«Формування у дітей дошкільного віку вміння орієнтуватися в просторі»

(З досвіду роботи)

Вміння орієнтуватися у певній обстановці - найважливіший навик для кожної людини. Бувають ситуації, коли навіть дорослі люди відчувають труднощі при необхідності визначити напрямок руху, так і не досягнувши автоматизму в просторовій орієнтації. Вміння орієнтуватися у пропонованій обстановці необхідно людям різних професій. Без елементарних знань про простір неможливо освоєння Правил дорожнього руху. Тому навчання цього фундаментального навику необхідно починати з раннього віку.

Свою роботу в середній групі я почала з того, що з'ясувала, наскільки добре діти розрізняють частини тіла, визначають сторони на собі. Виявилося, що діти відчувають певні труднощі при орієнтуванні в «лівому і правом». Для закріплення вміння визначати праву і ліву сторони пропонувала дітям цікаві вправи типу: «В праву руку візьмемо олівець, нехай він намалює нам пейзаж», «В праву руку хустку ви візьміть в праву сторону дружно махніть!». Запропонувала дітям разом з батьками придумати невеликі вірші про «правом і левом». Використовувала вправи на заняттях, включала їх в різні режимні моменти (одягання, підготовка до прогулянки), під час проведення рухливих ігор та фізкультурних вправ. Для того щоб не забути, яка рука права, запропонувала дітям сплести з різнокольорових ниток браслет і надіти його на праву руку. Вміння вказувати напрямок вперед, униз, ліворуч, праворуч закріплювала за допомогою вправ типу «Куди показує прапорець», «Чарівна паличка», «Знайди іграшку за завданням вихователя».

Навчивши дітей орієнтуватися на собі, перейшла до вправ у визначенні розташування предметів від себе (попереду, ззаду, зліва, справа, вгорі, внизу). Використовувала дидактичні ігри «Вгадай, де що знаходиться», «Дізнайся, де заховано». У другій половині дня разом з дітьми розглядала ілюстрації до російським народним казкам. Давала дітям завдання типу «Покажи і розкажи, хто, де знаходиться».

Уміння пересуватися в заданому напрямку закріплювала за допомогою дидактичних ігор «Куди підеш, що знайдеш?». Спочатку я пропонувала дитині вибирати напрямок з двох запропонованих. Потім поступово завдання ускладнювала. Значення слів ближче, далі, близько, далеко діти засвоювали, виробляючи різні дії з іграшками і предметами під час прогулянок, на фізкультурних заняттях. Задала дітям питання типу «Чий м'яч покотиться далі?», «Хто далі кинув сніжок?», «Хто стоїть ближче до вихователя?».

З метою формування вміння орієнтуватися на аркуші паперу і на поверхні столу проводила з дітьми спеціальні вправи. Наприклад, пропонувала дітям розглянути зразок в певному порядку («Розкажи, як розташовані елементи візерунка на картці», «Розкажи, де художник намалював тварин»). Використовувала настільно - друковані ігри типу «Парні картки».

В кінці року провела діагностику. Вивчивши результати, намітила основні напрями роботи у старшій групі.

На початку навчального року знову закріплювала вміння розрізняти ліву і праву руку, визначати розташування предметів відносно себе. Використовувала ігрові вправи «Де дзвенить дзвіночок», «Відгадай, що де знаходиться!». Систематично упражняла дітей у розрізненні протилежних напрямків, поступово ускладнював завдання. Збільшувала кількість предметів, розташування яких дітям належало визначити. Крім того, поступово збільшувала відстань між дитиною і предметами. Пропонувала дітям нові ігрові ситуації, коли вони повинні були не тільки визначати розташування предметів, але і самостійно створювати ситуації: «Встань так, щоб Даша стояла попереду, а Ваня - ззаду тебе».

Велику увагу приділяла закріпленню вміння рухатися в зазначеному напрямку, змінювати напрямок руху під час ходьби, бігу. Використовувала ігри з правилами - рухливі й дидактичні. На початку року проводила з дітьми ігри типу «Куди підеш і що знайдеш», але в більш ускладненому варіанті, коли завдання можуть виконувати одночасно кілька дітей. Далі проводила ігри «Знайди предмет», «Подорож», «Розвідники» з ігровими завданнями типу: «Міша дойди до столу, поверни направо, дойди до вікна, поверни наліво, дойди до кута групової кімнати і там знайди сховану машинку». Спочатку такі ігри я проводила в межах групової кімнати, а потім і на ділянці дитячого саду. На заняттях по ознайомленню з навколишнім я знайомила дітей з правилами дорожнього руху, правилами поведінки пішоходів на вулиці. Для засвоєння дітьми цих правил проводила ігри «Правильно вулицю пройдеш - в новий будинок прийдеш, помилишся - в старому залишишся», «Передай пакет» і т.п. Підводячи попередні підсумки своєї роботи в даному напрямку, та в якості обміну досвідом, я провела відкрите заняття «Матрьошка-порушниця».

Пропонувала дітям старшої групи ігри, в яких потрібно відтворити напрямок руху з закритими очима. Наприклад, «Знайди свій значок».

На основі вміння орієнтуватися на собі грунтується вміння орієнтуватися від іншого предмета. Я вчила дітей подумки уявляти себе у становищі предмета. Спочатку упражняла у визначенні напряму положення предметів від себе (при поворотах: стіл був попереду, обернувся дитина - і стіл виявився праворуч). Далі вчила дітей визначати сторони тіла один одного, потім сторони тулуба ляльки, ведмедики і т.д. Пропонувала дітям самим створювати відповідні ситуації або знайти їх у навколишньому середовищі. Використовувала дидактичні ігри «Де що стоїть», «Хованки», «Що змінилося». Закріплювала навички орієнтування від іншого предмета під час проведення гри-драматизації, інсценівок, показ настільного театру. Формування вміння орієнтуватися сприяє ігрова вправа «Знайди таку ж картинку».

Згідно програмним вимогам у старшій групі діти повинні навчитися вільно орієнтуватися на площині, на аркуші паперу. Пропонуючи дітям завдання типу «Знайди середину аркуша, верхній лівий або правий, нижній лівий і правий кути», звернула увагу на те, що багато з них відчувають труднощі при виконанні завдання. Тому я вирішила використовувати такий метод, як робота в парах. У пари намагалася об'єднати дитини, який не відчуває труднощі при орієнтуванні на аркуші дитини, у якої це викликає утруднення. Діти по черзі давали один одному завдання, поправляли один одного. Така організація виявилася не тільки цікавою для дітей, але і дала позитивні результати.

Планую продовжити роботу з формування навичок орієнтування в просторі і в підготовчій групі. В даний час вивчаю нову методичну літературу, методичні розробки з метою пошуку цікавих форм і методів роботи. Хотілося б порекомендувати вихователям, яких цікавить даний напрямок роботи, здійснювати свою діяльність у тісній взаємодії з музичним керівником, інструктором з фізичного виховання, логопедом, батьками вихованців. Ці вміння знадобляться нашим дітям і при навчанні в школі, і в подальшій «дорослого» життя.

Література:

Давайте пограємо: математичні ігри для дітей 5-6 років /під ред. А.А. Столяра/ М., 1991

Метліна К.С. Заняття з математики у дитячому садку. М., Просвітництво, 1985

Методичні рекомендації до «Програмі виховання і навчання в дитячому саду» М., Мозаїка-Синтез, 2006

Мусейибова Т.А. Орієнтування в просторі. Дошкільне виховання, 1988, № 8

Мусейибова Т.А. Формування деяких просторових орієнтувань. Дошкільне виховання, 1987, № 4

Програма виховання і навчання в дитячому саду «Від народження до школи» /під ред Н.Є. Веракса, Т.С. Комарова, М.А. Васильєва /, Мозаїка-Синтез, 2011

Чого на світі не буває (Цікаві ігри для дітей від трьох до шести років)/під ред. О.М.Дьяченко/ М., Просвітництво, 1991

Читайте також: