Стаття «Формування навичок твори казок дітей з обмеженими можливостями здоров'я»

(проект «Юний казкар»)

У зв'язку з затвердженням федеральних державних вимог (ФГТ) до структури основної освітньої програми дошкільної освіти випускник дитячого садка повинен володіти інтегративними якостями, одними з яких є:

• здатність вирішувати інтелектуальні і особистісні завдання (проблеми) адекватні віком; самостійно застосовувати засвоєні знання і способи діяльності для розв'язку готових задач (проблем); вміти втілити власний задум в малюнку, будівництві, розповіді;
• володіти засобами спілкування та способами взаємодії з дорослими та однолітками; адекватно використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування;
• бути емоційно чуйним і реагувати на твори образотворчого мистецтва, музичного і художнього твору, світ природи; співпереживати персонажам казок, історій, оповідань.

Однак, для формування таких якостей необхідно створення оптимальних умов, що сприяють найбільш повному розкриттю творчого потенціалу особистості дошкільника.

Вивчено унікальні можливості старших дошкільників в мовному творчості, зокрема, в області письменництва власних казок, небилиць (Божович Л.І., А.М. Бородич, Рибакова М.М., А.Є. Шибицкая та ін).

Величезну роль у цьому покликані відіграти рідну російську мову, багатство і різноманіття якого відображено в казках, а так само вищий психічний процес нервової діяльності - уяву.

Народна казка - благотворний джерело для дитячої творчості. Казка збагачує почуття і думку дитини, будить його уяву.

Особливу роль відіграє розвиток творчості у дітей з порушеннями мови, так як недорозвинення мови тягне за собою і затримку розвитку уяви.

На думку Л.І. Белякової, Ю.Ф. Гаркуші, О.М. Usanovoj для дітей з мовним недорозвиненням характерно:

• відставання в розвитку словесно-логічного мислення;
• швидка виснаженість процесів уяви;
• недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу;
• недостатня рухливість, інертність, загальна психо-фізіологічна розгальмування;
• недорозвинення загальної та дрібної моторики.

В даний час в спеціальній корекційної педагогіки та літератури проблема розвитку творчості дітей дошкільного віку з проблемами в розвитку і, зокрема, порушеннями мови практично не висвітлена.

Таким чином, у дітей з тяжкими порушеннями мовлення необхідно формувати мовне творчість через навчання твору казок з урахуванням специфічних порушень мовлення та пізнавальної діяльності. Рішенням даної проблеми з'явився проект «Юний казкар».

Мета проекту. Формування у дітей із ЗНМ навичок самостійного словесної творчості через використання казкового матеріалу і складання власних казок.

Завдання проекту.

1. Формування умінь створювати твори на основі поєднання різних казок з включенням нових персонажів і їх характеристик.

2. Розвиток словесної творчості на основі формування художньої уяви дитини з використанням всіх компонентів мовленнєвої системи (лексичної, граматичної, фонетичної).

3. Розвиток здатності передавати художній образ казкових персонажів через використання виражальних засобів мови (вербальних і невербальних).

4. Виховання у дошкільників пізнавального інтересу і любові до художнього слова, творів дитячої літератури і народної творчості.

Основні заходи проекту

1. Створення міні-музею «Книги».

Мета. Познайомити дітей з історією виникнення писемності, історією створення книги. Виховувати інтерес до книг.

2. Створення міні-бібліотеки в групі.

Мета. Розширювати знання дітей про книги (жанри літературних творів); викликати бажання читати їх, уміння користуватися бібліотекою. Виховувати інтерес до читання.

3. Організація літературною вітальнею.

Мета. Дати уявлення про класифікацію казок (за В.Я. Проппу: казки про тварин, казки про людей та ін); композиції казки (зав'язка, кульмінація, розв'язка). Формувати навички самостійного твору казок з використанням різних засобів (моделі, схеми, герої різних казок, колажі, сюжетні картинки, заданий початок або кінцівка, картинні плани тощо).

4. Випуск альбому загадок по казкам.

Мета. Формувати уявлення про жанр загадки, вчити відгадувати їх. Закріплювати знання дітей про казки, казкових героїв і чарівних предметах.

5. Проведення літературних досугов.

Мета. Розвивати творчі здібності в інсценізаціях, іграх-драматизациях, театралізованих іграх та інших видах виконавської діяльності по знайомих казок.

6. Створення збірки дитячих казок.

Мета. Формувати інтерес до створення «Книги казок», її художнього оформлення.

Основні етапи проекту:

На першому етапі діти знайомилися з новими, раніше не слышанными ними казками, віршами, потешками, приказками, загадками, закріплювали колишній запас творів фольклору. Дитяча діяльність на цьому етапі виражається в активному сприйнятті і засвоєнні фольклору, в зростанні інтересу до нього, бажання виконувати - виразно читати народні віршики, потішки, розповідати знайомі казки.

На другому етапі вся робота була спрямована на те, щоб діти усвідомили характерні особливості жанру казки (фантастичний вимисел, олюднення тварин, рослин, предметів та ін), традиційності прийомів розвитку і побудови казкового сюжету (приповідка, зачин, кінцівка), повторності, троекратности епізодів, прийомів «від великого до малого», «від малого до великого». Дитяча діяльність на другому етапі полягає в активній взаємодії з матеріалом: в аналізі засобів художнього зображення народної казки і використанні цих засобів у власній творчості.

Усвідомлення дітьми закономірностей цього жанру дозволив перейти до наступного (третього) етапу роботи - складання казок.

Методи і прийоми:

• спользование музейної педагогіки.

Ми розглянули історію виникнення не лише книги, але й самої писемності; діти дізналися, чим і чим писали в давнину; як створювалися перші книги і як роблять книги сьогодні.

В куточку «В гостях у казки» підбирали казкові предмети (чарівна паличка, килим-літак, скатертину-самобранка, чоботи-скороходи, ступа і мітла, чарівний горщик, чудесна лампа, музична табакерка), вирішували, хто там буде жити (Червона шапочка, Дюймовочка, коровушка, жаба-царівна і ін), навіть замислювалися, чому будуть їх годувати (молодильні яблука, ріпка, каша з сокири, хліб, пиріжок).

• Іспользование моделювання та символіки при навчанні написання казок.

Спочатку ми вчилися «записувати» казку, складати її модель. Діти набували дуже важливе вміння - вміння виділити у творі найголовніше, зобразити такі опорні сигнали, за якими можна відтворити знайому казку або придумати нову.

• Методи роботи з навчання дітей твору казок.

(Старший дошкільний вік)

Проаналізувавши досвід педагогів і психологів (Э.П. Короткова, А.Є. Шибицкая, Ушакова О.С., Н.В. Гавриш, Є.Б. Танникова та ін) ми відібрали і систематизували різноманітні методи роботи з старшими дошкільнятами з навчання написання казок.

• Моделювання казок.
• Казки з новим кінцем.
• Знайомі герої в нових обставинах.
• Колаж з казок.
• Казки по-новому.
• «Перебріхування» казок.
• Серіал в казках.
• Казки по змішаним образів.
• Казки із загадкових оголошень.
• Експерименти в казках.
• Кольорові казки.
• Казки від перетворень.
• Випадкові казки.
• Музичні казки.
• Екологічні казки.
• Казки із загадок, прислів'їв, приказок, лічилок, віршів.

Форми роботи:

• Спільна діяльність дітей з педагогом:

дозвілля (вікторини, тематичні тижні і т.д.)

літературні вітальні;

театралізовані ігри;

продуктивні види діяльності.

• Самостійна діяльність дітей:

слухання у грамзапису читання казок майстрами художнього слова,

розглядання і читання книг,

ігри-драматизації;

продуктивна діяльність та ін

• Робота з батьками:

спільна творчість у продуктивних видах діяльності (підбір і створення музейних експонатів, збірники казок, загадок, книжки-малятка, колажі, оформлення міні-бібліотеки та ін);

«Батьківський університет»;

майстер-клас «Нова казка за 15 хвилин» і т.д.

• Взаємодія з фахівцями дошкільного закладу:

майстер-клас «Виготовлення глиняної (воскової) таблички», «Книга-сувій»;

консультація «Що ми знаємо про казки?»;

медиапрезентация «Методи роботи з навчання дітей старшого дошкільного віку твору казок».

Таким чином, впроваджуючи даний проект, отримуємо наступні результати:

1. Розширення знань вихованців про книжки.

2. Уявлення про класифікацію та композиції казок.

3. Розвиток уяви.

4. Формування умінь створювати власні твори на основі запропонованого або самостійно складеного сюжету, з'єднання різних казок з включенням нових персонажів і їх характеристик.

5. Активне включення батьків у корекційно-освітній процес.

 

Додаток

Міні-музей книги у груповій кімнаті

 

Робота в міні-музеї групи

 

Спільна з педагогом і самостійна діяльність дітей

 

Взаємодія з фахівцями дошкільного закладу:

Давайте придумаємо казку Наша казка про Колобка

 

Читайте також: