Свіжі публікації




«Розвиток комунікативно-особистісної активності дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри»

Зміни, що відбуваються в системі російської освіти дозволяють по-новому підійти до проблеми взаємодії дошкільнят з дорослими і однолітками. Саме на «розвивальна взаємодія дитини з дорослими і з однолітками» орієнтують педагогів і ФГОС. Уміння спілкуватися - дуже важлива сторона соціального, особистісного розвитку дитини, джерело розвитку його мови, становлення комунікативної компетенції, важлива сфера самодіяльної активності, саморозвитку. Відповідно до теорії діяльності, розробленої А.Н.Леонтьевым, Д.Б.Элькониным, В.В. Давидовим розвиток дитини здійснюється в процесі різних діяльностей.

Для дитини - дошкільника це, перш за все гра. Саме в грі дитина може проявити себе суб'єктом діяльності. Твердження, що гра - провідний вид діяльності дошкільника, давно стало аксіомою. Ця важлива сфера життя дитини досконально вивчена фахівцями в галузі педагогіки, психології, вікової фізіології. Однак ми знову і знову повертаємося до неї. «Дошкільний дитина - людина граючий, тому в ФГОС закріплено, що навчання входить у життя дитини через ворота дитячої гри», - сказав академік А. Асмолов. Право грати зафіксовано також у Конвенції про права дитини: «Кожна дитина має право на гру, відпочинок, участь у культурному і творчому житті».

Так, гра - самоценная діяльність для дошкільника, що забезпечує йому відчуття свободи, підвладності речей, дій, відносин, що дозволяє найбільш повно реалізувати "тут і тепер", досягти стану повного емоційного комфорту, стати причетним до дитячого суспільству, побудованому на вільному спілкуванні рівних. Тому розвивати дитину легше в грі. Саме цей вид ігрової діяльності включає різні способи взаємодії дитини з дорослим, так і з дітьми свого віку, допомагає дітям краще пізнати навколишній світ, один одного і себе.

І якої вихователь не мріє, щоб до кінця дошкільного дитинства кожна дитина могла самостійно організувати спільну гру, справедливо вирішувати виникаючі в грі конфлікти, регулювати поведінку, творчо розвивати ігрові задуми. Тому вже кілька років я працюю над темою «Розвиток дитини в ігровій діяльності». Я переконана в тому, що даю дитині можливість синтезувати отримані знання, розвивати творчу активність, комунікативні навички, тобто поетапно в практичній діяльності йти до досягненню поставленої мети. Використання проектного методу дозволило нам враховувати один з головних принципів - принцип інтеграції: об'єднання декілька видів діяльності в процесі рольової гри, проектування спільної і самостійної ігрової діяльності дітей, визначення її змісту і передбачуваний кінцевий продукт.

Представляємо вашій увазі педагогічний проект «У школу з грою», в рамках якого реалізуються міні-проекти, що мають загальний стрижень - розвиток комунікативної взаємодії дітей з однолітками і дорослими.

В основі проекту покладена технологія Н.А.Коротковой, Н.Я.Михайленко.

Робота по реалізації проекту здійснювалася у трьох напрямах:

- взаємодія педагога з дітьми;

- робота зі спеціалістами дитячого садка;

- спільна діяльність з батьками вихованців.

Попередньо виявили знання дітей про школу. Спільно з дітьми обговорили і склали карту дитячих ідей». Так з'явилася «Планета-гра!», на якій діти намалювали: «Автомобільну школу», «Школу пісочної Феї», «Школи циркового мистецтва», «Школу юних любителів книги», «Школу юних пожежників», «Школи м'яча», «Школу маленьких садівників».

«А в яку школу хотіли б пограти?» Рішення прийняли разом з дітьми - будемо грати в «Школу циркового мистецтва».

Алгоритм гри уявімо на прикладі цього проекту.

Актуальність заявленої нами педагогічного проекту обумовлена

рядом причин:

1. Ми припустили, що робота по реалізації проекту «Школа циркового мистецтва» дозволить нам створити умови для більш сприятливого особистісного розвитку дітей і розвитку комунікативних умінь і навичок у процесі ігрової діяльності.

2. Матиме позитивний вплив на входження дитини у світ дорослих і однолітків, тобто допоможе йому успішно адаптуватися в школі.

На першому етапі підібрали діагностичний інструментарій, виявляє особливості міжособистісних відношенні, уподобань, виявили комунікативні та ігрові вміння дітей; проаналізували стан предметно - ігрового середовища.

На підготовчому етапі сформували проектну групу, куди увійшли фахівцями дитячого саду і педагогом групи розроблені перспективні плани роботи в класах «Школи циркового мистецтва»; розклад ігрових уроків, почали перетворення предметно-ігрового середовища, створення банку дидактичного матеріалу. У процесі підготовки до гри, розширювали знання дітей про історію виникнення цирку; про професії працівників цирку; про звички та особливості тварин, їх способі життя. Підібрали ілюстрації і фотографії по темі. Діти ділилися своїми враженнями про відвідини цирку, циркових артистів, дресированих тварин. Переглянутий відеофільм ще більше надихнув дітей грати в «Школу циркового мистецтва». Так вперше відкрився клас «Чарівників». З'явилася нова форма дитячої діяльності - дискусія. Експерименти - «фокуси» проводилися в лабораторії, де знайомилися з правилами безпеки. Діти перетворювалися зі сторонніх спостерігачів в маленьких фокусників, активно брали участь у висуванні гіпотези, обговорення результатів досвіду, робили висновки.

У класі «Мастерилка» діти самостійно виготовляли атрибути до костюмів: перуки, ковпаки, носи, малювали ігрові поля - арени, афіші: «Самий смішний клоун», «Циркові мавпочки», «Циркова карусель», оформляли запрошення. У ході гри діти засвоювали нові знання, закріплювали отримані раніше навички малювання, рахунку. Діти були об'єднані в єдиний процес з поділом праці між собою. Розподіл за операціями вимагало від дітей вміння об'єднуватися в пари, трійки, підгрупи, планувати майбутню діяльність. Спочатку в процесі гри між дітьми могли виникнути конфлікти з приводу об'єднання в групи, розподілу роботи. Разом з дітьми шукали варіанти чесного вибору. Використовували лічилки, жереб, словесні ігри, так з'явилися правила дружби. Поряд з ігровими атрибутами були присутні елементи навчання дітей деяким прийомам художньої творчості.

Підбір і прослуховування музичних творів у класі «Веселі нотки» сприяли створенню емоційного клімату в «Школі циркового мистецтва».

А в класі «Акробатів і силачів» діти об'єднувалися для виконання циркових номерів, виявляючи спритність, вправність, витривалість.

Згодом діти самостійно грали. Для дітей це можливість розкритися творчо, насолодитися пошуком нової тактики гри. Створені умови дозволяли поєднувати ігри між собою, створюючи нові сюжети. Спостерігаючи за ігровою діяльністю дітей, ми помітили, що учасники гри навчилися міркувати, аргументувати, пропонувати варіанти сюжетів і додаткові ігрові ролі. Багато діти оволоділи рефлексією, тобто навчилися робити аналіз гри. Динаміку проявів комунікативності у дітей фіксували в «Карті спостережень та оцінки сформованості комунікативних умінь і навичок дітей старшого дошкільного віку до школи».

В ході реалізації проекту «В школу з грою» нам вдалося забезпечити єдиний простір для розвитку дітей в ігровій діяльності і сприяти розвитку комунікативно - особистісних якостей.



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.