Свіжі публікації




Стаття «Складові психологічної готовності до початкової освіти»

Готовність до початкової освіти - складна, багатокомпонентна категорія, в центрі якої знаходиться психологічна готовність.

Вважається, що готовність до школи виступає у вигляді цілісної системи властивостей і якостей, які свідчать про досягнення дитиною якісно нового рівня у фізичному мотиваційному, інтелектуальному, особистісному планах, і проявляється в умінні дитини свідомо підкоряти свої дії заданому правилу.

Давайте спробуємо, перш за все, розібратися, що ж це за складові психологічної готовності до школи.

Насамперед - це мотиваційна готовність, тобто наявність у дітей бажання вчитися. Мотиваційна готовність до навчання, або як її ще називають пізнавальна мотивація, не виникає на порожньому місці, а розвивається поступово. Вже п'ятирічним дітям можна розповідати про те, що значить бути школярем, чому дитина стає дорослішою, поступивши в школу, і які обов'язки він там буде виконувати.

На доступних прикладах можна показати важливість уроків, оцінок, шкільного розпорядку. Все це сприяє формуванню у дитини внутрішньої позиції школяра».

Першим етапом є інтерес дитини до зовнішньої сторони навчання, тобто до школі, шкільним приладдям, до правил поведінки в школі. Звичайно, такий інтерес недовгий і він швидко, протягом 2-3 місяців зникає. Саме тоді і повинен виникнути інтерес до змісту занять, до отримання нових знань, тобто власне пізнавальна мотивація. Однак це вже залежить від того, як і чому дитина буде вчитися в школі. Ми ж зараз говоримо тільки про готовність, тобто про стан, який передує приходу в школу. А в цей момент якраз внутрішня позиція школяра, тобто прагнення до школи і дотримуватися шкільні обов'язки і правила, і є головною складовою, основою психологічної готовності до школи, основою того, що в новій обстановці діти будуть відчувати себе комфортно. Без такої готовності, як би добре дитина не вмів читати і писати, він не зможе добре вчитися; так шкільна обстановка, правила поведінки будуть йому в тягар, він буде намагатися будь-яку ціну вийти з цієї ситуації.

А тепер давайте розберемося, що ж таке інтелектуальна готовність.

Багато хто вважає, що саме вона є головною складовою психологічної готовності до школи, а основа її - це навчання дітей навичкам письма, читання, рахунку. Це переконання і є причиною багатьох помилок при підготовці дітей до школи.

Насправді інтелектуальна готовність не передбачає наявність у дитини певних сформованих знань або умінь (наприклад, читання), хоча звичайно певні навички у ребйнка повинні бути. Головне - це наявність у дитини високого рівня психологічного розвитку, яке і забезпечує довільну регуляцію уваги, пам'яті, мислення, дає дитині можливість читати, рахувати, розв'язувати задачі.

Дуже часто в школу приходять діти, які вміють і читати, і рахувати, але в цілому їх розвиток недостатньо. Зазвичай такі діти непогано вчаться перші півроку - рік, а потім, коли матеріал стає складнішим, починають відчувати серйозні труднощі. Щоб цього не сталося, треба розвивати мислення дитини, не переоцінюючи значення формування у нього конкретних знань і умінь.

Співвідношення дошкільних і шкільних видів діяльності тісно пов'язане з співвідношенням образного і логічного (понятійного) мислення, хоча цей зв'язок аж ніяк не однозначна. Сказати, що дошкільник мислить образами, а школяр поняттями, можна тільки дуже сильно огрубляя дійсне положення речей. Якщо ж розібратися в ньому детальніше, то виявляється, що в дошкільних видах діяльності переважають образні форми мислення, у вирішенні власних навчальних завдань - логічне, але по - перше, вже всередині образного мислення при правильному керівництві його розвитком закладаються основи логіки, по-друге, у школяра логічне мислення ні в якому разі не повинно витісняти образного, а навпаки повинно доповнювати його і організовувати.

Мислення в поняттях забезпечує дитині організацію та систематизацію знань, розуміння змісту навчальних завдань, послідовність у міркуваннях, мислення в образах - самостійність і оригінальність рішень.

Тому тільки шлях, що веде до логічного мислення через розвиток образного і в підсумку призводить до їх взаємодії, може забезпечити повноцінну підготовку систематичного навчання.

Тепер трохи про увагу.

У дошкільному віці увага носить мимовільний характер. стан підвищеної уваги пов'язаний з орієнтуванням в зовнішньому середовищі, з емоційним відношенням до неї. Істотне підвищення стійкості уваги зазначається тоді, коли дітям пропонується розглядати малюнки, описувати їх зміст, слухати розповісти. Переломний момент в розвитку уваги пов'язаний з тим, що діти вперше починають свідомо управляти своєю увагою, направляючи і утримуючи його на певних предметах. Можливості цієї нової форми уваги - довільної уваги - до шести - семи років уже досить великі. Але все ж протягом усього дошкільного періоду переважаючим залишається мимовільне увагу. Навіть старшим дошкільникам ще важко зосередитися на чомусь одноманітному. А ось в процесі цікавої гри увага може бути досить стійким.

Подібні вікові закономірності відзначаються й у процесі розвитку пам'яті. Пам'ять у дошкільному віці носить мимовільний характер. Дитина краще запам'ятовує те, що для нього представляє найбільший інтерес, дає найкращі враження.

Таким чином, обсяг зафіксованого матеріалу багато в чому визначається емоційним ставленням до даного предмету або явищу. Порівняно з молодшим і середнім дошкільним віком відносна роль мимовільного запам'ятовування у дітей шести - семи років дещо знижується. Одним з основних досягнень старшого дошкільника є розвиток довільного запам'ятовування. Багато в чому цьому сприяє ігрова діяльність, в якій вміння запам'ятовувати і вчасно відтворювати необхідні відомості є однією з умов досягнення успіху. Важливою особливістю цього віку є те обставина, що перед дитиною шести - семи років може бути поставлена мета, спрямована на запам'ятовування певного матеріалу. Наявність такої можливості пов'язано з тим, що дитина починає використовувати різні прийоми, спеціально призначені для підвищення ефективності запам'ятовування: повторення, значеннєве й асоціативне зв'язування матеріалу.

Таким чином, до шести - семи років структура пам'яті перетерплює істотні зміни, зв'язані зі значним розвитком довільних форм запам'ятовування і пригадування. Мимовільна пам'ять, не пов'язана з активним ставленням до поточної діяльності виявляється менш продуктивною, хоча в цілому вона зберігає панівне становище.

Подібне співвідношення довільної і мимовільної форм пам'яті відзначається у відношенні такої психічної функції, як уява. Великий стрибок в його розвитку забезпечує гра, необхідною умовою якої є наявність замісної діяльності і предметів заступників. Формування уяви знаходиться в безпосередній залежності від розвитку мови дитини. Уява в цьому віці розширює можливості дитини у взаємодії з зовні середовищем, сприяє її освоєння, служить разом з мисленням засобом пізнання дійсності.

Дуже корисні для розвитку уяви творчі ігри - драматизація, коли діти розігрують якусь знайому казку. У цьому разі виникає необхідність уявити собі чудову казкову ситуацію, уявити фантастичні дії героїв казки. Не просто слухання казки, а живе співучасть, сприяння героям будить творчі сили дитини, його фантазію.

Сюжетно-рольова гра підводить дитину впритул до тієї здатності, яка характеризує уява дорослої людини, до здатності діяти повністю в плані образів, в плані уявлень. Справді, спочатку уяву дитини прикута до тих предметів, з якими він діє, потім він відкривається на ігрові дії в сюжетно-рольовій грі, але вже до кінця дошкільного віку уява дитини відкривається від зовнішніх опор і переходить у внутрішній план.

Дитина все частіше і частіше «програє» різні ситуації в розумі. Так поступово складається уява як особливий психічний процес - дія в плані образів, уявлень.

Узагальнюючи найбільш важливі досягнення психічного розвитку дитини шести - семи років можна укласти, що в цьому віці діти повинні володіти достатньо високим рівнем розумового розвитку, що включає розчленоване сприйняття, узагальнені форми мислення, смислове запам'ятовування. В цей час формується певний обсяг знань і навичок, інтенсивно розвивається довільна форма пам'яті, мислення, уяву, спираючись на які можна спонукати дитину слухати, розглядати. аналізувати.

А тепер кілька слів про вольової готовності, яка необхідна для нормальної адаптації дітей до шкільних умов. Мова тут йде не стільки про вміння хлопців слухатися, хоча виконувати певні правила теж важливо, скільки про вміння слухати, вникати у зміст того, про що говорить дорослий.

Справа в тому, що майбутньому учневі необхідно зрозуміти і прийняти завдання вчителя, підпорядкувавши йому свої безпосередні бажання і спонукання. Для цього необхідно, щоб дитина могла зосередитися на інструкції, яку отримує від дорослого. Розвивати таке вміння можна, даючи дитині різні, спочатку нескладні завдання. При цьому обов'язково просити дітей повторити ваші слова.

Для тренування вольової готовності гарні й графічні диктанти, в яких діти малюють в певній послідовності гуртки, квадрати, трикутники і прямокутники під диктовку або за заданим зразком. Можна також запропонувати дитині підкреслювати або викреслювати певну букву або геометричну фігуру у запропонованому тексті. Ці вправи розвивають та увагу дітей, їх уміння зосередитися на завданні, а також їх працездатність.

У тому випадку, якщо дитина добре справляється з такими завданнями, можна говорити про наявність вольової готовності. Якщо дитина не може зосередитися на виконанні таких завдань, то вольова регуляція поведінки у дитини відсутня і він не готовий до шкільних занять. З такою дитиною слід продовжувати вправи.

Однією з складових фізичної готовності є руховий розвиток. Дійсно, для того щоб дитина могла правильно тримати ручку і олівець, м'язи руки повинні бути достатньо міцними і повинна бути добре розвинена дрібна моторика рук.

Можна виділити ще одну складову шкільної готовності - це зорово-рухова координація.

Дитині в процесі навчання часто треба одночасно дивитися на предмет (наприклад, на дошку) і списувати або змальовувати те, що він в даний момент розглядає. Тому так важливі узгоджені дії очі і руки, важливо, щоб пальці як би чули інформацію, яку дає їм очей. Про труднощі координації говорить такий цікавий факт, що багатьом дітям малювати по пам'яті легше, ніж з натури, тому що в останньому випадку увагу роздвоюється і вони не можуть скоординувати дії очі і руки. Насамперед у цьому нам допоможуть вже використані графічні диктанти. Тільки якщо для розвитку вольової готовності краще диктувати послідовність фігур, то для зорово-рухової координації важливо дати дитині зразок, який він повинен копіювати.

Взагалі, завдання по копіюванню геометричних фігур, найпростіших малюнків, схем, літер або цифр дуже допомагає дитині в розвитку необхідних навичок.

Таким чином, з усього вище сказаного можна зробити наступний висновок: бути готовим до школи вже сьогодні не означає вміти читати і писати, рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися!


Список літератури

1. Битянова М.Р. Адаптація дитини в школі: діагностика, корекція, педагогічна підтримка. Сб. метод, мат. для адмін., педагогів та шк. психол. - М.: Образоват. центр «Педагогічний пошук», 1997-112с.

2. Битянова М.Р. Куди йде дитинство? Шкільний психолог, №12, 1999

3. Вільсон Р., Гриллз Д. Дізнайся інтелектуальні можливості своєї дитини. М.: Когито-центр, 1998

4. Виготський Л.С. Мислення і мова. Собр. Соч. у 6 тт. Т2. М., 1982

5. Гуткіна Н.І. Психологічна готовність до школи. М., 1996

6. Діагностика та корекція психічного розвитку дошкільника (Під ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько, Мінськ, 1997

7. Діагностика навчальної діяльності та інтелектуального розвитку дітей (Під ред. Д.Б. Ельконіна і А.Л. Венгера, М., 1981

8. Доналдсон М. Розумова діяльність дітей, Пров. з англ. /Під ред. в. І. Лубовского. - М: Педагогіка, 1985

9. Дяченко О.М. Уяву дошкільника, М.: "Знання", 1986

10. Захаров А.І Емоційний світ дошкільника, М: Просвітництво, 1988

11. Сильвестру А.І. ДО питання про розвиток самооцінки в дошкільному віці. Нові дослідження в психології, №2, 1978, с80-84

12. Суботіна Л.Ю. Розвиток уяви у дітей, Ярославль, "Академія розвитку", 1997

13. Цыркун М.О. Розвиток волі у дошкільнят, Мінськ: Нар. асвета, 1991

14. Ельконін Д.Б. Психологія гри. М., вид. Владос, 1999

 



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.