Ворона і рак.

Летіла ворона понад морем, дивиться: рак повзе - хап його! І поніс у ліс, щоб, сівши де-небудь на гілці, добре закусити. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні:
-?Ей, вороно, вороно! Знав я твого батька і твою матір - славні були люди!
-?Угу! - відповіла ворона, не розкриваючи рота.
-?І братів, і сестер твоїх знаю: що за добрі люди були!
-?Угу!
-?Та все ж хоч вони і гарні люди, а тобі не рівня. Мені здається, що розумніше тебе нікого немає на світі.
Сподобалися ці мови вороні; каркнула вона у весь рот і впустила рака в море.

Читайте також: