Повідомлення з досвіду роботи:

«Підвищення творчого потенціалу молодих фахівців ДНЗ»

Підготовка фахівців у галузі дошкільного виховання набуває особливої значущості, що пояснюється вимогами, які пред'являються до педагога в ДНЗ в умовах модернізації освіти.

Вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури показують, що у професійному зростанні педагога важливе місце займає саморозвиток і творчість (В.И.Андреев, Ю.К.Бабанский, Т.І. Ільїна, В.А.Кан-Калик, В.І. Слободчиков та ін), в тому числі оновлення змісту освіти (Ю.К.Бабанский, І.М. Кононова, Л.В. Поздняк, В.И.Ядэшко та ін)

Спектр проблем, що стоять перед сучасним педагогом, настільки широкий, що від нього вимагається високий професійний, творчий, дослідницький потенціал, щоб знайти рішення проблем в наявній психолого-педагогічної та методичної літератури або шукати відповідь безпосередньо самому досвідченим шляхом. Тому стають актуальними надання психолого-педагогічної підтримки педагога, розвитку його творчого потенціалу, управління його саморозвитком, забезпечення системи методичної роботи, спрямованої на створення цілісного освітнього простору, стимулюючого це творчий розвиток.

Методична робота - важлива ланка цілісної загальнодержавної системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, комплексний і творчий процес, у якому здійснюється практичне навчання вихователів методам і прийомам роботи з дітьми (М.А. Квардакова, К.Ю. Біла).

Особливість методичної роботи - створення атмосфери творчості, психологічної перебудови стосунків в педагогічних колективах (В.П.Дуброва, О.П. Милашевич). Використовуючи різні форми роботи з педагогічними кадрами, можна забезпечувати безперервність освіти педагогів дошкільних установ (Л.В. Поздняк).

Тому важливо створити цілісну систему методичної роботи (Ю.К.Бабанский, В.І. Єлькіна, М.М. Поташник, Т.І. Шамова та ін).

Проблемне поле підтримки професійного саморозвитку і творчості педагогів досить широке. Вченими виконана систематика бар'єрів саморозвитку і творчій діяльності. В.І. Андрєєв виділяє три групи таких бар'єрів - соціально-педагогічні, особистісні (психологічні) і фізіологічні.

В.Г. Маркалов класифікує бар'єри на зовнішні і внутрішні, зумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Є педагоги, які підвищують свій творчий потенціал в будь-яких умовах, долаючи різні бар'єри. У той же час чимало й таких, кого потрібно спрямовувати, мотивувати, надавати необхідну підтримку та методичну допомогу, створювати сприятливі умови.

Метою роботи стало:

- Створення цілісної системи взаємопов'язаних заходів, спрямовану на підвищення професійної майстерності кожного педагога, на розвиток творчого потенціалу всього педагогічного колективу.

- Надання конкретної практичної допомоги вихователям у вдосконаленні форм і методів роботи з дошкільниками.

Основні Задачі:

1. Підвищення рівня знань, педагогічної майстерності вихователів.

2. Використання діагностико-аналітичної діяльності в дитячому саду.

3. Здійснення особистісно-орієнтованого підходу до кожного педагога.

Прінціп роботи:

- науковість

- систематичність і послідовність

- облік індивідуальних якостей педагога

- принцип наочності

- принцип свідомості і активності у процесі навчання.

Зистема роботи:

1. Результати навчально-виховного процесу. Обстеження дітей.

2. Рівень педагогічної майстерності та кваліфікація педагогів.

3. Зрілість і згуртованість педагогічного колективу, надання допомоги молодим фахівцям.

4. Конкретні інтереси, потреби і запити педагогів.

У зв'язку з підвищенням вимог до якості дошкільної освіти змінюється методична робота з кадрами, характер якої у кожному ДНЗ залежить від ступеня згуртованості колективу, його творчої спрямованості, професійної зрілості кожного співробітника.

Який сьогодні склад працівників ДНЗ? Крім вихователів з середньою або вищою педагогічною освітою, адміністрація змушена приймати на роботу педагогічних працівників без спеціальної освіти, які не мають стажу роботи. Найчастіше це жінки, які приходять в ДНЗ «із-за обставин, що склалися». Молоді фахівці, випускники інститутів і педучилищ не йдуть працювати в ДНЗ, в рідкісних випадках претендують на посаду «вузького спеціаліста».

Аналіз кадрів в ДНЗ показав наступне:

- зменшується кількість працюючих педагогів - на 9%

- підвищується освітній рівень: 14 осіб мають вищу освіту, 2 чоловіка навчаються у вищих навчальних закладах, є потенціал для подальшого підвищення освіти в частини педагогів.

- підвищуються кваліфікаційні категорії, збільшується кількість атестованих на вищу та першу категорії (всього атестовано 25 осіб).

- змінюється віковий склад, переважають жінки віком 28-45 років.

- основний контингент педагогів має педагогічний стаж 6-10 і 16-25 років.

Таким чином, можна виділити дві категорії педагогів ДНЗ.

1. Вихователі, які мають високий рівень професіоналізму і компетентності, досвід інноваційної діяльності, але не в повній мірі її здійснюють. Робота з ними вимагає ретельної продуманості мотивації і стимулювання.

2. Вихователі з низькою кваліфікацією, але прагнуть до інноваційної діяльності, що вимагають організованого навчання в умовах ДНЗ.

Вихователі виділених категорій мають різні освітні потреби. Тому методична робота з ними повинна здійснюватися диференційовано та індивідуально.

Найбільшу трудність відчувають педагоги другої категорії, так як це знову надійшли на роботу люди. Починаючі з першого дня роботи мають ті ж обов'язки і несуть таку ж відповідальність, що і вихователі з багаторічним стажем. Вихователі, які не підтримали колеги, адміністрація, відчувають себе покинутими напризволяще і від зіткнення з реальністю переживають шок. Початківець педагог боїться своєї неспроможності при взаємодії з дітьми, їх батьками, боїться критики з боку досвідчених колег, адміністрації, постійно хвилюється: раптом щось не встигне, забуде, упустить. Часто ситуативна тривожність може перетворитися в стійку особистісну рису, страх і незадоволення своєю діяльністю стають звичним станом. Такий педагог не здатний ні на творчість, ні на інновації. Щоб подібного не сталося, початківцям педагогам потрібно цілеспрямовано допомагати.

Для досягнення поставленої мети використовуємо традиційний підхід: кожен молодий педагог має наставника. Специфіка лідерства полягає в тому, що воно має напівофіційний характер. З одного боку, в ньому є формалізовані елементи: воно організовується на основі встановлених правил і інструкцій, а з іншого - виникають міжособистісні стосунки не завжди конструктивні, будуються за принципом «вчитель - учень», «об'єкт - суб'єкт». Наставники задають молодому педагогу зразок діяльності, критикують, розуміють наставництво як додаткове навантаження, за бажанням. Досвід показав, що найкраща форма наставництва повинна виступати як форма співробітництва. Співробітництво носить неформальний характер, його ефективність багато в чому визначається довірчими, дружніми відносинами між «вчителем» і «учнем», які зазвичай не виникають між людьми, що мають різний статус.

Як показує практика, педагог домагається істотних успіхів у тому випадку, якщо напарник по стилю діяльності схожий на нього. Коли є великі стильові відмінності, молодий педагог виявляється не в змозі успішно запозичувати прийоми роботи досвідченого колеги навіть при високому рівні його педагогічної майстерності. Тому, у своїй роботі, я звертаю увагу на темперамент, темп роботи починаючого вихователя, щоб визначити йому напарника. Зрозуміло, міжособистісні контакти і співробітництво може розвиватися і без участі керівників. Так «новачок» сам зближується з досвідченими працівниками і за власною ініціативою починає ходити на їх заняття, звертається за порадою. Після виникнення такого співробітництва краще особливо активно в нього втручатися, так як воно зароджується на неформальній основі і носить певною мірою інтимний характер. Після вивчення задоволеності педагогів своєю діяльністю перед колективом ДНЗ були поставлені наступні завдання:

- підтримувати зацікавленість молодих вихователів в роботі, спонукаючи до активності у відповідності з їх силами і здібностями.

- створювати групи вихователів для вирішення різних проблем, ініціювати їх ідеї.

- залучати нових працівників, сприяти їх адаптації.

Для підвищення професійної майстерності педагогів використовуються різноманітні форми роботи, які дозволяють розкрити їх можливості. Форми методичної роботи відбираю з урахуванням категорії педагогів, рівня їх підготовленості, стажу роботи, освіти.

Широко використовую активні методи і форми: дискусії, диспути, вікторини, аукціони, педагогічні вітальні, аналіз педагогічних ситуацій, завдань і т.д. Такі форми і методи важливі тим, що забезпечують зворотний зв'язок, відвертий обмін думками, а це дозволяє аналізувати конкретні ситуації, допомагає згуртовувати колектив, підвищує рівень відносин між співробітниками. В результаті кожен вихователь вдосконалює свою професійну майстерність, нарощує свій творчий потенціал.

Основною формою методичної роботи є педрада, на якому спільно обговорюються питання виховання і навчання дітей в ДНЗ. Він може бути організований у формі круглого столу, дискусії, діалогу, диспуту, педагогічного рингу, мозкового штурму, брифінгу.

Однією з ефективних форм є робота творчої групи, завдання якої - спонукати педагогів відчути, що вони не просто вихователі, але й дослідники. Форми роботи творчої групи різноманітні: ділова гра, круглий стіл, колективно-творча діяльність, практична робота в микрогруппах, що дозволяє організувати панораму відкритих занять та режимних моментів, обговорювати питання планування педагогічного процесу, аналізувати зміст, методи навчання, прийоми, стиль спілкування та ін. Це допомагає педагогам осмислити технологію впровадження програми, визначити перспективи розвитку та планируемы результат.

