Форми взаємодії вчителя-логопеда і вихователя корекційної групи для дітей з порушеннями мови

Успішна корекція мови та психічних процесів дітей багато в чому залежить не тільки від рівня професіоналізму логопеда, але і взаємодії всіх фахівців дошкільно-навчального закладу, а саме: вихователів, музичних і фізкультурних керівників, психолога - в кінцевому підсумку впливає на більш високий результат.

Я хочу зупинитися на спільній роботі вихователя і логопеда, так як вважаю, що ефективність роботи логопеда безпосередньо залежить від злагодженого, добре організованого взаємодії з вихователем. У своїй роботі вихователя я виділяю два основних напрямки: корекційно-виховне і освітнє.

Вихователь спільно з логопедом бере участь у виправленні у дітей мовних порушень, а також пов'язаних з ними внеречевых психічних процесів. Крім того, я вважаю, вихователь повинен знати не тільки характер цих порушень, але й володіти основними прийомами корекційного впливу для виправлення деяких з них.

Нашу логопедичну групу відвідують діти з діагнозом загальне недорозвинення промови. Як ви знаєте, у цих дітей грубо порушено звуковимову, вони відчувають лексичні труднощі, мають характерні граматичні помилки. Для основної маси дітей характерна недостатня сформованість уваги, пам'яті, словесно-логічного мислення, пальцевої та артикуляційної моторики. Тому основними завданнями нашої з логопедом роботі можна назвати всебічну корекцію не тільки мови, але й тісно пов'язаних з нею немовних процесів.

Робота вихователя тісно переплітається з роботою логопеда. Іноді вона передує логопедичного занять, забезпечуючи необхідну пізнавальну і мотиваційну базу для формування правильної мови.

Лексична тема, яку відпрацьовує на своїх заняттях логопед, знаходить продовження вихователя на заняттях і поза ними.

Як ви знаєте, на початку навчального року логопед складає перспективний тематичний план, який погоджує з вихователем. До кожної лексичної теми логопед підбирає мовний матеріал, визначає корекційні цілі і прийоми їх реалізації.

Відпрацьовані логопедом на фронтальних та індивідуальних заняттях мовні навички закріплюються вчителем не тільки під час занять, але й у всіх режимних моментах. Адже педагог перебуває з дітьми протягом дня у самій різноманітній обстановці і має можливість багаторазово повторювати напрацьований логопедом мовний матеріал, повторювати і закріплювати нові слова, без чого не можна ввести їх у самостійну мова.

Доведено, що на розвиток дитини дошкільного віку великий вплив робить навколишній простір, середовище, в якій він знаходиться більшу частину часу. В умовах дошкільного закладу, такий середовищем є групова кімната.

Окремо хочу зупинитися на ролі корекційного куточка групи, як частини предметно-розвивального середовища. Він являє собою спеціально обладнане простір для ігор поодинці або невеликими групами.

Разом з логопедом ми розробили критерії його оснащення, враховуючи при доборі дидактичного матеріалу наступне:

• наповнюваність куточка;
• різноманітність матеріалу;
• відповідність віку;
• доступність;
• системність;
• естетика оформлення;
• ведуча іграшка.

Дидактичне оснащення корекційного куточка повинна відповідати структурі мовних порушень дітей. Досвід показує, що тільки при такому підході можлива ефективна корекція мовлення дітей. Матеріал, що міститься у корекційному куточку, має багатофункціональний характер: спрямований на розвиток (корекцію) мови і внеречевых психічних процесів і функцій, що становлять психологічну базу мови. Ігровий та дидактичний матеріал замінюється і поповнюється щотижня в залежності від лексичної теми, одночасно там знаходиться матеріал за двома темами, що закріплюється і що вивчається.

Підбір ігрового матеріалу здійснюється на основі рекомендацій логопеда, що робить його взаємодія з вихователем не формальним, а дуже тісним та плідним.

Тематичне планування в роботі з дітьми стає все більш популярним. Воно дозволяє зробити життя дитини цікавою, творчою, різноманітною, дає йому можливість зануритися в тему, глибше вникнути в її суть, краще зрозуміти.

Зазвичай в кінці вивчення лексичної теми проводиться підсумкове заняття з метою контролю і оцінки знань і вмінь дітей. Однак, досвід показав, що на одному занятті здійснити це практично неможливо. Необхідний комплекс різноманітних засобів, який можна використовувати протягом усього дня або навіть декількох днів. Тому ми стали проводити підсумкові тематичні дні. При плануванні підсумкового дня вихователь повинен знати, який мовленнєвої, дидактичний матеріал пропонується дітям на заняттях з логопедом.

Проводячи підсумкові дні, я прийшла до висновку, що:

• найбільш результативним є сценарний варіант планування, який пропонує єдину лінію сюжету, пов'язаного темою. Це забезпечує повну спадкоємність вихователя і логопеда, а також вузьких спеціалістів;
• тема визначає зміст дні, є центральним, але не виражається в однобокості планування, оскільки паралельно вирішуються інші завдання вихователя, навчання і розвитку дитини, які можна вирішувати в даному виді діяльності;
• тематичний день повинен бути спроектований таким чином, щоб діти переключилися з одного виду діяльності на інший, виключаючи довгий статичне положення або надмірна активність;
• ігровий персонаж, яким може бути іграшка або сам педагог повинен бути підібраний з урахуванням інтересів і віку дітей. Він допомагає педагогу зосередити увагу дітей, націлити їх на майбутню діяльність, мотивувати, оцінити. Найбільший інтерес викликають у дітей герої мультфільмів, казок. Особливу групу складають наші діти із загальним недорозвиненням мовлення, а також із затримкою психічного розвитку, яких ігровий персонаж може залучити лише на кілька хвилин. Емоційне сприйняття у таких дітей слабо виражена, іноді спостерігається повна байдужість до сюрпризным моментів, ігрових прийомів. Звідси часте залучення уваги дітей до персонажа в різних видах діяльності, зміна персонажів протягом дня;
• важливо, щоб тематичні дні не тільки були наповнені організованою діяльністю, але й у дітей було достатньо часу для вільної самостійної діяльності.

Тому тематичні дні вимагають особливої підготовки і обладнання розвивального середовища за закріплюється і досліджуваної теми. Такий середовищем в групі є корекційний куточок, про який я говорила вище.

Окремо хочу зупинитися на продуктивних видах діяльності в логопедичній практиці. Для дітей ліплення, аплікація, конструювання, а особливо малювання - малоизведанный і привабливий світ. Діти дуже люблять свої роботи, малюнки, пишаються ними, хваляться, пізнають свої "витвори мистецтва" серед безлічі інших, навіть через тривалий час.

У продуктивній діяльності значно швидше формується сприйняття і усвідомлення мови, оскільки вона набуває практичну спрямованість, а проблемні ситуації сприяють мовленнєвої активності. Дитина спирається одночасно на кілька аналізаторів (зір, слух, тактильне сприйняття) що також позитивно впливає на мову. А слово допомагає осмислити процес зображення.

На даних заняттях ми продовжуємо роботу з досліджуваної лексичної теми, застосовуючи такі прийоми:

• чітка мова дорослого;
• обстеження предметів;
• коментування дій;
• відтворення дій в повітрі;
• порівняння;
• детальні питання до дітей за формою, кольором і складовим обстежуваного предмета;
• попередні вправи для розвитку дрібної моторики;
• індивідуальний підхід.

Роботи маленьких художників ми використовуємо для складання картини і розвитку мовлення дітей за власними малюнками, які мають для них особливу цінність. Діти з задоволенням складають розповіді за власними малюнками. Наприклад, тема "Зимуючі птахи": на аплікації діти виконують роботу "Снігур на гілці", на конструюванні (орігамі) і ліпленні також тема "Птахи", на малюванні діти малюють на тему "Птахи, що прилітають на нашу ділянку".

Для розвитку образного мислення і заучування віршів я використовую прийом ілюстрування, для кращого запам'ятовування діти малюють образи до кожного стовпчика вірша, наприклад, вірш " Зима", "...Білий сніг пухнастий...".

У наших дітей з діагнозом загальне недорозвинення промови особливі труднощі виникають у складанні описових розповідей по картині. Щоб подолати їх, я пропоную дітям скласти картину з готових об'єктів природи і отримати так звані "конструированные" розповіді. Основою для таких занять можуть служити різні наочно-дидактичні посібники. Діти по колу вибирають картинку і виставляють на загальний панно, пояснюючи свій вибір, потім відбувається аналіз отриманої картини. Діти відповідають на запитання. У висновку складається колективний описовий розповідь.

І останнє, хочу відзначити велику цінність такого виду конструювання як орігамі. Така діяльність сприяє підвищенню активності як лівого, так і правого півкулі мозку, оскільки вимагає одночасного контролю над рухами обох рук, що в свою чергу веде до позитивної зміни цілого ряду показників. Складаючи фігурки з паперу, дитина концентрується на цьому процесі. Займатися орігамі без контролю свідомості неможливо, тому така робота є своєрідною психотерапією:

• вона підвищує точність дрібних рухів пальців рук;
• розвиває інтелектуальні здібності;
• активізує творче мислення;
• розвиває просторову уяву;
• покращує окомір;
• знижує тривожність;
• стабілізує психоемоційний стан.

Логічно використовувати орігамі і для переказу, та для складання оповідань про тварин і пори року.

Продуктивні види діяльності є благодатним ґрунтом для реалізації принципу активності, який полягає в тому, що людина засвоює 10% того, що чує, 50% того, що бачить і 90% з того, що робить.

І у висновку, хочу ще раз зупинитися на тому, що добре організований і злагоджений процес взаємодії логопеда з вихователями дозволяє досягти високих результатів у роботі з дітьми.

Ми єдина команда, і мета у нас одна: виправити наявні у дітей порушення і підготувати їх до вступу в школу.

Читайте також: