Свіжі публікації




З досвіду роботи вихователя підготовчої групи щодо використання музейної педагогіки в освітньому процесі

(виступ на семінарі-практикумі)

Створюючи в групі міні-музей, я переслідувала декілька цілей:

1. Освоїти на практиці інноваційну музейну педагогіку;

2. Використовувати в роботі з дітьми нові, цікаві для них форми;

3. Збагатити предметно-розвиваюче середовище групи;

4. Розширити кругозір і пізнавальну активність дітей;

5. Включити батьків в освітній процес.

Ми спробувала будувати освітній процес на адекватних віком формах роботи з дітьми. У нашій групі майже всі діти підуть в школу, отже, ми повинні формувати у них навчальні навички. У той же час, наші діти-дошкільнята, отже, люблять збирати, колекціонувати, грати.

Нами була створена предметно-розвиваюче середовище, яка стимулювала б розвиток дитини, надавала позитивний вплив на розвиток здатності дитини до самонавчання. З цією метою, проаналізувавши комплексно-тематичний план, ми вибрали ряд тем, реалізації яких сприяло б створення міні-музею.

Такими темами, на наш погляд, є: «Звідки хліб прийшов?», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Народні традиції», «Космос і далекі зірки».

Роботу по створенню нашого першого міні-музею («Музею ХЛІБА») ми розділили на кілька етапів:

Підготовчий етап. На початку роботи ми разом з дітьми визначали тему і назву міні-музею, вибирали місце для розміщення. Ми почали з методу «Трьох питань: що діти знають? Що хочуть дізнатися? Як дізнатися? Виявилося, що діти не мали уявлення про хліб, як продукт праці багатьох людей, про взаємозв'язки цього продукту з життям, про його державної важливості. Діти захотіли дізнатися, як печуть хліб, з чого; чому хліб буває білий, чорний і сірий; як люди вирощували і пекли хліб раніше. З'ясували, де можна здобути цю інформацію в книгах, в інтернеті, запитати у батьків. Вирішили створити свій музей Хліба.

Практичний етап. У створенні музею взяли участь педагоги, діти і батьки. Оскільки наш музей-музей одного предмета, до роботи підійшли, використовуючи системний підхід або використання системного оператора. Цей підхід використовується в програмах ТРИЗ і РТВ. За систему ми взяли хліб, виявили надсистему, підсистему, визначили, що система була в минулому, знайшли її складові в минулому і майбутньому (підсистема) і частиною чого вона була в минулому і в майбутньому стане (надсистема). Виходячи з системного підходу, ми визначили, які експонати можуть бути в нашому музеї, обговорили це з дітьми та батьками. Нам хотілося, щоб крім пізнавальних завдань, музей Хліба допоміг нам вирішувати завдання моральні - формування в дітей громадянської позиції, виховання дбайливого ставлення до хліба, виховання поваги до праці хлібороба, формування передумов проектно-дослідницької діяльності.

Робота в музеї будувалася по-різному. Тут проходили бесіди про те, як вирощували хліб у минулому, які традиції з цим пов'язані, переглядали з дітьми слайди та відео про довгий шлях хліба від зернятка до нашого столу. На заняттях з художньої творчості діти створювали «образ хліба» - колоски, хлібобулочні вироби. На заняттях з розвитку мовлення та читання художньої літератури згадували казки про хліб, читали вірші, оповідання письменників. Зацікавили дітей досліди та експерименти з проращиванию зерна «Вершок і корінець» або досвід з дріжджами - «Чому хліб пухнастий?». В рамках роботи в музеї пройшла акція «Бережи хліб». Ми прочитали дітям вірш про 125 грамах блокадного хліба, поговорили про голод. Діти зібрали весь хліб, який залишився після обіду, і зважили його. Результат вразив дітей. Тепер діти стали обережніше ставитися до хліба.

Поповнення експонатів музею відбувається постійно. Це і оновлення наявних експонатів, і привнесення нових. Ми зібрали різні види зерна, різні хлібобулочні вироби, прислів'я та приказки, казки, оповідання та вірші про хліб. У нас гербарії з різними видами злаків. Разом з батьками діти кажуть маленькі доповіді про історію хліба, про його користь, про те, як хліб рятував життя людей під час війни. Разом з дітьми та батьками придумуємо гри «Як хліб росте», «Звідки хліб прийшов» та інші, виготовляємо макет хлібного поля. Все - експонати нашого музею. Експонатом предмет стає тільки тоді, коли він «обростає» своєю історією. Тоді експонат цікавий дітям, стає свої і значущі, дитина може про це експонаті розповідати багато і довго.

Робота в музеї дала поштовх для продовження дослідницької діяльності. Ми з дітьми хочемо спробувати зрости на вікні жито і помістити до нас у музей. Досвід зацікавив дітей, чи можна в наших уральських умовах виростити із зерна повноцінний продукт?

Музей став для нас джерелом натхнення. Вивчаючи продукцію з борошна - макаронні вироби - ми збираємося створювати з них цілі картини і вироби. Разом з дітьми ми хочемо виготовити макети хлібного поля, змінювати його експозицію відповідно до пори року.

За правильної постановки роботи у музеї, музей стає своєрідною освітньої зоною, де потрібно спеціально залучати дітей, їх захоплює сама створена середовище музею.

У нашому музеї ми плануємо зібрати картину художників, присвячених хлібу, оспівують працю хлібороба. Це картини Васнецова, Яблонської, Шишкіна, Дауните, Савицького та ін.

Взаємозв'язок з іншими видами діяльності:

Розвиток мовлення - словникова робота, розвиток зв'язного мовлення, інтонаційна виразність мовлення, активізація пасивного словника, знайомства з фольклором, з народною казкою.

Математика - рахунок, вимір, порівняльний аналіз та синтез, знайомство з календарним і часовим циклом, і т.д.

Мистецтво - знайомство з творами художників-класиків, знайомство з творами фотохудожників; з народно-прикладним мистецтвом.

Пізнання навколишнього світу - знайомство з різними професіями, з технологією виробництва деяких продуктів.

Здоров'я - формування уявлень про здоровий спосіб життя, про правильне харчування, про вітаміни.

Вважаємо, що наш музей відіграє велику роль в пізнавальному і моральний розвиток дошкільнят, а також сприяє зміцненню співпраці дитячого садка і сім'ї.



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.