Проблеми адаптації програми, підготовка до педсоветам і семінарів обговорюються в микрогруппах, які педагоги об'єднуються за інтересами до проблем і позитивних взаємин один з одним. Такі мікрогрупи можна назвати сотворческими. У групу входять обов'язково початківці вихователі. Результатом діяльності творчої групи та мікрогруп є не тільки взаємонавчання педагогів, але і певний продукт діяльності: перспективні плани, структура планування навчально-освітнього процесу, технологічні карти, конспекти, посібники.

З метою підвищення якості освітнього процесу проводяться семінари-практикуми: «чи Вміємо ми спілкуватися?», «Нові форми роботи з сім'єю» та ін. Тема вибирається у відповідності з запитами вихователів, складається докладний план, розподіляється час, продумуються завдання педагогам. Для семінару-практикуму зазвичай виділяються 2-3 заняття, на яких обговорюються проблеми, педагоги знайомляться з новинками літератури та передовим досвідом по даній темі, виконуються практичні завдання, освоюються елементи техніки педагогічної праці, колеги спостерігають за роботою один одного.

Семінари - практикуми проводять досвідчені педагоги та фахівці.

Педагоги з досвідом роботи стали ініціаторами проведення 2Недель творчості» для «новеньких», на яких показуються відкриті заходи з використанням сучасних методів і прийомів організації дитячої діяльності. Вони демонструють свій досвід, що відрізняється оригінальністю і індивідуальним стилем. Кожен педагог зіставляє побачене з тим, що робить сам, і розуміє, що можна ще зробити краще. Так відбувається своєрідна індукція творчості від одного педагога до іншого, і виникає «сплеск» творчої активності.

Методи ігрового моделювання педагогічного процесу підвищують інтерес до діяльності, сприяють творчій активності, вдосконалюють вміння у вирішенні реальних проблем виховання дітей та взаємодії в колективі.

Різноманітні форми методичної роботи в ДНЗ сприяють тому, що вихователі цінують індивідуальність кожного педагога, не змагаються між собою, а співпрацюють, збагачують свій досвід, працюючи над пошуком свого авторського почерку. Це дає можливість кожному педагогу самореалізуватися як особистості.

Значна роль у підвищенні професійної майстерності вихователів приділяється самоосвіті. На основі виявлених проблем кожен вихователь визначає для себе тему, над якою працюватиме, та складає план, що включає вивчення літератури, передового досвіду, перелік практичних заходів (створення предметно-розвивального середовища, посібників, картотек, папок-передвижек тощо).

Протягом року вихователі звітують на педагогічних нарадах про найбільш ефективні методи, вдалих формах роботи.

Для аналізу процесу самоосвіти складена пам'ятка.

1. Виправдав себе план. Як він поєднувався з завданнями ДНЗ та індивідуальною темою самоосвіти. Як сформульовані основні питання, взяті для вивчення в ході самоосвіти. Чи планувалася дослідницька робота.

2. Чий педагогічний досвід і з яких питань вивчався у відповідності з індивідуальною темою самоосвіти. Етапи опрацювання матеріалу. Яка література вивчалася: психологічна, педагогічна, наукова та ін.

3. Практичні висновки після опрацювання конкретної теми (тези, доповіді та ін).

4. Творча співпраця (з педагогом, науковцем, методистом).

5. Перелік питань, які виявилися важкими у процесі вивчення літератури та досвіду роботи. Постановка нових завдань.

Результатом роботи по самоосвіті може бути узагальнений досвід діяльності педагога, який буде підставою для підвищення кваліфікаційної категорії.

В ДНЗ розроблені вимоги до педагогів у період підготовки до атестації:

- робота по темі самоосвіти не менше 1 року.

- вивчення науково-методичної літератури

- розробка перспективних планів, конспектів занять по темі

- створення сучасної предметно-розвивального середовища в групі

- проведення діагностики по засвоєнню програми

- проведення відкритих переглядів

- навчання на курсах підвищення кваліфікації

- виступ з доповіддю про досвід роботи на педраді, участь у семінарах, консультаціях.

Таким чином, підготовка до атестації та її проходження - реальний механізм стимулювання професійної компетентності, підвищення рівня оплати праці.

Як показує практика, результати роботи з підвищення професійної майстерності педагогів багато в чому залежать від створення позитивного психологічного клімату в ДНЗ. Оптимальний психологічний клімат - такі соціально-психологічні умови, при яких у максимальному ступені реалізуються інтереси колективу і особистості.

Висновок: досвід підтверджує, що, вибираючи оптимальний варіант методичної роботи в ДНЗ та сучасні форми її реалізації, можна ефективно сприяти підвищенню професійної майстерності педагогів, їх самоосвіти та самовдосконалення, повністю розкрити творчі можливості кожного педагога як особистості.

Таким чином, підвищення рівня професійної майстерності педагога залежить від ефективної системи методичної роботи в дошкільному освітньому закладі.

 

Читайте також: