Консультація
«Розвиток мислення у дітей із ЗНМ»

Мисленням називається відображення зв'язків і відносин між предметами і явищами дійсності, веде до отримання нових знань. Мислення є одним із найважливіших чинників психологічного розвитку дитини.

Мислення - одна з вищих форм діяльності людини. Це соціально обумовлений психічний процес, нерозривно пов'язаний з мовою. В процесі розумової діяльності виробляються певні прийоми або операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація).

У період дошкільного дитинства відбуваються глибокі зміни в мисленні дитини. Спостерігаючи доступні його розумінню найпростіші явища природи і суспільного життя, певним чином беручи участь в житті сім'ї та дитячого садка, граючи і приучаясь до організованих занять, дитина набуває ряд нових знань. Які повинні складати основу його подальшого розумового розвитку та навчання в умовах школи.

У процесі розумового розвитку дитини тісно взаємодіють три основні форми мислення: наочно-дієве, наочно-образне і логічне. Такий взаємозв'язок дозволяє говорити про загальні закономірності розвитку розумової діяльності у дошкільнят.

Щоб навчити дітей думати над тим, що вони бачать, з чим зустрічаються, необхідно виховувати: по-перше, їх допитливість, тобто допитливість, бажання пізнавати нове; по-друге, збагачувати їхній досвід, розширювати їхні знання і, по-третє, систематично навчати їх методу аналізу-синтезу.

За останні роки спостерігається зростання кількості дошкільнят, мають порушення загального і мовленнєвого розвитку. Серед них велику групу складають діти із загальним недорозвиненням промови.

Розвиток зв'язного мовлення дітей спирається на формування пізнавальних процесів, уміння спостерігати, порівнювати і узагальнювати явища навколишнього життя і явища мови різного рівня (звуки, слова, речення). Відхилення від норми в мовному розвитку дітей із загальним недорозвиненням мови може проявлятися в пізню появу мови, бідністю його словникового запасу, несформованістю граматичного ладу мовлення, недосконалістю звуковимови і фонемообразования. Володіючи повноцінними передумовами для оволодіння розумовими операціями, такі діти відстають у розвитку образного, словесно-логічного мислення, з працею опановують аналізом і синтезом, порівнянням, узагальненням. Всі ці труднощі визначаються недорозвиненням пізнавальної функції мови і компенсуються у міру корекції мовленнєвої недостатності.

Дітям із загальним недорозвиненням промови потрібно постійне осмислення подій і явищ. Наприклад:

- Чому влітку не можна кататися на лижах?
- Можна дві кульки поставити один на одного? Що тоді відбудеться?
- Як, не виходячи на вулицю, дізнатися - дме вітер?
Важливо привчати дітей замислюватися над тим, що вони бачать навколо, що дізнаються з телефільмів, оповідань, казок. Важливим вправа є порівняння, виявлення відмінностей у подібному та спільне в різному. Наприклад:
- Чим відрізняються лялька і дівчинка?
- Чим відрізняються птах і літак?
- Чим відрізняються кущ і дерево?
Корисним вправа є відгадування загадок, не тільки народних і авторських, але і складених вихованцями. Наприклад:
- Передні лапи короткі, а задні довгі (заєць).
- Чотири ноги, та не ходить (стіл, стілець).

Організація навчання дітей з порушеннями мовлення вимагає особливого підходу, який передбачає постійну емоційну підтримку дітей на заняттях і їх інтересу до матеріалу, що вивчається. Останнім часом, одним з ефективних засобів корекції мовлення, стало застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Одним з переваг спеціалізованих комп'ютерних засобів навчання є те, що вони дозволяють значно підвищити мотиваційну готовність дітей до проведення корекційних занять шляхом моделювання корекційно-розвиваючої комп'ютерної середовища. В її рамках дитина самостійно здійснює свою діяльність, тим самим розвиваючи здатність до самоконтролю. Спілкування з комп'ютером викликає в дитини живий інтерес, який лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільна увага і пам'ять.

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє зробити заняття привабливим і по-справжньому сучасним, розширює можливості пред'явлення навчальної інформації, дозволяє підсилити мотивацію дитини. В роботу активно включаються неговорящие діти. Охоче вгадують і показують на комп'ютері, чий голос чули, хто більше, менше, яку пору року і т.д.

Ні в кого не викликає сумніву важливість процесу мислення в житті людини. Від здатності швидко і ефективно вирішувати поставлені перед ним завдання залежить успішність його навчання, кар'єри, соціальне становище. Немає жодного аспекту діяльності, для успішного виконання якого не знадобилося б мислення.

Список літератури:

1. Бєлова-Давид Р.А. Клінічні особливості дітей дошкільного віку з недорозвиненням мовлення // Порушення мовлення у дошкільників: Сб. статей / Упоряд. Р.А. Бєлова-Давид, НЕСКІНЧЕННО Гріншпун. - М: Просвещение, 1969. - С. 32-81.

2. Васильєва М.М., Новоторцева Н.В Розвиваючі ігри для дошкільнят: Популярне посібник для батьків і педагогів. - Ярославль: Академія розвитку: Академія Холдинг, 2002. - З - 208

3. Михайлова З.О. Ігрові цікаві завдання для дошкільнят: Книга для вихователя дитячого садка. - 2-е вид. дораб. - М: Просвітництво, 1990. -З - 94

4. Тихомирова Л.Ф., Басів О.В. Розвиток логічного мислення дітей. - Ярославль: ТОО «Грінго», 1995. - З-240.

5. Преснова О.В. Особливості словесно-логічного мислення у дітей 6 - річного віку із загальним недорозвитком мовлення // Дитина. Раннє виявлення відхилень у розвитку мовлення та їх подолання / Під ред. Ю.Ф.Гаркуши. - М. - Воронеж, 2001. - С. 104 - 111.

6. Тихомирова Л.Ф. Логіка для дошкільнят. Вправи на кожен день. Популярне посібник для батьків і педагогів. - Ярославль: «Академія розвитку», «Академія», 1999. - С - 256.

Читайте також: