|
|
Доповідь на тему: «Виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку»
Дошкільне дитинство - важливий період в моральному становленні особистості. Дослідження наших учених в області педагогіки і психології свідчать про формування моральних якостей особистості саме в ці роки. Моральний розвиток відбувається завдяки цілеспрямованому вихованню, ознайомлення дитини з нормами поведінки в суспільному житті, в процесі спілкування з дорослими і однолітками. Ефективним засобом виховання є правильно організований режим, заняття, ігри і різноманітна самостійна художня діяльність, якщо вихователь активізує діяльність дітей, їх пізнавальні інтереси, ненав'язливо, але цілеспрямовано допомагає їм будувати правильні взаємини один з одним. Завдання виховання культури поведінки у програмі розглядаються як складова частина морального виховання і сформульовані вони у вигляді конкретних вимог: прищеплення дітям необхідних гігієнічних навичок, культури вчинків в різних ситуаціях і повноцінних взаємин. Всі завдання орієнтовані за віком і розташовані в різних розділах програми.
Поняття «культура поведінки дошкільника» можна визначити, як сукупність корисних для суспільства стійких форм повсякденної поведінки в побуті, у спілкуванні, у різних видах діяльності. У змісті культури поведінки дошкільнят можна умовно виділити наступні компоненти: культура діяльності, культура спілкування, культурно - гігієнічні навички і звички.
Виховання культури поведінки в I-молодшій групі. Одне із завдань - формування у них передумов. Діти 3-го року життя, які прийшли в дитячий садок, відрізняються один від одного умовою вихованості. Звідси - особливе значення в роботі з малятами набуває індивідуальний підхід до кожної дитини. Необхідно домогтися довіри дитини. І від того, як складуться і будуть розвиватися стосунки дитини з дорослими, і багато в чому залежать його взаємини і культура поведінки при контакті з більш широким колом людей. Необхідно було сформувати вміння грати, займатися, гуляти, їсти, спати, одягатися і вмиватися разом з групою дітей. При цьому розвивається почуття колективізму. Виховання бережливого відношення до іграшок, речей, почуття вдячності за роботу і т.д. Найважливішим завданням у роботі з дітьми молодшої групи є виховання культурно-гігієнічних навичок. Можна використовувати ігрові вправи «Ми вмивалися». Ігрові прийоми були спрямовані на формування навичок надягання одягу «Одягнемо ляльку на прогулянку» тощо ігри - заняття викликають у дітей позитивні емоції, такі як «В гостях у матрьошки», «Кожній речі - своє місце», і т.д.
З переходом до 2-ю молодшу групу, програмні вимоги до виховання навичок культури поведінки, природно, ускладнюються. Ставляться більш складніші вимоги до виконання дій в ході режимних процесів, бережливого відносин до іграшок, до праці дорослих. Крім того, тепер більше уваги необхідно приділяти формуванню у дітей навичок і виконання правил ввічливого спілкування, організованої поведінки в дитячому садку, дома, на вулиці. Дітей дуже захоплюють, наприклад, ігри - вправи на закріплення правил етикету в спілкуванні з навколишніми дорослими і дітьми, в яких використовується ляльковий театр, іграшки, гумористичні картинки, ілюстрації, підбір картинок для бесіди на моральні теми: «Наші мами», «Уроки доброти», «Правила дружної ігри», «Наші добрі вчинки», «Лялька Таня збирається в гості». Або провести такі бесіди: «Як вести себе під час розмови з дорослими», «Чим можна порадувати маму», «У нас в гостях бабуся», «Не забувай про товаришів». Підвищення культури спілкування однолітків, доброзичливому відношенню до них сприяють також свята днів народження дітей, де діти дарують подарунки, вітають його, затівають веселі ігри - забави.
Виховання культури поведінки у III-молодшій групі ускладнюється тим, що ставлячи дітям нові вимоги, педагог повинен постійно закріплювати уже сформовані в I - молодшій групі навички, вміння. Використали для закріплення отриманих навичок і підтримки інтересу до них необхідно використовувати твори «Федорина горі», «Мойдодир», «Ось який розсіяний» С. Маршака, «Іграшки» А, Барто та ін. у моральному вихованні старшого дошкільника продовжує займати велике місце виховання культури спілкування, формування поваги до оточуючих, доброзичливості, вольових якостей, стриманості відбувається в колективі однолітків. Колектив грає в житті дітей все більшу роль, взаємовідносини дітей ускладнюються. Дитина в процесі спілкування може бути стриманим, вміє діяти в інтересах партнера або групи однолітків, проявляючи при цьому достатні вольові зусилля. Але, звичайно ж, це тільки початок уміння, які треба всіляко розвивати і закріплювати. Головним у цілеспрямованій та виховної діяльності педагога на щаблі старшого дошкільного віку, продовжує залишатись організація життя та діяльності дитини, що сприяє досвіду змістовного спілкування: формування доброзичливого ставлення до однолітків і оточуючим.
Ефективним методом уточнення і систематизації моральних уявлень є етична бесіда. Зміст цих бесід складають життєві ситуації, поведінка навколишніх людей, і перш за все самих вихованців групи. Вихователь дає характеристику тим фактам і вчинкам, які дитина спостерігав або здійснював в спілкуванні з однолітками і дорослими. Подібні характеристики формують у дітей об'єктивність в оцінці подій, допомагають дитині орієнтуватися в тій чи іншій ситуації і діяти відповідно до правил моральної поведінки.
І головна мета цих розмов-сформувати у дитини моральні мотиви поведінки, якими ми керувалися у своїх вчинках. Зміст бесіди цікаво і доступно дітям, якщо вихователь використовує художню літературу. Як говорив В.Г. Бєлінський «мораль, вкладена в художній твір автором, говорить сама про себе, впливаючи силою художньої виразності на почуття і свідомість одночасно».
Педагогічні коментарі, звичайно, потрібні, але головне-домогтися, щоб етична бесіда спонукала активність переживань дітей, глибоке осмислення ними обговорюваних вчинків і правил суспільної поведінки. Ось, наприклад, такий вірш А.Барто «Любочка».
Синенька спідничка,
Стрічка в косі.
Хто не знає Любочку?
Любу знають всі.
Дівчата на святі
Зберуться в коло
Як танцює Любочка!
Краще всіх подруг.
Крутиться і спідничка,
І стрічка в косі.
Всі дивляться на Любочку,
Радіють всі.
Але якщо до цієї Любочці
Ви прийдете в будинок.
Там ви цю дівчинку
Дізнаєтеся з працею.
Вона кричить з порога,
Оголошуючи на ходу:
- У мене багато уроків,
Я за хлібом не піду!
Їде Любочка в трамваї-
Вона квитка не бере.
Всіх ліктями розсовуючи,
Продирається вперед.
Каже вона штовхаючись:
- Фу! Яка тіснота!
- Каже вона старенькій:
- Це дитячі місця.
- Ну сідай - зітхає та.
Синенька спідничка,
Стрічка в косі.
Ось така Любочка
У всій її красі.
Трапляється, що дівчатка
Бувають дуже грубими,
Хоча необов'язково
Вони звуться Любами.
Педагог повинен піклуватися, насамперед, про максимально активної участі кожної дитини в обговоренні поведінки героїв творів, залишаючи для себе лише роль «диригента». Книги роблять нас розумнішими і доросліше. Систематизуючи правила ввічливої поведінки, виховуючи повагу до дорослих, однолітків можна провести такі заняття - бесіди, як «Будь завжди ввічливим», де вони повинні зрозуміти в аналізі своїх вчинків, чи відповідають вони правилам ввічливості. Або переслідуючи мету - виховання не тільки бажання, але і потреба проявляти доброту, турботу про людей, гуманні почуття без нагадування. Можна також провести заняття по темі: «Що добре і що погано, чому?», «Даруй людям радість добрими справами», провівши наприклад аналіз вірша Вл. Лифшице «Розмова».
Втомлена з роботи
Прийшла під вечір мати
І бачить, що у сина
Не прибрана ліжко.
Що холоне чай у склянці,
Що стать не подметен,
Що, лежачи на дивані
Читає книжку він.
І мати йому з образою
Промовила: «Синку»,
Коли-небудь ти мамі
Хоч чим-небудь допоміг?-
А син відповів похмуро,
Ледь глянувши на матір:
- Ти, мамо, про Тимура
Заважаєш мені читати!...
Я впевнений, хлопці,
Що якщо б жив Гайдар -
Прославлений письменник
І хоробрий комісар, -
То цьому хлопчині,
Що так зустрічає мати,
Сказав би автор книжки (вірніше, міг сказати):
«у тебе, напевно, совість
Заснула, хлопчина!
Прочитати зумів ти повість,
А ось зрозуміти - не зміг».
Основним завданням морального виховання дітей підготовчої групи є перш за все закріплення, поглиблення і розширення всього того, що вони придбали за весь попередній період перебування в дитячому садку. Вихователь повинен прагнути, щоб моральні почуття дитини ставали більш глибокими, а їх прояви в стосунках до людей, їх діяльності до рідної країни - більш стійкими і органічними. Необхідно домагатися, щоб дитина вів себе за правилами не тільки в дитячому садку і вдома, але і в будь-якій обстановці, не тільки на очах дорослих, під їх контролем, але і по власному спонуканню. Від досягнутого рівня виховання залежать і процес навчання. Серед негативних якостей першокласника, ускладнюють навчальну діяльність і виховання, педагоги часто називають неакуратність, відсутність зібраності. Охайність, вихована в роки дошкільного дитинства, забезпечує першокласнику природне, без особливих на те зусиль підтримання порядку в портфелі (рюкзаку), на робочому місці і тим самим економить час для навчального процесу. Не привченість до наполегливості в оволодінні знань, прагненні зрозуміти сенс отриманих відомостей, невміння зосередитися - це серйозна проблема, з якою стикаються педагоги початкових класів.
Випустити дітей у школу з такими якостями, як завзятість і наполегливість в досягненні результату,- одна з найважливіших виховних завдань у підготовчій групі. Особливу увагу необхідно приділити аналізу різноманітних життєвих ситуацій, індивідуальним, груповим задушевним бесідам на етичні теми, «Ваші добрі вчинки», «Моя сім'я і я», «Скоро в школу», «Дотримуйся режиму» тощо, а так само виховання культури поведінки на всіх видах занять, в іграх, інсценізаціях,
Ефективно використовувати прислів'я, приказки, наприклад, такі як: «Хвалько - порожній людина», «ліс шумить дружний, коли багато дерев», «Добра людина зрозуміє з погляду, у важку хвилину буде поруч», «Шануй батька і неньку - буде в житті благодать» і т.д.
Виховання культури поведінки у дошкільника, не може розглядатися тільки в рамкахдетского саду. Воно передбачає обов'язковий зв'язок з вихованням дітей в сім'ї, координацію зусиль педагога і батьків. Роботу з батьками можна побудувати в 3-х напрямках. По-перше, вивчення досвіду сімейного виховання, враховуючи його досягнення та проблеми в педагогічній діяльності, по-друге, педагог розповідає дійову допомогу батькам у вихованні дітей, і по-третє, координує роботу з дітьми дитячого садка і батьків. У висновку, хочу сказати: «різні бувають люди. Одні грубі, нечемні і не соромляться цього. Інші хотіли б бути культурними, та не знають, як треба вчинити в тому чи іншому випадку. Від чого ж залежить поведінка людини? Від виховання, від вихователів, умов життя? Але буває, що людина росте в середовищі, де постійно стикається з грубістю, аморальністю, а він чистий. Олексій Максимович Горький, згадуючи про своє дитинство, з великою вдячністю говорить про книги, які очистили його душу, від лушпиння вражень злиденній, гіркої дійсності». Людина знаходиться в постійному спілкуванні зі знайомими і незнайомими людьми на роботі, вдома, на вулиці, магазин і т.д. він буває в ролі керівника й підлеглого, старшого та молодшого, вимагає і виконуючого. Людина нашого століття вступає в контакти іноді з десятками людей на день. Поведінка людини, привітно або грубо сказане слово нерідко залишає слід у душі на весь день. Як багато залежить від тих, з ким ми спілкуємося: гарний настрій від уваги, привітності, доброзичливості, роздратування і поганий настрій від неуважності, недбалості, злого слова. А разом узяте, так чи інакше, позначається на роботі, на успішне її виконання. Тому давайте будемо керуватися принципом у нашому житті, у взаєминах з товаришами по роботі, оточуючими нас людьми, дітьми, батьками, що «людина людині - друг, товариш і брат». А підростаюче покоління необхідно всім нам озброїти такими вміннями, навичками та звичками, які полегшують встановлення контактів, зберігають природність у спілкуванні людей, допомагають у створенні атмосфери доброзичливості і товариського уваги.
Читайте також: