Соціалізація дошкільників в рамках освітньої програми «Дитинство»

(на прикладі муніципального бюджетного дошкільного закладу дитячий садок «Теремок», Сургутський р-он)

З перших днів свого існування людина оточений іншими людьми. З самого початку свого життя він включений в соціальну взаємодію. Перший досвід спілкування людина набуває ще до того, як навчиться говорити.

Людина - істота соціальне, його прогрес залежить не тільки від біологічних, а, насамперед, від соціальних законів. Тому він формується тільки при наявності суспільних умов життя [5, с. 3].

У процесі взаємодії з іншими людьми він отримує певний соціальний досвід, який, будучи суб'єктивно засвоєним, стає невід'ємною частиною його особистості.

Вітчизняні вчені, такі як: В.В. Давидов, Д.Б Ельконін вважають, що кожна дитина (діти) проходить величезний шлях в своєму індивідуальному розвитку саме в період свого дитинства. Його напрям стрімко швидко розгортається, а зміст поповнюється і розширюється [11, с. 118]. Дошкільний вікяк ніякий інший насичений дуже важливими досягненнями в соціалізації дітей. Діти вчаться опановувати власними емоціями і набувають досвід практичного мислення в образному і предметному плані, а саме в дошкільному віці. У дітей з'являється довільне володіння їх поведінкою і власними діями. До шести років у дошкільнят в соціальному пізнанні міцно закріплюється така позиція «Я і суспільство».

Звернемося до визначення поняття «соціалізація». Поняття «соціалізація» розглядалося і розкривалося в різних областях науки: педагогіки, психології, соціології, фізичної культури.

Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством [2, с. 6].

Так, наприклад, Андрєєва Г.М. зазначає: «Соціалізація - це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з іншого боку, (часто недостатньо яка підкреслюється в дослідженнях) процес активного відтворення системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище» [1, с. 334].

У педагогічній трактуванні поняття про соціалізації розкривається через поняття «адаптація». З допомогою поняття адаптації соціалізація розглядається як процес входження людини у соціальне середовище і її пристосування до культурних, психологічних та соціологічних факторів [8, с. 46].

Соціалізація - процес засвоєння й подальшого розвитку індивідом соціально - культурного досвіду, необхідного для включення в систему суспільних відносин, які складаються з: 1) трудових навичок; 2) знань; 3) норм, цінностей, правил; 4) соціальних якостей особистості, що дозволяє людині комфортне і ефективне існування в суспільстві інших людей, розвиток толерантності, свідомості батьків, педагогів і дітей [9, с.11].

Сучасний стан науки і практики дошкільної освіти свідчить про наявність величезного потенціалу в галузі розробки та впровадження програм і технологій соціального розвитку дошкільнят. Даний напрямок відображено у вимогах державного освітнього стандарту, включено у зміст федеральних і регіональних комплексних і парціальних програм («Дитинство», «Я-людина», «Дитячий сад - будинок радості», «Витоки», «Веселка», «Я, ти, ми», «Залучення дітей до витоків російської народної культури», «Вічні цінності малої Батьківщини», «Розвиток у дітей уявлень про історію і культуру», «Спільнота» і інші).

Аналізуючи приблизну основну загальноосвітню програму дошкільної освіти «Дитинство», за якою здійснюється виховна та освітня робота в єдиному освітньому просторі МБДОУ «Теремок», визначено напрями соціального розвитку дошкільників, залучення дітей до добра, краси, причетності до світу. Програма «Дитинство» передбачає кілька областей розвитку дитини «Фізична культура», «Здоров'я», «Безпека», «Соціалізація», «Праця», «Пізнання» тощо [3, с.3].

Змістовні зв'язки між різними розділами програми дозволяють педагогу інтегрувати освітній зміст при вирішенні виховно-освітніх завдань.

Однією з провідних галузей розвитку дитини виступає «Соціалізація», область яка може інтегрувати з різні області діяльності дитини, а провідними завданнями в рамках цієї освітньої галузі виступають:

• розвиток ігрової діяльності дітей;
• прилучення до елементарним загальноприйнятим нормам і правилам взаємини з однолітками і дорослими (в тому числі моральним);
• формування гендерної, сімейної, громадянської належності, патріотичних почуттів, почуття належності до світової спільноти [3, с.5].

Соціалізація дитини в дошкільному віці безпосередньо може реалізовуватися через кілька аспектів одним з найяскравіших є ігрова діяльність. До того ж слід зазначити, що у дошкільному віці гра - основний вид дитячої діяльності, який викликає якісні зміни у психіці дитини [8, с. 118]. Гру в житті дітей важко переоцінити. Саме в грі дитина тренує соціальні прояви майбутньої дорослого життя. Він вчиться взаємодіяти з однолітками, відчувати їх, порівнювати і проявляти свої можливості. І від того, як у нього це буде виходити, багато в чому буде залежати формування його успішного життєвого стилю. Важливо відзначити розвиваючу, профілактичну і коригуючу функції ігор.

У підготовчій групі вихователь продовжує збагачувати ігровий досвід дитини. Забезпечує подальший розвиток самостійності в грі. Сюжетно - рольову гру можна охарактеризувати «як свого роду школу соціальних відносин, в яких постійно моделюються і зміцнюються соціальні форми поведінки. Граючи, діти вчаться людської здатності до співпраці» [7, с.124]. Так, наприклад, у дитячому садку «Теремок» проведення розвиваючих сюжетно-рольових таких як «Екскурсовод», «Фоторепортер», «Консервний завод», «Універсам» та інші сприяють, по-перше, знайомству дітей з історією свого міста, селища, з історією створення предметів, з правилами і нормами поведінки в суспільстві, по-друге, діти навчаються застосовувати отримані знання на практиці за коштами цих ігор. Так, наприклад гра «Дитячий садок» сприяє розширенню сфери соціальної активності дитини і його уявлення про життя дитячого садка, надавши йому можливість займати різні позиції дорослих (вихователі, медсестри, лікаря, завідувача, методиста, помічника вихователя, теслі та інших працівників дитячого садка). Набори дрібних іграшок для режиресских ігор за різними тематиками: «Бабусин двір», «Лялькова кімната», «Ріпка», «Три ведмедя», «Червона шапочка» та інші сприяють вмінню сприймати і розуміти стосунки між людьми, їх дії і вчинки.

Не менш цікаві, що використовуються вихователями дитячого саду дидактичні ігри ознайомлюють дітей з різними компонентами навколишнього світу, наприклад, «Що росте в полі, лісі, на лузі, в городі?», «Частини тіла тварин», «Хто. Де живе?» та інші. Інші дидактичні ігри розвивають логічне мислення - «Пазл», «Колумбово яйце», «Кому що потрібно для роботи?» або сприяють запам'ятовуванню, наприклад, знарядь праці в різних професіях.

Рухливі ігри, естафети, ігрові завдання, ігрові пісні, ігри-казки, ігри з речитативами і рахунком, імітаційні ігри та інші розвивають дрібну моторику, координацію рухів, рівновагу, точність, стимулюють розвиток фізичних, психомоторних та інтелектуальних здібностей дітей.

Правильно організоване розвиток рухових умінь і навичок під час ігрових ситуацій сприяє розвитку у дошкільнят мислення, пам'яті, ініціативи, уяви, самостійності, виробленні основних гігієнічних навичок, активно сприяє формуванню таких соціально цінних морально-вольових якостей особистості, як соціалістичний патріотизм і інтернаціоналізм, колективізм, цілеспрямованість, стійкість, сміливість, рішучість [6, с.28].

Наступним компонентом «соціалізації» є залучення дітей до елементарних загальноприйнятим нормам і правилам взаємини з однолітками і дорослими, які розвивають емоційну чуйність, вміння співчувати близьким людям, привабливим персонажів літературних творів, мультфільмів, кінофільмів, співпереживати їм, адекватно відгукуватися на радісні і сумні події в сім'ї, дитячому садку [9, с.86], так в підготовчій групі дитячого садку «Теремок» здійснюється така діяльність як організація лялькового театру, головними героями якого виступають самі діти. Вони не просто грають ролі вони «переживають» життя мультяшних і казкових героїв, співпереживають їм, при цьому у дітей відбувається формування і збагачення моральних уявлень на яскравих прикладах позитивного або негативного поведінки, хороших або поганих вчинків у житті, через тих героїв, яких вони грають і яким співпереживають.

Даний компонент «соціалізації» сприяє формуванню вміння спілкуватися з оточуючими, надавати посильну допомогу дорослим, наприклад, вихователю або родителям.В даному випадку не просто необхідно розвивати інтерес до спільної з однолітками і дорослими діяльності, але і вчити ввічливо, вступати в спілкування і різного роду соціальні взаємодії. Саме ця функція реалізується в саду через організацію чергування по групі [6, с.87].

Останнім, але не менш важливим складовим компонентом «соціалізацію» виступає формування гендерної, сімейної, громадянської належності, патріотичних почуттів, а також почуттів належності до світової спільноти [5, с. 29]. Цей компонент являє собою формування уявлень про власну (та інших людей) статевої належності, гендерних відносинах і взаємозв'язках (як між дітьми, так і між дорослими (наприклад, «...коли я одружуся, то буду чоловіком, а для своїх дітей я буду - батько») для цього вихователями МДОУ «Теремок» організовується цілий комплекс занять і заходів, спрямованих на гендерну і полоролевую ідентичність дітей. Так, наприклад, в дитячому саду створено предметно - розвиваюче середовище з урахуванням інтересів хлопчиків і дівчаток. У кожній окремо взятій групі створені спеціальні Центри (ігрові зони), де зосереджені іграшки для хлопчиків: конструктори різних видів, машинки, рулі, штурвали, інструменти, килимки з зображенням проїжджої частини, аеродроми, пожежники та поліцейські частини, дорожні знаки; Центри з підбором іграшок для дівчаток: різноманітні за тематикою ляльки, пральна машина, плита, лялькова ліжко, стіл зі стільцями, постільні речі, одяг для ляльок, прасувальна дошка, праски, чайники, посуд, муляжі овочів та фруктів, столові прилади.

Не менш важливим є те, що в групах дитячого саду вихователями контролюється черговість відвідування дітьми туалетних кімнат - спочатку дівчинки, потім хлопчики, дані дії спрямовані на полоролевую ідентичність дітей.

Іншими заходами у сфері гендерного підходу до ідентичності дітей виступає систематичне використання на заняттях відеопрограм «Я-хлопчик, я-дівчинка!», «Чоловічий і жіночий етикет», «Ми різні!» використання такого типу занять сприяють формуванню у дітей уявлень про власну гендерної приналежності.

Використання на заняттях наочного матеріалу: альбоми «Маленька модниця», «Військова техніка», «Захисники Батьківщини», «Одяг чоловічий та жіночий»; плакати «Моє тіло», «Спорт для хлопчиків», «Спорт для дівчаток» сприяють розвитку особистості дитини на основі джерел його індивідуальних знань і соціального досвіду. Природним є широке використання в роботі дитячого садка мультимедійних розробок по темі: «Професії», «Види транспорту», «Росіяни війни», «Добрі вчинки», а також дидактичних і настільних ігор - «Кому що потрібно для роботи?», «Хокей», «Футбол», «Одягнемо ляльку», «Збери букет». Такі види роботи формують знання в дітей про представників двох протилежних підлоги, професійної діяльності.

Одним з найбільш яскравих моментів у роботі вихователя дитячого садка «Теремок» є систематичне читання художньої літератури на заняттях в рамках статеворольової ідентичності (Х.Х. Андерсена«Стійкий олов'яний солдатик»,В.Ф.Одоевский «Мороз Іванович», «Царівна жаба», «Іван - селянський син і Чудо - Юдо», С. Маршак «12 місяців»), бесіди за змістом творів і розглядання ілюстрацій до творів сприяють формуванню уявлень у дітей образів головних героїв за їх гендерної приналежності.

Не менш важлива робота по залученню батьків у рамках гендерного виховання дітей, так як для повноцінного виховання і розвитку дитини важливо, щоб батьки були грамотними в питанні гендерного виховання дітей. В нашому дитячому садку робота з батьками носить інформаційно - практичний характер. З цією метою нами проводяться різні форми роботи з батьками: зустрічі в батьківському клубі «Родина» по темі «Дівчатка і хлопчики в дитячому садку»; художньо-творчі проекти «Світ у твоєму вікні»; батьківські збори «Вплив засобів масової інформації на формування полоролевого поведінки в дитячому садку»; консультації з використанням мультимедійних презентацій, бесіди; використання наочної інформація в групах: «Хлопчики і дівчатка - любити по-різному, виховувати по-різному», «Світ рухів хлопчиків і дівчаток», «Як грають хлопчики і дівчатка».

Спільно з батьками в установі проводяться культурно - дозвіллєві заходи: «Не страшні перешкоди, якщо мама поруч», «Тато може все, що завгодно», «Лицарський турнір», «Вперед, хлопці», спортивні змагання між чоловіками.

З допомогою таких форм роботи у дітей складаються чіткі уявлення про взаємозв'язках і відносинах один з одним, так і з дорослими, а також складаються чіткі гендерні уявлення (чоловіки повинні бути сильними, захищають слабких, жінок, дітей, людей похилого віку, а жінки в свою чергу дбайливі, ласкаві; хлопчикам, наприклад, не можна ображати дівчаток, їх треба захищати, заступатися за них, вести себе з ними ввічливо) [11, с.56]. В рамках роботи подібного роду (сімейні стосунки або стосунки з оточуючими) педагоги дитячого саду застосовують різні форми діяльності, наприклад, пальчикові ігри, які відбивають у своєму змісті тематику сім'ї, тим самим розширюють знання дітей про членів сім'ї, наприклад, пальчикова гра «Як у діда Єрмолая».

Формування уявлень про себе як члена групи дитячого садка, збагачення уявлення про дитячий садок і його співробітників, залучення до привітання співробітників дитячого саду з днем народження, святами, до святкового оформлення групової кімнати дитячого садка, спільного святкування тієї чи іншої події все це дозволяє дитині відчути себе приналежним до навколишнього світу. У дитини з'являється можливість не просто мати уявлення про Росію як про багатонаціональній державі, в ньому виховується повага до людей різних національностей і їх звичаїв, відбувається залучення дітей до витоків народної культури [2, с.73].

Підводячи підсумок вищесказаного важливо зазначити, що з допомогою занять або дій в рамках соціалізації відбувається формування уявлення дитини про своє найближчому соціумі, тобто належність до тієї чи іншої групи людей (група в дитячому саду, гурток, або майбутній школяр), а також, що не маловажно у дітей у підготовчій групі з допомогою даного компонента розширюються уявлення про школу, розвивається інтерес до шкільного життя і бажання вчитися в школі і освоювати нові знання.

Література:

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія [текст] / Г.М Андрєєва.- М.: Наука, 1994. - 417 с.

2. Голованова, Н.Ф. Соціалізація і виховання дитини [текст] / Н.Ф.Голованова.- М.: Йдеться, 2004. - 272 с.

3. Дитинство: Приблизна основна загальноосвітня програма дошкільної освіти [текст] / Т.І. Бабаєва, А.Г. Гогоберидзе. - СПб.: Дитинство - прес, 204. - 528 с.

4. Дошкільна педагогіка / під ред. В.І. Ядэшко [текст] / В.И.Ядэшко.-М.: Просвещение, 1978.- 315 с.

5. Мудрик, А.В. Соціалізація людини [текст] / А.В. Мудрик. -М: МПСИ, 2011 - 624 с.

6. Мухіна, В.Я. Гра і моральний розвиток дошкільнят [текст] / В.Я.Мухина, А.С. Співаковська . - М: Изд-во Московського університету, 2009.- 217 с.

7. Мухіна, В.С Феноменологія розвитку і буття особистості [текст] / В.Я.Мухина. - М: Изд-во Московського університету,1999.-189 с.

8. Сластенин, В.А. Педагогіка [текст] / В.А, Сластенин. - М: Академія, 2002. - 576 с.

9. Соціалізація дошкільника через гру / під ред. Т.В.Пятница [текст] / Т.В.Пятница.-М.:Білий вітер,2004.-87с.

10. Урунтаева, Г.А. Практикум з дитячої психології [текст] / Г.А.Урунтаева, Ю.А. Афонькина. - М: Освіта, Владос, 1995. - 291 с.

11. Ельконін, Д.Б. Дитяча психологія [текст] /Д.Б.Эльконин. - М: Академія, 2004. - 384 с.

Читайте також: