|
«Мистецтво керувати спілкуванням»
«Вдячність - це багатство,
а скарга - злидні»
Дослідники показують важливість психолого-педагогічної грамотності вихователя в спілкуванні з батьками. Її відсутність породжує своєрідний психологічний бар'єр, відчуженість, ворожість, перешкоджає відкритого, довірчого взаємного спілкування. І в цьому їм на допомогу приходить педагог - психолог, який використовує активні методи спілкування, проводить консультації, індивідуальні бесіди, тренінгові вправи і ряд інших заходів, які допоможуть вихователю в його проблемі.
Вихователь повинен володіти психологічною компетентністю, яка включає в себе гностичні та комунікативні вміння. Формування перше ґрунтується на знанні дитячих і сімейних психології, розумінні закономірностей і особливостей особистості батьків і життя дитини в сім'ях різних типів; вони пов'язані з наявністю у вихователя психологічної спостережливості. Гностичні вміння дають можливість пізнати «предмет діяльності». Комунікативні уміння допомагають «зустрітися» з внутрішнім світом батьків щодо спілкування, підтримувати контакт з ним. Для розвивального спілкування вихователя з батьками потрібно освоювати психотехніку діалогу, вміти слухати, тримати паузи, володіти собою, своїм емоційним станом, голосом, мімікою, рухами, взяти під контроль власну неприязнь. Відомий психолог К.Роджерс виділяв в якості найважливіших комунікативних якостей вміння бути самим собою, розуміння внутрішнього світу іншої людини (емпатія), безумовне прийняття іншого, безкорисливу доброзичливість і теплоту. Провівши діагностичні заходи по вивченню професійних утруднень можна зробити висновки, в якій конкретної допомоги потребують сьогодні наші вихователі. Опитування показують, що серед типових проблем часто зустрічаються наступні:
1. Як вести себе з батьками, коли вони висловлюють невдоволення, роботою вихователя, вважаючи дитячий садок єдино зобов'язаним виховувати їх дитини і готувати до школи.
2. Як працювати з важкими сім'ями, родинами різних соціальних шарів
3. Як довести батькам небезпека для дитини, коли його одного відправляють в дитячий садок
4. Як зробити так, щоб батьки не ставилися до вихователя як до «пастуха», який «пасе» їх дітей
5. Як спілкуватися з батьками - алкоголіками
6. Як розповісти батькам про їх агресивності дитини
7. Які існують методи ефективного впливу на батьків
8. Чому батьки не допомагають у благоустрої ділянки дитячого саду, не приходять на батьківські збори і ряд інших.
Категорії батьків, з якими вихователю важко працювати, це:
1. Батьки, які не приділяють належної уваги вихованню дитини
2. Батьки, не проявляють інтересу до своїх дітей
3. Питущі батьки, що люблять погуляти на шкоду дитині
4. Батьки, для яких дитина-тягар
5. Батьки зарозумілі, не сприймають вихователя дитячого садка як авторитетна особа
6. Байдужі батьки на роботі дитячого садка
7. Батьки з невисокою культурою, малоосвічені в галузі педагогіки психології сімейного виховання.
Виходячи з анкетування, нескладно помітити, що головна причина, віднесення батьків до «важким» лежить саме в області психології міжособистісного спілкування. Аналіз професійних утруднень показує, що найбільший відсоток пов'язаний з незнанням методики, форм і змісту співпраці з батьками, а не з недоліком володіння психотехнікою спілкування, особливо в проблемних ситуаціях міжособистісних відносин.
Виділимо ряд напрямків консультативної допомоги педагога-психолога.
1. Збагачення знань і досвіду педагогів про специфіку сучасної сім'ї, особливості розвитку дитячо-батьківських відносин
2. Удосконалення соціально-психологічної культури спілкування з батьками: особистісних умінь і навичок володіти собою і впливати на інших з допомогою вербальних і невербальних способів комунікації
3. Оволодіння активними методами збагачення виховного досвіду батьків, розвитку у них педагогічної рефлексії.
При здійсненні консультативної допомоги педагогом психологом використовувався наступний діагностичний матеріал:
1. Опитувальник «мої плюси і мінуси» у спілкуванні з батьками
Мета: аналіз педагогічних працівників професійних труднощів у спілкуванні з батьками вихованців і визначенні актуальною для себе тематики консультативної допомоги.
2. Тестовий запитальник вихователя
Мета: вивчити особливості розуміння й прийняття педагогом необхідності взаємодії з батьками як діалогу рівноправних партнерів.
3. Пам'ятка вихователю «Особливості спілкування, засновані на почутті педагогічного такту»
4. Стиль виховання дитини в сім'ї (для батьків)
Систематична корекційно-регулююча робота з вихователями по взаємодії з сім'єю дає можливість поповнити знання, викликати професійний інтерес до того, як встановлювати контакт з сімейним світом дошкільника, загадковим, не завжди зрозумілим, часом закритим, але привабливим. І від усього нашого педагогічного колективу дитячого садка залежить, як зробити так, щоб спогади про дітей наповнювалися трепетним, хвилюючими почуттями, повними професійної впевненості, що ми рухаємося назустріч душу і розуму батьків, а не в протилежну сторону, все більше віддаляючись від них.
Читайте також: