Свіжі публікації




«Формування зв'язного мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення з використанням прийомів наочного моделювання»

Оволодіння мовою - це складний, багатосторонній психічний процес, який залежить від багатьох факторів. Мовленнєва діяльність починає формуватися тільки тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягає певного рівня розвитку [1, 4].

У дітей із загальним недорозвиненням мовлення дослідники відзначають недостатню сформованість мовленнєвої функціональної системи, яка характеризується бідністю словника, предметної, дієслівної лексики, словника ознак. У дітей відзначаються труднощі програмування змісту, розгорнутих висловлювань та їх мовних оформлень. Для їх висловлювань характерні: порушення зв'язності і послідовності викладу, смислові пропуски, явно виражена «невмотивована» ситуативність і фрагментарність, низький рівень використовуваної фразового мовлення, що веде до порушення формування повноцінної зв'язного мовлення, а отже, до порушення навичок повноцінного спілкування [1, 2, 3].

Вищесказане дуже значимо в побудові корекційної роботи. В процесі практичної діяльності ми дійшли висновку, що треба використовувати способи, що полегшують процес становлення зв'язного мовлення, насамперед, наочність, одним з видів якої є прийом наочного моделювання.

На думку психологів і педагогів, використання наочно-схематичних моделей, полегшує процес освоєння зв'язного мовлення. Моделі, передаючи будова розповіді, служать своєрідним наочним планом для створення монологів. Складання такої схеми дозволяє дітям засвоїти способи програмування змісту розгорнутого повідомлення шляхом встановлення послідовності та взаємозв'язку основних смислових ланок розповіді [2].

Для корекції мовлення дітей із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) ми використовували цілу систему ігор і завдань із застосуванням методів наочного моделювання певної лексичної теми. Свою роботу на початку навчального року ми починаємо з теми «Овочі». Спочатку формуємо словник іменників, прикметників, дієслів. Проводимо дослідження на натуральних овочах, обговорюючи форму, колір, смак, тактильні відчуття (аналогічно проводиться робота по темі «Фрукти»). Наприклад, ми подивилися на ріпку і побачили, що ріпка: яка по формі? (кругла); яка за кольором? (жовта); спробували на смак, яка вона? (солодка); якщо соком наповнився рот, вона яка? (соковита); якщо натиснути рукою, вона яка? (тверда); а де росте ріпка? (в городі на грядці). Таким чином, формуємо словник прикметників, навик складання описового оповідання про предмет, а для його кращого засвоєння використовуємо схеми-моделі, за якими дитина повторює всі ознаки і запам'ятовує їх. У грі «Опиши овочі» використовуємо схему для кожного овочу. Наприклад, описуючи ріпку, діти спираються на таку схему: на першій картинці намальований овоч, потім його форма, смак (цукерка або лимон), тактильні відчуття (рука) і, нарешті, місце, де овоч зростає (схематичне зображення грядки). Дитина каже: «Це ріпка, вона кругла, жовта, солодка. На дотик ріпка тверда, росте на городі. Ріпка - це овоч».

У грі «Вгадай, який це овоч?» розвиваємо розуміння категорії роду у прикметників, збагачуємо активний лексикон дітей прикметниками, що позначають різні ознаки предметів (овочів), і закріплюємо формування вміння описувати предмет (різні види овочів). Тут використовуємо ті ж самі схеми, що і в грі «Опиши овоч», але забираємо першу картинку, яка зображує овоч, а в кінці схеми ставимо знак питання, і дитина, перераховуючи всі ознаки предмета (овоча), повинен його назвати. Діти дуже люблять загадувати один одному такі загадки. Надалі схеми можуть бути прибрані, і хлопці самі загадують загадки.

У вправі «Де ростуть овочі?» відпрацьовуємо використання прийменників над і під і одночасно формуємо фразову мову з вживанням прийменників. Для цього дітям роздаються картки зі стрілками, що показують вниз і вгору, і картинки з овочами. Дитина підбирає картки і говорить, де росте цей овоч. Наприклад, «Морква росте під землею» або «Помідор росте над землею». Також у цій вправі ми відпрацьовуємо використання в мовленні порівняльних характеристик. Даємо дитині картки двох овочів і просимо порівняти; він, дивлячись на них, говорить, що «морква росте під землею, а помідор над землею». Таким чином, вчимо будувати прості речення з використанням прийменників і сполучників [2, 3].

Далі працюємо над формуванням дієслівного словника в іграх-вправах «Як дідусь вирощує овочі?» і «Приготуємо обід». У першій грі даються картинки-схеми робіт на городі (фігура людини, лійка, лопата, граблі, кошик). Кожна картинка обговорюється з дітьми.

Дитина, спираючись на моделі, розповідає: «Дідусь садить, поливає, рихлить, удобрює, збирає врожай». Наступна гра - «Приготуємо обід»: картинки-схеми (терка, ніж, каструля, банку, склянку). Спираючись на схему, діти розповідають: «Овочі трьом, ріжемо, варимо, консервуємо, вичавлюємо сік». Тут можна використовувати ігрову ситуацію «Допоможи лисенку посадити овочі і приготувати їх». Показуємо картинку із зображенням, наприклад, моркви. Дитина розповідає, спираючись вже на дві схеми: «Морквину садимо, поливаємо, рыхлим, удобрюємо, збираємо». «Морквину тремо, ріжемо, варимо, консервуємо, вичавлюємо сік». Таким чином, добре закріплюється дієслівна лексика, діти швидше і легше запам'ятовують слова і вчаться узгоджувати іменники з дієсловами.

Застосування наочних моделей сприяє більш точному і міцному засвоєнню дітьми на практичному рівні окремих словотворчих операцій. Наприклад, у грі «Смачний сік» наочна схема зображує склянку з падаючою в нього краплею, навколо нього - зображення овочів, фруктів. У дітей запитуємо: «Який ти любиш сік?». Відповідь: «Я люблю сливовий сік». Таким же чином проводиться гра «Що можна приготувати з овочів?». На схемі зображується тарілка, а навколо неї різні овочі. Дитина сам вибирає, що можна приготувати з них. Дітям задаються питання: «Що можна зварити?», «Що можна приготувати?» Зразкові відповіді дітей: «Я варю суп гороховий», «Я готую огірковий салат» [4].

У процесі дослідження предметів обов'язково включаємо словникові вправи: на підбір синонімів. Наприклад, «яблуко червоне, достигле, як сказати по-іншому, яке воно?» (рум'яне); на словотвір: у яблука червоний бік, як сказати одним словом, яке яблуко (червонобоке); яблуко трохи кисле і трохи солодке (кисло-солодке). При утрудненні показуємо схеми (лимон + цукерка, червоний + жовтий колір тощо) [5].

На наступному етапі навчання ми вводимо схему-модель, за якою дитина має самостійно вибрати і описати овоч або фрукт (знак питання, колір, форма - геометричні фігури, розмір - зображення великого предмета і маленького, рука - який на дотик, мова - який смак, грядка або дерево - де зростає, каструля - що можна приготувати).

Індивідуальне і хорове повторення словосполучень і речень допомагає закріпити у мовленні дітей зразки узгодження слів і різні синтаксичні форми. Після розглядання схеми пропонується розповісти про овоче, спираючись на зразок вихователя. Опис вихователя супроводжується рухом указки за схемою моделі, тим самим дається зразок використання моделі. Дана схема допомагає скласти повний послідовний описовий розповідь [6].

В процесі роботи ми навчилися з дітьми переказувати казки і розповіді, використовуючи в якості наочних моделей геометричні фігури. Підбір геометричних фігур обговорюється з дітьми.

На перших етапах роботи кількість геометричних фігур має відповідати числу героїв казки. Надалі пропонуємо більшу кількість фігур, щоб діти могли самостійно вибрати. Вибираємо фігури-заступники та викладаємо їх в потрібній послідовності. Наприклад, казка «Ріпка». Запитуємо дітей: «На яку фігуру схоже ріпка?», «Якими фігурами можна позначити діда, бабу і т.д.?». Розповідаючи казку, викладаємо геометричні фігури по порядку. В якості заступників зручно використовувати паперові круги, квадрати, що відрізняються за кольором, величиною в залежності від відмінностей між персонажами.

Вибрані предмети-заступники наклеюємо на папір, робимо у вигляді книжок-маляток. Такі книжки діти із задоволенням «читають» один одному.

Таким чином, введення наочних моделей в процес навчання дозволило більш цілеспрямовано розвивати мовлення дітей, збагачувати їх активний лексикон, закріпити навички словотворення, сформувати вміння використовувати в мовленні різні конструкції речень, описувати предмети, складати розповіді, тобто розвивати і вдосконалювати зв'язне монологічне мовлення.

Список літератури:

1. Глухів, В.П. Формування зв'язного мовлення дітей дошкільного віку із загальним мовним недорозвиненням / В.П. Глухів. М.: Аркти, 2002. 144 с.

2. Кондратьєва, Н. Як використовувати модель для розвитку мовленнєвої творчості / Н. Кондратьєва // Дошкільне виховання. 1991. № 10.

3. Малетина, Н. Моделювання в описової мовлення дітей із ЗНМ / Н. Малетина, Л. Пономарьова // Дошкільне виховання. 2004. № 6.

4. Застосування наочного моделювання в логопедичній роботі з дітьми, що мають ЗНМ / під ред. Ю.Ф. Гаркуші // Корекційно-педагогічна робота в дошкільних закладах для дітей з порушенням мови. М.: ПП Секачов В.Ю., 1999.

5. Соломенникова, Л. Про використання наочності для формування зв'язковою монологічною промови / Л. Соломенникова // Дошкільне виховання. 1999. №. 4

6. Ткаченко Т.А. В перший клас - без дефектів мовлення: методичний посібник / Т.А. Ткачова. СПб.: Дитинство-Прес, 1999. 112 с.



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.