Консультація для вихователів.

Тема: Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку з курсу «По дорозі до абетки», програма «Школа 2100»

Ми знаємо, що велике значення в розвитку дитини має мова. Основна мета роботи з розвитку мовлення в дитячому саду - це формування правильної, грамотної, хорошою усного мовлення у дітей з урахуванням їх вікових особливостей і можливостей. Правильна мова розглядається як: правильна вимова звуків та слів; правильне за змістом вживання слів; вміння правильно змінювати слова згідно граматиці; вміння правильно вибудовувати слова в реченні. Чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки, тим ширша її можливість в пізнанні дійсності, змістовніші і повноцінніше взаємо відносини з дітьми і дорослими, тим активніше відбувається її психічний розвиток. Мовленнєвий розвиток дітей у дошкільному віці здійснюється в різних видах діяльності: грі, у праці, в побутовій, навчальній діяльності, на прогулянках.

Сюжетно - рольовій грі ми вчимо дітей рольовому спілкування і взаємодії, проводимо обговорення задуму і ходу гри, розширюємо словник дітей новими словами, тобто діалогічну мова.

Рухливі ігри впливають на збагачення словника, виховання звукової культури мовлення. Наприклад: гра «підійдіть звуки». Ця рухлива гра спрямована на закріплення звукового аналізу слів. Або гра «довгі і короткі слова». Мета цієї гри-навчити дітей визначати довжину слів методом «прошагивания».

Дидактичні та настільно - друковані ігри використовуються для вирішення всіх завдань мовленнєвого розвитку: розвиток словника, граматичного ладу мовлення, виховання звукової культури мовлення дітей, розвиток зв'язного мовлення.

Спілкування в побуті, в процесі праці допомагає дітям засвоїти побутової словник, що необхідний для їх життєдіяльності, поповнити його назвами знарядь і предметів праці, трудових дій, назвами результатів праці.

На прогулянках ми вчимо дітей спостерігати заявами живої і неживої природи, аналізувати, міркувати, розповідати, описувати. Наприклад: спостереження за сонцем. На початку весни сонце піднімається вище, сліпуче світить, день подовжується. Весняне сонечко яскраве, променисте. А ще яке? (Тепле, ласкаве...) Діти описують сонце. Можна запропонувати придумати пропозицію або загадку. Для того щоб діти вчилися робити самостійні висновки ним можна дати таке завдання: пройти по ділянці, і визначити, де сніг і лід тануть швидше - на сонці або в тіні. Вміння думати, відповідати на питання, аргументувати свої висловлювання, позитивно впливають на розвиток зв'язного мовлення, оволодіння сложноподчиненными пропозиціями. Наприклад: на сонці тане сніг швидше, ніж в тіні, бо там тепліше. На прогулянках ми розширюємо словниковий запас дітей, вчимо бачити красу слова. Наприклад: травушка - муравушка (спориш), солдатська трава (полин) і т.д. А також використовуємо художнє слово. Наприклад:

Золнышко, повернися!

Кразве, разожгись!

Кразале золнышко,

В дорогу виїжджай,

Зимовий холод забувай!

Тут проходить робота по звукової культури мовлення - відпрацьовуємо правильну вимову звука «с».

У навчальній діяльності ми вдосконалюємо і розвиваємо мовлення дітей, використовуючи різноманітні методи і прийоми. Наприклад: на заняттях пізнавального циклу, ознайомлення з художньою літературою. Це бесіди за картинами, бесіди за прочитаним твором, міркування з особистого досвіду дітей і т.д. Тематика бесід може бути різноманітною в залежності від поставленої задачі. Наприклад: бесіда про природу «Як ми допомагали птахам взимку». Ми вчимо дітей переказу літературних творів, складання творчих розповідей (н-р: розповідь з конкретним змістом «Подарунок мамі») або рассказыванию на абстрактну тему («Придумай розповідь про цікавий випадок»), заучування віршів, вчимо робити висловлювання типу міркування, що складаються з тези, доказів та висновків (Наприклад, ігри типу «розклади і поясни». Мета завдання - вчити встановлювати логічну послідовність подій, користуватися при доказі спілками (так як, якщо), слова (по-перше, по-друге...), закінчувати міркування висновком (отже, тому)).

Заняття з ознайомлення з художньою літературою проводимо не тільки в групі, але і в центральній дитячій міській бібліотеці. Проходять вони під назвою «В гостях у бабусі - рассказушки». Тут використовується така форма роботи, як спільні заняття з працівниками бібліотеки. Так само хлопці беруть книжки для читання на будинок. Така робота сприяє вихованню у дітей інтересу до книги, виховання дбайливого до неї ставлення, хорошою орієнтування у великій кількості літератури при виборі книг.

