Розвиток математичних уявлень у дошкільників

Одна з найважливіших завдань виховання дитини - розвиток її розуму, формування таких розумових умінь і здібностей, які дозволяють легко освоювати нове. На вирішення цього завдання повинні бути спрямовані зміст і методи підготовки мислення дошкільників до шкільного навчання, зокрема предматематической підготовки.

Математика - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Математика для них - навчання, математика для них - праця, математика для них - серйозна форма виховання. Математика для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. Займаючись математикою, він вивчає кольори, форму, властивості матеріалу, просторові відносини, числові відносини. Важливе значення для підвищення якості виховно - освітньої роботи в дитячих установах має формування у дітей пізнавальної діяльності.

Для успішного навчання математики за допомогою ігрових вправ необхідно застосовувати як предмети, що оточують дитину, так і моделі досліджуваного матеріалу. Математичні розваги: задачі-жарти, загадки, головоломки, лабіринти, ігри на просторове перетворення, вони викликають не тільки інтерес своїм змістом, цікавою формою, але й спонукають дітей міркувати, мислити, знаходити правильну відповідь.

Дидактичні та математичні ігри та вправи є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процеси (увага, мислення, уява та ін), викликають інтерес до процесу пізнання і, що дуже важливо, полегшують процес засвоєння знань.

У дидактичних іграх дітей приваблює незвичайність постановки завдання (здогадайся, знайди і т.д.) і спосіб її подачі (допоможи Незнайку визначити, хто його сусіди тощо). Будь-яка дидактична гра вирішує певну задачу, спрямовану на вдосконалення математичних кількісних, тимчасових, просторових) уявлень дітей.

Дошкільник вирізняється надзвичайною активністю у пізнанні навколишнього, а інтерес до математики проявляється досить рано. Світогляд складається спочатку з того, що потрапило на очі, привернуло увагу, вдалося спостерігати у дорослих, отримати самому шляхом проб і помилок.

Потім горизонти розширюються. Дитина засвоює те, про що розповідають, читають. Сам будує припущення, фантазує. У нього починають складатися уявлення про предмети, їх призначення і властивості, величиною та кількістю, формою і складі, про дії, які можна проводити з ними: зменшити, збільшити, розділити, перерахувати, зіставити, виміряти.

З'являються судження, що відображають накопичений досвід. Дитина рухається від незнання до знання, від незрозумілого до зрозумілого, отчетливому. Він поступово піднімається в своєму розвитку все вище.

Однак дорослі, підтримуючи природний інтерес дітей до математики, нерідко прагнуть полегшити їм шлях пізнання, вберегти від труднощів, випередити час, щоб потім у школі стало легше вивчати математику. Вони діляться з дошкільниками своїм досвідом, до якого йшли багато років, викладають вичерпну інформацію, роз'яснюють механізми взаємодії предметів і систем, прагнуть дати як можна більше. При цьому часто нав'язують стереотипи, форсують засвоєння абстрактних уявлень, розраховуючи на великий дитячий потенціал.

В останні десятиліття виникли тривожні тенденції, а саме: система освітньої роботи з дошкільниками стала багато в чому використовувати шкільні форми, методи, іноді і зміст навчання, що не відповідає можливостям дітей, їх сприйняттю, мисленню, пам'яті. Справедливо критикується виникає на цій основі формалізм у навчанні, завищення вимог до дітей. І найголовніше, відбувається штучне прискорення темпів розвитку одних дітей і неувага до труднощів інших. Стала з'являтися ціла категорія «невстигаючих» дошкільнят. Одна з причин криється в тому, що діти втягуються в такі види пізнавальної діяльності, до яких вони функціонально не готові.

При навчанні математики основне зусилля і педагогів, і батьків спрямоване на те, щоб виховати у дошкільника потребу та інтерес до самого процесу пізнання математики, допомогти дитині долати труднощі, страх помилитися, знаходити самостійний шлях вирішення пізнавальних завдань, стимулюючи його бажання досягти поставленої мети.

В результаті математичної освіти дошкільник не тільки вдосконалює лічильну та вимірювальну діяльність, отримує елементарні уявлення, але й стає розумніші, сообразительнее, впевненіше в міркуваннях, комбінуванні різних методів при вирішенні нестандартних питань.

На успішність впливає не тільки зміст пропонованого матеріалу, але також і форма подачі, яка здатна викликати зацікавленість дітей та пізнавальну активність. У тому числі раціональне збереження кращих традицій дошкільної дидактики, застосовуючи інноваційні підходи, узгоджуючи свій вплив на дитину, дорослі організовують математична освіта в дитячому садку і сім'ї.

Читайте також: