пізнавальну активність і допитливість.

Мета досвіду - формування пізнавального інтересу у дошкільнят при ознайомленні з неживою природою в процесі експериментальної діяльності.

Я поставила завдання:

1. Розширювати уявлення дітей про фізичні властивості навколишнього світу:

- знайомити з різними властивостями речовин (твердість, м'якість, сипучість, плавучість, розчинність).

- ознайомлювати з основними видами і характеристиками руху (швидкість, напрямок).

2. Розширювати уявлення про неживу природу.

3. Формувати навички спостереження і експериментування у процесі пошуково - пізнавальної діяльності.

4. Розвивати емоційно - ціннісне ставлення до навколишнього світу.

5. Формувати досвід виконання правил техніки безпеки при проведенні фізичних експериментів.

У вирішенні поставлених завдань виділила форми роботи:

1. Заняття.

2. Дослідницька діяльність: педагог-дитина, батько-дитина.

3. Експерименти на прогулянках.

4. Розвиваючі ігри.

Мною був розроблений цикл занять за віковими групами. Заняття спрямовані на те, щоб навчити дітей спостерігати за явищами природи, формулювати проблеми, будувати гіпотези, проводити експерименти і робити висновки.

У своїй роботі користувалась схемами, алгоритмами, малюнками. У роботу включаються всі аналізатори дітей: зоровий, слуховий, тактильний, нюховий. Розробляючи заняття, дотримувалися наступні правила:

- тема повинна бути цікавою і захоплювати дітей.

- тема повинна бути здійсненна, вирішення її має принести реальну користь учасникам дослідження (дитина отримує нові, корисні знання, вміння та навички).

- тема повинна бути оригінальною, в ній необхідний елемент несподіванки, незвичайності (оригінальність в даному випадку слід розуміти не тільки як здатність знайти щось незвичайне, але і як здатність нестандартно дивитися на традиційні предмети і явища).

На занятті «Крапелька Тепла або допоможемо Колобку вмитися» (середній дошкільний вік) знайомила зі способами отримання теплої води, змішуючи гарячу з холодною.

Дошкільнята пояснювали, чому погано вмиватися холодною водою (можна застудитися, неприємно, погано відмивається бруд) і гарячої (можна обпектися). На занятті «Ознайомлення з властивостями повітря» (старший дошкільний вік) дошкільнята познайомилися, яку роль відіграє повітря в житті людини. Вихованці проводять серію дослідів і приходять до висновку: повітря невидимий, безбарвний, у воді видно у вигляді бульбашок.

Заняття «Випробування магніту» (старша група) познайомило з властивостями магніту. Лицар «Магнитолик» знайомить дітей з легендою магнітної гори. Вихованці самостійно проводять дослідження з магнітом. На занятті розвивається цілеспрямована діяльність дитини, відшукувати предмети, властивості яких відповідають предметним вимогам (притягаються до магніту). В дослідницькій діяльності дошкільнята дізнаються про притягання предметів через воду, дерев'яний стіл та інші предмети. Роблять висновок: магніту не перешкода ні вода, ні дерево, ні інші предмети.

У підготовчій групі дошкільнята знайомляться з кругообігом води в природі, користуються картками - схемами. Діти дізнаються, чому випадають опади у вигляді дощу і снігу, яке значення має вода для життя людини. Розглядаючи малюнок дошкільнята пізнають, що Сонце нагріває воду в морях і річках. Вода перетворюється в пар. У вигляді пари крихітні крапельки вологи піднімаються в повітря, і знову перетворюються в крапельки, утворюючи хмари. Коли води набирається багато, випадає дощ або сніг. Для закріплення матеріалу проведена гра «Ходить крапелька по колу» з використанням алгоритму.

Використання пошуково-пізнавальних занять ефективно для навчання. У процесі занять відбувається розумовий розвиток дитини, вдосконалення сенсорних процесів, мислення, мовлення, розвивається допитливість.

Ефективність пізнавальних занять в тому, що на основі вже наявних знань діти отримують все нові і нові уявлення про явища навколишнього світу, систематично доповнюючи і розширюючи їх у відповідності з віковими особливостями дітей.

Пошуково-пізнавальна діяльність спрямована на пізнання і перетворення об'єктів навколишньої дійсності, сприяє розширенню кругозору, збагаченню досвіду самостійної діяльності, саморозвитку дитини.

У повсякденному житті діти часто самі експериментують з різними речовинами, прагнучи дізнатися про щось нове. Розбирають іграшки, спостерігають за падаючими у воду предметами (тоне, не тоне), пробують на смак. Небезпека такої «самодіяльності» полягає в тому, що дошкільник ще не знайомий з елементарними правилами безпеки.

Експеримент, організований педагогом, безпечний для дитини і в теж час ознайомлює дітей з різними властивостями навколишніх предметів. Проводжу гурткову роботу по дослідної діяльності лабораторії «Чомучок». Розроблено перспективний план експериментальної діяльності.

Створення «лабораторії» сприяє самостійного придбання досвіду експериментальної діяльності. Для кращого засвоєння матеріалу, застосовую малюнки, схеми, алгоритми. Алгоритми, які допомагають розвинути у дітей такі психічні процеси, як пам'ять, увагу, образне мислення, відтворювати необхідну інформацію (перекодувати - перетворити її з абстрактних символів в образи).

Важливим завданням при проведенні дослідження є послідовність.

У результаті експериментування, дитина відповідає не тільки на питання: як я це роблю, але й на питання, чому я це роблю саме так, а не інакше, навіщо я це роблю, що хочу дізнатися, що вийде в результаті. Придбання «квазиисследовательских», експериментальних способів дозволяє дошкільнику стати суб'єктом навчання, навчитися вчитися, що є одним з аспектів підготовки до школи.

Не залишаються без уваги експерименти, що проводяться на прогулянках. Дошкільнята із задоволенням обстежують пісок і глину, пізнаючи їх властивості: пісок - сипучий, а щільна глина. Пісок і глина по - різному пропускають воду. Чому при сильному вітрі не можна грати з піском - тому що маленькі піщинки, дрібні, не прилипають один до одного - при сильному струмені повітря піднімаються вгору. Висувають свої судження, що можна зробити, щоб можна було грати (добре змочити пісок). У дошкільнят старшого віку формується уявлення про те, що Сонце є джерелом світла. Пропоную подивитися на сонце і відповісти на питання:

- що відчуваєш, коли звертаєш обличчя до сонця?

- чи можна на нього дивитися прямо, чи не боляче очам?

Розглядаючи каміння через лупу, діти бачать тріщини, візерунки, кристали. З великим інтересом проходить дослідна діяльність в зимовий час. У спільній діяльності педагог - дитина проводиться досвід. У скляну банку налита вода, щільно закрита кришкою і залишають на вулиці. Незабаром банку лопається, а замість неї залишається шматок льоду. Дошкільнята висувають свої гіпотези і приходять до висновку: -заморожена вода - лід - займає більше місця, ніж вода рідка, тому льоду в банку стало тісно, і він розірвав її. На запитання, що буде, якщо лід занести в приміщення діти відразу дають відповідь - розтане. Розглядаючи сніжинки на кольоровому картоні, дошкільнята визначають властивості снігу (сніжинка, пил, крупа, пластівці). Набравши сніг у стаканчики, діти ставлять один на сонце, а другий в тінь. Наприкінці прогулянки порівнюють, де сніг швидше осел, і приходять до висновку: під променями сонця сніг нагрівається і осідає. Торкайтеся металевих предметів, дошкільнята визначають, де сонце гріє сильніше, які предмети нагріваються швидше, роблять висновок: темні предмети нагріваються швидше, вони менше відображають світла. Навесні спільно з педагогом дошкільнята визначають силу вітру за допомогою флюгера, напрям за компасом.

Формуванню пізнавального інтересу у дітей з неживою природою сприяли дидактичні ігри. Дидактична гра: «Кругообіг води в природі» сприяє закріпленню знань про значення води для життя людини, пояснює причину випадання опадів. У грі використовується прийом фантазування і метод емпатії. Діти розглядають схему, що взяли на себе роль маленьких чоловічків, пересувають їх символи за схемою і обіграють етапи процесу.

Дидактична гра «Добре - погано». У грі дошкільнята аналізують властивості вітру, вчаться висувати протиріччя, закладені в його сутність. Добре - вітер приносить прохолоду, дощові хмари, переносить насіння рослин. Погано - приносить дощові хмари, не можна гуляти. Дме вітер - холодно. Від сильного вітру дерева можуть впасти.

Закріплюються знання про властивості повітря в іграх «Гра з соломинкою» і «Чарівний олівець».

У грі з соломинкою закріплюються знання, що всередині людини є повітря і його можна виявити. Діти дмухають в трубочку, підставивши долоню під струмінь повітря і кінець трубочки опускають у склянку з водою, що утворюються бульбашки.

Гра «Чарівний олівець» діти дмухають в один кінець фломастера, а з іншого фарба розпорошується, використовують трафарети. При малюванні використовують силу потоку повітря.

У грі «Малюємо мильними бульбашками» закріплюються властивості води - розчинність. Дошкільники самостійно за алгоритмом готують мильний кольоровий розчин. Роблять мильні бульбашки і на край склянки кладуть аркуш паперу. Залишається мильний, кольоровий відбиток. Використовуючи прийом фантазування, діти домальовують фломастерами або кольоровими олівцями.

Однією з важливих умов успішної роботи з формування пізнавального інтересу у дітей з неживою природою у процесі експериментування є спільна діяльність у роботі з батьками. Використання такої форми роботи формує у батьків активну позицію у вихованні, розвитку своєї дитини. Консультації для батьків, анкетування, рекомендації сприяли прояву інтересу і становленню активними учасниками у дослідницькій діяльності. Батьки займали наглядово - підтримує позицію: проявляли інтерес до дитячого експериментування.

По рекомендації педагога проводили нескладні дослідження.

Консультація для батьків «Граємо з піском, водою, глиною» дозволяє виявляти спільну діяльність експериментів на прогулянках. В рекомендаціях «Організація розвивального середовища дому» знайомлю з принципами побудови спілкування з дітьми в процесі дослідницької діяльності. Мною розроблена картотека дослідів у спільній діяльності батько - дитина.

Результативність досвіду.

Наприкінці навчання у дітей підвищився рівень пізнавальних інтересів -51,4%, дослідницьких умінь-64,2%. Дошкільнята показали позитивну динаміку в прояві дослідницької діяльності. Це проявилося у вираженому інтерес до експериментування, в освоєнні дослідницьких умінь, наполегливості пошуку і досягнення результату, бажання подальшого самостійного дослідження і пізнання.



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.