Заняття з навчання грамоти і читання в своїй групі я проводжу. Навчання проходить за освітньою програмою « Школа 2100» курс «По дорозі до абетки». Мета курсу - всебічний розвиток особистості дитини, його ціннісних уявлень про навколишній світ, світогляду, інтелекту, особистісних якостей.

   Ставляться такі завдання навчання:

1) Формування мотивації та інтересу до процесу навчання.

2) Розвиток наочно - образного та формування словесно - логічного мислення, вміння робити висновки, обґрунтовувати свої судження, аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

3) Розвиток пам'яті, уваги, уяви, творчих здібностей, варіативності мислення.

4) Розвиток загальнонавчальних умінь: уміння працювати в колективі, взаємодіяти, доводити розпочате до кінця, працювати уважно.

5) Розвиток умінь спілкування з дорослими, з однолітками, вміння бачити світ очима іншої людини.

6) Розвиток умінь говоріння, слухання, читання.

7) Розвиток інтересу й уваги до слова, до власного мовлення і мовлення оточуючих.

8) Збагачення словника дітей, розвиток граматичного ладу мови, умінь зв'язного мовлення з опорою на мовний досвід дитини.

9) Розвиток вміння оперувати одиницями мови: звуком, складом, словом, словосполученням і реченням.

10) Розвиток звукової культури мовлення.

11) Розширення уявлень про навколишній світ, явища дійсності з опорою на життєвий досвід дитини.

У процесі реалізації перелічених вище завдань основний акцент у роботі з даного курсу ставиться на розвиток у дітей фонематичного слуху і фонематичного сприйняття.

Велика роль відводиться завданням на розвиток умінь звукового та складового аналізу, зіставлення звуків за їх артикуляційним і акустичним ознаками. Діти практично знайомляться з поняттями: звук, буква, склад, слово, приголосні і голосні звуки, тверді і м'які приголосні звуки, дзвінкі та глухі, шиплячі та свистячі.

Поетапна робота над кожним звуком будується наступним чином:

1) Виявлення артикуляторных і акустичних характеристик звуку.

2) Виділення звуку в складах і словах, встановлення кол-ва звуків у словах.

3) Визначення положення звуку в слові (на початку, в середині, в кінці).

4) Добір слів на заданий звук або до готової схемою.

5) Зіставлення звуку з іншими, фонетично схожими з ним звуками.

6) Порівняння складів, а потім слів по звуковому та слоговому складу.

7) Зміна слів шляхом заміни одних звуків і складів іншими, з допомогою перестановки звуків і складів, їх доповнення або виключення.

8) Утворення нових слів за допомогою виділення звукових і складових фрагментів з інших слів.

9) Ознайомлення з буквою.

10) Читання складів.

Особливістю даного курсу є використання звукової символіки. Кожному звуку відповідає певна звукова картинка, завдяки яким діти не тільки чітко засвоюють різницю між звуком і буквою, але і легше оволодівають навичками з'єднання звуків у слові. У кожного звуку є свій господар: чоловічок «звуковичок». З його допомогою діти визначають акустичну характеристику звуку. «Звуковичок» в червоних черевичках і без капелюшка позначає голосний звук. Якщо у «звуковичка» зелені черевички - це м'який приголосний звук; якщо сині - твердий приголосний звук; «звуковичок» в жовтому ковпачку - звоночке - позначає дзвінкий звук, в темній солом'яному капелюшку - глухий звук.

Заняття проходять в ігровій, цікавій формі, з використанням мовних ігор. При проведенні занять використовується все приміщення групи, намагаємося, щоб діти якомога менше сиділи за столами і більше рухалися. Демонстраційний матеріал до занять я виготовляю сама. При проведенні занять конспекти, запропоновані в методичних рекомендаціях, повністю не використовую, а переробляють їх, регулюючи обсяг навчального матеріалу, виходячи з індивідуальних можливостей дітей.

Заняття проводжу у 4 етапи:

1) Повторення матеріалу попередніх занять.

2) Розповідь вихователя про чергові пригоди іграшок - персонажів: Їжачка, Лисеняти, Мудрої Сови. В ході цих подій відбувається знайомство з новим звуком, його аркуляторной і акустичної характеристикою, його умовним звуковим позначенням.

3) Робота з розвитку умінь, звукового та складового аналізу, з розвитку мовлення, фіз. хвилинка, знайомство з буквою, робота з касами, звукове читання.

4) Підсумок заняття.

Сюжетні картинки до історій добре підходять для роботи над зв'язним мовленням. Дітям пропонується: переказати прослухану історію або скласти розповідь по картинці, комбіноване розповідання (вихователь розповідає першу частину історії про пригоди героїв, а продовження історії пропонує дітям придумати).

У роботі з розвитку умінь у дітей звукового та складового аналізу я використовую різноманітні мовні ігри й дидактичні ігри. Наприклад:

1) «Назви перший, останній звук у назві картинки»

2) «Додай звук» - яке нове слово вийде, якщо додати новий звук в кінці слова (Наприклад: звук [Т]. Суперечка - суперечкат, бір - бірт, бра - брат, сміття - сміттят).

3) «Знайди спільний звук» - вимовляємо 3-4 слова в кожному з яких є відпрацьовується звук. Який загальний звук зустрічається в усіх словах? Наприклад: чайник, прочки, ключ гайчі.

4) «Знайди зайве слово» - в 3 словах цього завдання є спільний звук, а в 4 його немає. Діти знаходять зайве слово. Наприклад: вівця - курча - сонце - місяць.

5) «Змагання»: Хто більше назве слів, що починаються з заданого звуку?; Хто більше назве слів, що закінчуються на заданий звук?; Хто більше назве слів, щоб заданий звук чувся в середині слова?

6) «Ланцюжок слів» - гравці по черзі говорять по одному слову, які зв'язуються в «ланцюжок». Кожне наступне слово починається з останнього звуку попереднього. Наприклад: зима - кавун - заєць - чапля - яйце - окуляри - ікра і т.д.

7) «Склади слово з першим, останнім складах, звуків в назві картинок».

8) «Чарівний мішечок», «Підбери слово, картинку до схеми» - ігри на визначення заданого звуку в різних частинах слова.

9) «Знайди однаковий склад»

10) «Чарівні кубики» - викладання прямих і зворотних складів з допомогою звукових позначень.

11) «Розгадай слівце» - відновлення порушеною послідовності складів у слові шляхом перестановки складів місцями.

12) «Перетворення слів» - послідовне перетворення слова в інші слова шляхом неодноразового зміни її звукового та складового складу.

13) «Одягни звуковичка» - визначення акустичної характеристики звуків.

14) «Намалюй першу букву в назві картинки»

15) «Зашифроване слово» - закріплювати знання дітей про графічному зображенні букв. Вправляти у читанні слів, розвивати інтерес до грамоти

16) «Збери літеру» - закріплювати вміння дітей складати ціле з частин; закріплювати графічне зображення літер.

В групі у нас є більш повний і докладний каталог ігор в мовному куточку.

Для розвитку логічного мислення використовую такі ігри як: «Розгадай ребус», «Відгадай загадку», «Розв'яжи приклад».

При проведенні ігор використовую різноманітні прийоми як:

1) Кількісний і порядковий рахунок складів у слові.

2) Підрахунок прикасаний тильного боку долоні до підборіддя при проголошенні слова.

3) Виділення наголошеного складу голосом.

4) Вимовляння слова по складах (хорове та індивідуальне).

5) Навмисні помилки при слоговом проголошенні слів і виправлення помилок дітьми з відповідними висновками.

6) Прошагивание «довгих і коротких слів.

7) Інтонаційна виділення звуків у слові

8) Моделювання звукового складу слова з опорою на картинку - схему

9) Показ дітям роботи артикуляційного апарату при проголошенні звуків за допомогою дзеркал; і т.д.

Для підготовки руки дитини до письма в своїй роботі я використовую прописи «По дорозі до абетки», а так само різні підготовчі вправи: обведення і штрихування геометричних фігур, контурних зображень овочів, фруктів, грибів, листя; малювання предметів, схожих на елементи букв; малювання бордюрів, що складаються з кутів, квадратів, кругів, овалів, петель тощо; вправи для орієнтування на аркуші паперу. Цю роботу планую спільної і самостійної діяльності вранці або після сну. Використання різноманітних методів і прийомів допомагає мені спонукати дітей постійно розмірковувати, аналізувати, робити висновки. Так діти краще засвоюють програмний матеріал. При плануванні індивідуальної роботи на заняттях та індивідуальної корекційної роботи вранці враховую рекомендації вчителя - логопеда.

Читайте також: