Доповідь
«Характерною особливістю дитини є його прагнення до пізнавальної діяльності»

Характерною особливістю дитини є його прагнення до пізнавальної діяльності. Ця діяльність може проникати стихійно або під впливом дорослих.

В дошкільному закладі є всі умови для спрямованого впливу на формування позитивних якостей особистості майбутнього громадянина, на вдосконалення корисних як для самої людини, так і для суспільства здібностей. Однією з таких здібностей є логічне мислення, яке формується в процесі пізнавальної діяльності дитини і характеризує його інтелектуальний розвиток.

Для розвитку логічного мислення перед дитиною потрібно ставити такі завдання, які змусили б його аналізувати і синтезувати відомі факти, отримані в ході безпосереднього сприйняття предметів і явищ навколишнього світу, викликали необхідність пізнавати ще невідоме, нове.

Могутнім засобом розвитку мислення дітей є навколишня природа. На заняттях по ознайомленню з природою вихователь може використовувати різні прийоми, що сприяють розвитку логічного мислення дошкільнят.

Як показують дослідження психологів, діти дошкільного віку володіють прийомами порівняння. За допомогою порівняння можна виділити риси подібності та відмінності в предметах і явищах, їх суттєві, головні ознаки, виявити деякі загальні риси в досліджуваних об'єктах. За словами Ушинського К.Д., порівняння «...є краща вправа, що розвиває і зміцнює розум».

Наприклад, програма передбачає в середній групі знайомство дітей з характерними особливостями овочів і фруктів. Під час заняття вихователь розкладає на столі овочі (морква, буряк) і пропонує розглянути і назвати їх. Потім педагог вибирає, наприклад, морква, і хлопці усно описують її форму, колір, поверхню.

Діти п'ятого року життя повинні вміти порівнювати морква з тим предметом, форма, колір і поверхня якого їм відома. Тільки в цьому випадку вони можуть правильно встановити основні ознаки досліджуваного об'єкта. Предмет для порівняння пропонує вихователь. Порівняння може бути проведене безпосередньо при наявності знайомого предмета або за спогадами, але в останньому випадку педагог повинен бути впевнений, що діти добре уявляють собі потрібний предмет.

Більш складні порівняння проводять діти шостого року життя. На зимовій екскурсії вони знайомляться із станом дерев взимку (для спостереження можуть бути взяті дуб і сосна). Щоб виділити відмітні ознаки кожного з цих дерев, дитина повинна провести послідовні порівняння спочатку окремих їх частин, потім рослин в цілому і, нарешті, відповісти на питання: «Чим дуб не схожий на сосну?»

Розвитку мислення дітей сприяє такий прийом протиставлення, за допомогою якого зіставляються взаємовиключні ознаки предметів і явищ, виявляється справжня сутність.

Наприклад, у середній групі при ознайомленні з ознаками деяких овочів - моркви, буряка - більшість дітей називають морква червоною. Педагог повинен відразу виправити помилку і дати правильну назву забарвлення овоча. При цьому педагог показує дітям добре знайомий їм предмет, визначення кольору якого не викличе труднощів, наприклад, червону стрічку, і каже: «Стрічка червоного кольору. Морква такого ж кольору, як стрічка?». Діти бачать, що морква відрізняється за кольором від стрічки, значить, її не можна назвати червоною. «Так якого ж кольору морква?» - продовжує вихователь. На цьому етапі починаються пошуки потрібного визначення кольору, досліджуваного предмета. Діти згадують відомі їм кольору, аналізують їх, подумки зіставляють з кольором моркви, відкидають невідповідні і нарешті, знаходять потрібне визначення. Якщо дошкільнята можуть назвати колір моркви, вихователь робить це сам. Розвитку мислення сприяє і застосування на заняттях прийому аналогії. Описавши колективно який-небудь предмет або явище, педагог пропонує дітям вже самостійно описати інший предмет в такому ж порядку. Так, ранньою весною ставляться у воду гілки дерев і чагарників. Попередньо необхідно розглянути гілки дерев і чагарників, щоб діти добре запам'ятали їх відмітні ознаки, і на одному із занять розібрати колективно ознаки якої-небудь гілки.

Прийом аналогії широко застосовується у дидактичних іграх, наприклад, «Опиши, ми отгадаем!». Вихователь нагадує за яким планом треба проводити спостереження. Хто-небудь з дітей описує вибране рослина, але не показує його. Інші повинні відгадати, про яку рослину йде мова. Аналогічно проводяться ігри «Знайдемо такий самий», «Поштар приніс посилку», «Загадуйте, ми отгадаем».

Активну мислительну діяльність дітей викликає встановлення зв'язків між явищами і предметами природи. Важливою умовою формування знань про взаємозв'язки в природі є наявність у дітей певного запасу фактичних даних, отриманих в результаті відчуття і сприйняття предметів і явищ. Встановлення взаємозв'язків, що існують у природі, допомагає дитині пояснити спостережуване явище, а значить, зрозуміти його.

Практика показує, що діти старшої групи досить добре справляються з такими завданнями.

Наведемо приклад, після спостереження снігопаду в тиху погоду дошкільнята дали наступне його опис: «Сніжинки падають повільно, потім лягають на землю і покривають її рівним шаром». У вітряний день знову було проведено спостереження. Діти побачили, що падаючі сніжинки довго носитимуться по повітрю в одну сторону, то, піднімаючись догори, то опускаючись, сніг лягає на землю нерівно і утворює в окремих місцях кучугури.

«Чому ж змінився сніг?» - запитує вихователь. Щоб відповісти на це питання, діти зіставляють спостережувані явища, проводять їх аналіз і встановлюють, що причиною зміни був вітер.

Формування логічного мислення дітей сприяють вправи, класифікації та систематизації, відомих їм фактів, тобто об'єднання предметів і явищ за схожими ознаками в групи, розташуванні їх у групах. Все це вимагає від дитини великої аналітико-синтетичної роботи. Він повинен спочатку провести аналіз ознак предметів і явищ, потім знайти спільні ознаки, на основі яких предмети мають бути об'єднані в групи і розташовані в певному порядку.

Так вже в дошкільному віці дітям доступно виділити в природі такі групи: тварини, рослини, квіти, овочі, фрукти.

І нарешті, великий вплив на розвиток розумових здібностей дітей роблять висновки. З їх допомогою виділяється головне, істотне з безлічі відомих фактів. Часто з допомогою цього прийому виводяться правила, наприклад, по догляду за кімнатними рослинами, тваринами, які мешкають в живому куточку. Висновки часто формуються у вигляді судження чи умовиводу.

Для середньої групи програма передбачає ознайомлення дітей з станом листяних і хвойних рослин восени, з зміною забарвлення їх листя.

Дуже важливо, щоб кожна дитина ретельно розглянув забарвлення листя, так як від повноти і якості конкретних знань, отриманих на рівні живого споглядання, залежить ефективність процесу мислення. Педагог повинен порадити дітям вибрати для спостереження один, два листочки і розглянути їх у деталях. Корисно також запропонувати уважно подивитися на вибраний аркуш, потім закрити очі і представити його форму і забарвлення. Якщо виявиться, що це важко зробити, треба відкрити очі і знову розглянути листочок. Повторювати цей прийом доцільно до тих пір, поки дитина не буде мати виразного уявлення про розглянутому листі.

В ході подальшої бесіди діти розповідають, як пофарбовані листя на деревах і чагарниках, за якими вони вели спостереження. У висновку педагог звертається з питанням: «Так що ж сталося з листям восени?». Висновок повинен бути приблизно наступним: у деяких рослин - сосни, їли листя залишилися зеленими, як і влітку, в інших - груші, дикого винограду і т.д. змінили забарвлення.

Отже, використання на заняттях по ознайомленню з навколишнім світом різних прийомів сприяє розвитку логічного мислення дітей. Як показали наші спостереження, осмислення з допомогою цих прийомів доступного дітям матеріалу викликає у них великий інтерес до знань про природу.

Література:

1. Л.І. Єгоренко «Екологічне виховання дошкільників».

2. Н. Рижова «Екологічна освіта в дитячому садку».

3. С. Миколаєва «Юний еколог».

Читайте також: