Консультація для вихователів

«Організація і керівництво сюжетно-рольовими іграми в молодшому дошкільному віці»

Поява сюжетно-рольових ігор у молодшій групі дитячого саду пов'язано з рядом умов: наявність різноманітних вражень від навколишнього, накопиченням предметних ігрових дій, наявністю іграшок, частотою спілкування з дорослим, розвитком самостійності дітей.

Гра вихователя з дітьми з метою формування предметного взаємодії може приймати різноманітні форми: це спільна будівництво вежі з кубиків, збір пірамідки тощо Паралельно з організацією парного предметного взаємодії вихователь формує у дітей найпростіші умовні дії з сюжетними іграшками і предметами-заступниками. Для цього він розгортає сюжетну гру на очах у дітей, він може одушевляти ляльок та інші іграшкові персонажі.

По мірі того, як іде засвоєння дітьми дій з сюжетними іграшками вихователь переходить до показу гри, що включає вже не одну, а дві смислові ситуації, пов'язані один з одним, наприклад, варить суп на іграшковій плиті, а потім годує їм ляльок; пере лялькова сукня в іграшковому тазику, а потім гладить його праскою.

Спочатку вихователь сам розігрує такий «двофазний» сюжет на очах у дітей. При подальшому повторенні гри він підключає до гри 1-2 малят: «Коля, я зайчика погодувала, тепер йому спати пора. Укласти його спати?» і т.п.

На цьому етапі роботи вихователь повинен поряд з сюжетними іграшками вводити в спільну гру з дітьми предмети заступники (наприклад, паличку замість ложки, кубик замість пиріжка тощо).

Поява ролі в грі пов'язане з зміною спрямованості свідомості дитини (по мірі накопичення вражень і досвіду) з предметами і дії з ним на того, хто діє, тобто на людину. Завдяки вмінню переносити дію з одного предмета на інший у дітей розвивається здатність ототожнювати свої дії з діями інших людей. Це і служить підставою дл появи ролі в іграх дітей. Ігри стають сюжетно-рольовими.

Вихователь повинен заздалегідь підготувати кілька наборів іграшок та рольових атрибутів і поступово вводити їх в ігри. Кожен набір обов'язково обігрується педагогом. Наприклад, вихователь дістає заздалегідь приготовану коробку з «медичним приладдям», одягає білу шапочку і на очах у дітей починає грати, беручи на себе роль «лікаря»: «Я доктор. Буду лікувати дітей. Тут у мене лікарня. Зайка, ти захворів? Що в тебе болить? Покажи горлечко. Зараз температуру тобі виміряємо. Тепер послухаю тебе. У тебе ангіна».

Гра повторюється, природно, привертаючи увагу дітей. Тепер дітей можна залучити до неї: «Лена твоя донька захворіла? Веди її до лікарні; Я доктор. Полечу її». Процедура «лікування» може повторюється з 2-3 ляльками або тваринками, яких діти «наводять» в лікарню.

Також нарівні з ляльками вихователь може «полікувати» і кого-небудь із хлопців: «Рома, давай, як ніби ти захворів і теж прийшов у лікарню. Зараз доктор і тебе полікує». Після такої гри вихователь запитує дітей: «Хто хоче бути лікарем? Вася! Одягай шапочку. Тепер ти будеш лікувати дітей».

Під час гри педагог повинен неодноразово називати свою ігрову роль, пов'язуючи її зі специфічними рольовими діями.

Наявність ролі в грі призводить до швидкого збільшення різноманітних дій; поступово збагачується і емоційний зміст гри: дитина переживає почуття, пов'язані з конкретною роллю.

Збагачення рольових дій в іграх окремих дітей призводить до появи спільної гри, яка об'єднує спочатку 2-3 дітей, а потім і більшу кількість дітей. Спочатку вони групуються на основі дії по його спрямованості: веде машину водій, а пасажир їздить в ній; лікар лікує хворого, а перукар стриже маму і т.п. Такі об'єднання ще дуже короткочасні, швидко розпадаються. Сюжет гри малюків нескладний: у ньому діти переважно відображають життя родини, дитячого садка.

Основними завданнями керівництва іграми вихованців молодших груп дитячого садка є:

1. Розвиток і збагачення ігрових дій з іграшками на основі збагачення окремих ігрових дій.

2. Розвиток і збагачення сюжетів гри.

3. Формування умінь дітей грати поруч, а потім і разом.

Одним з основних прийомів керівництва іграми малюків є участь вихователя в їх іграх. Спільна гра з вихователем сприяє великої цілеспрямованості і змістовності дій дітей.

Вихователь може брати участь в іграх, беручи на себе роль мами, лікаря, шофера і т.п. Це дає можливість об'єднати декілька дітей для спільної гри. А роль, яку вихователь бере на себе, служить прикладом для наслідування. Рольова участь вихователя в іграх малюків може бути направлено також на збагачення задуму та ігрових дій окремих дітей: вихователь розмовляє з дітьми, показує їм дії з тими чи іншими іграшками.

По мірі збагачення гри ігровими діями, виникнення сюжету діти починають словом позначати свою роль. Цьому повинні допомагати питання вихователя, звернення до дитини як персонажу. Все це сприяє становленню сюжетно-рольової гри.

Читайте також: