«Розвиток творчості у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови в образотворчій діяльності»

Формування творчої особистості - одна з найбільш важливих завдань педагогічної теорії і практики на сучасному етапі. Найбільш ефективний засіб для цього - образотворча діяльність.

 

Зображувальна діяльність дошкільника має безпосередній вплив на розвиток сенсорних процесів, образного мислення, уяви. Саме для їх розвитку найбільше підходить дошкільний вік, а образотворча діяльність являє для цього великі можливості, так як знаходиться в тісній взаємодії з загальним розвитком дитини, оскільки в процесі зображення бере участь не та чи інша окрема функція, а їх комплекс в цілому. Велике значення занять малюванням підкреслювали О.М. Граборов, Т.ЗВ. Головіна, Л.В. Занков, І.М. Соловйов. Зображувальна діяльність сприяє різнобічному розвитку особистості дитини, поглиблення уявлень про навколишній світ, придбання знань про предмети і явища, вирішення завдань мовленнєвого розвитку дітей: збагачення словникового запасу, розвитку зв'язного мовлення, правильного вимови, вміння описувати побачене, розповісти про створеному зображенні.

 

Поняття творчості взагалі і дитячої, зокрема, завжди привертало до себе увагу психологів, педагогів, філософів. Не втратила вона свого значення і сьогодні, дозволяючи знаходити оптимальні шляхи для його розвитку і формування. В даний час спостерігається велика кількість дітей, які мають різні види порушення. Серед них особливе місце займають діти з мовними порушеннями. Перед логопедами, психологами, вихователями, батьками гостро постає питання не тільки про подолання, усунення мовного порушення та пов'язаних з ним різних відхилень у психофізіологічній сфері, але і пошуку оптимальних психолого-педагогічних умов, що дозволяють всебічно впливати на «порушену» розвиток дитини.

 

Багато дослідників займалися вивченням пізнавального розвитку дітей з мовленнєвою патологією: H.A. Чевелева , К.С. Цвєткова, Є.М. Мастюкова, Г.С. Сергєєва, досліджували різні види сприйняття; Г.С. Гуменна вивчала особливості пам'яті, О.М. Усанова, Т.А. Фотекова досліджували увагу, В.П. Глухів, Л.О. Зайцева, В.А. Ковшиків вивчали своєрідність різних форм мислення та уяви.

 

В.П. Глухів, В.А. Ковшиків та інші автори зазначають, що для дітей з мовним недорозвиненням характерні:

- недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу;

- недостатній обсяг інформації про навколишній,

- відставання в розвитку словесно-логічного мислення;

- загальна психофізіологічна розгальмування;

- недорозвинення загальної та дрібної моторики.

 

Найбільш сприятливим періодом розвитку творчих здібностей виступає старший дошкільний вік (В.Н. Дружинін, О.Л. Солдатова та ін).

Вивчення особливостей творчої уяви дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ показало, що затримка в розвитку мови веде за собою і затримку розвитку уяви, так як у дітей із загальним недорозвиненням мовлення мовленнєвий досвід обмежений, розмовна мова бідна, малословная.

 

Всі діти люблять малювати. У дитини виникає цілком природне бажання передати в малюнку свої враження від побаченого. Однак аналіз власної педагогічної діяльності показує, що діти з порушенням мовлення слабко володіють образотворчими навичками, а при відсутності корекційного розвиваючого навчання самостійна діяльність нерідко носить репродуктивний характер: діти напам'ять малюють те, що вміють.

 

За змістом малюнка можна судити про рівень мовленнєвого розвитку дитини, виявити стан образотворчих, сенсомоторних здібностей і навичок дітей, рівня їх знань і уявлень про навколишній світ.

 

Малюнки дітей-логопатов відрізняються схематичностью, порушенням пропорційної співвіднесеності частин предмета, пропуском істотних деталей, що говорить про досить низькому рівні розвитку художньо-творчих здібностей дітей. За недостатнього розвитку дрібної і загальної моторики у дітей-логопатов відбувається гальмування процесу творчості та загального рівня сенсорного розвитку, особливо мислення і мови. Тому деколи яскраві образи тьмяніють, розтікаються фарби, олівці не слухаються, малюнок не виходить і юний художник переймається. У більшості дітей творчість сама по собі не розвивається і ніяк не проявляється.

 

Розвиток творчої уяви у дітей із загальним недорозвиненням мовлення в процесі образотворчої діяльності призводить до позитивних змін усіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до звукової і смислової стороні. Необхідними психолого-педагогічними умовами розвитку творчості у таких дітей в образотворчій діяльності є:

- активізація творчого потенціалу і розвиток індивідуальності особистості;

- розвиток пізнавальної активності;

- організація корекційно-розвиваючої спрямованості занять з образотворчої діяльності;

- створення предметно-розвивального середовища для забезпечення навчальної методики;

- підвищення професійної майстерності педагогів та педагогічна просвіта батьків з проблеми творчого розвитку дітей.

 

Основною метою мого дослідження було вивчення специфіки і можливості розвитку творчості у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ на заняттях з малювання.

 

Проаналізувавши роботи старших дошкільників з ОНР (в порівнянні із звичайними групами вихованців того ж віку), я помітила, що їх малюнки відрізняються бідністю колориту і недостатньою реалістичністю. Наприклад, фігура людини буває вище будинку, а з основних кольорів діти рідко використовують більше двох-трьох. Звідси випливає, що на заняттях З з такими дітьми потрібно «промовляти» виконувану роботу.

 

Необхідна також система корекційно-розвиваючої діяльності, індивідуальні, підгрупові та фронтальні заняття.

 

Дитині потрібно допомагати знайомитися з дійсністю, формувати пізнавальні інтереси. Якщо ж цю роботу не проводити, то уява буде значно відставати в розвитку.

 

Продуктивні види діяльності (образотворча, трудова, музична та ін) мають великий потенціал подолання загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку. При реалізації спеціальної навчальної методики з образотворчої діяльності у дітей можливе подолання загального недорозвитку мовлення за допомогою розвитку творчості.

 

Навчальні заняття повинні враховувати ряд психолого-педагогічних умов, у тому числі мати корекційно-розвиваючу спрямованість, орієнтовану на індивідуальні особливості психофізіологічної сфери дітей і сприятиме розвитку творчості. Корекційно-розвиваючі методи (пальчикова гімнастика, елементи логоритміки, музикотерапія та ін) цікаві дітям і допомагають прояву індивідуальності, творчого самовираження, саморозкриття особистості.

 

В процесі НОД я використовую:
- дидактичні ігри
- пальчикові ігри
- фізкультхвилинки
- художнє слово
- елементи психогимнастики і релаксаційні вправи
- музичний супровід
- графічні вправи.

 

Добре підібрані засоби наочності викликають у дітей позитивні реакції, їх застосування забезпечує зацікавлене ставлення до роботи і тим самим підвищує ефективність навчального процесу.

 

НОД образотворчої діяльністю носить інтегрований характер, найтіснішим чином пов'язані з такими розділами, як ознайомлення з навколишнім світом, природою, розвитком мовлення. Вони містять у собі ігрові елементи, часто повністю побудовані на них, що дозволяє зробити процес пізнання і розвитку ненав'язливим, цікавим, природним, а головне, більш продуктивним.

 

За основу занять можна брати казково-ігрову форму подання матеріалу. Казкове оповідання, ігрові ситуації, ігри-імпровізації, занурення дитини в ситуацію глядача, слухача, актора додадуть занять динамічність, створять інтригу, викличуть інтерес. При цьому потрібно враховувати, що у дітей із загальним недорозвиненням промови повноцінну взаємодію з навколишнім світом порушено: мова формується з затримкою, спостерігаються вади звуковимови, володіння лексикою, граматичні відхилення.

 

При організації занять слід враховувати ідею про «зоні найближчого розвитку»: спочатку дітей знайомлять з відомими подіями і явищами навколишньої дійсності, а потім з такими, як космос, День захисника Вітчизни, перелітні птиці та ін.

 

На початковому етапі навчання дошкільники знайомляться з ілюстраціями в дитячих книжках. Естетичний вплив яскравих, гарних картинок виключно велике. Певною мірою цьому сприяє знання дітьми змісту иллюстрируемых літературних творів. Робота з ілюстраціями Ю. Васнецова, Ст. Конашевича, Тобто Рачева, Ст. Сутеева, А. Канівського, А. Пахомова та інших художників допомагає здійснювати завдання естетичного виховання.

 

Разом з дітьми обговорюються переглянуті картини відомих художників. Задаються питання, які допомагають розкрити задум автора, настрій, передане їм в картині: Чим вам подобається ця картина? Як художнику вдалося передати смуток чи радість? Які фарби потрібні йому були для цього? Які почуття ви відчуваєте, розглядаючи цю картину?

 

Після відповідей дітей знайомлю їх з нетрадиційною технікою зображення: пейзажній монотипией.

 

Монотипія вважається однією з найпростіших графічних технік і дуже подобається дошкільнятам. Вона пробуджує фантазію дитини. Спочатку діти складають аркуш навпіл. На одній половині аркуша гуашевого фарбою малюють пейзаж, на іншій отримують його відображення в озері, річці (відбиток). Пейзаж виконується швидко, щоб фарби не встигли висохнути. Також можна залишити кілька великих крапель фарби на аркуші паперу. Зігнути аркуш навпіл і щільно його стиснути. Розгорнути і побачити дивні, химерні візерунки - ляпки. А можна намалювати фарбою половинку метелика на половині аркуша. Зігнути навпіл аркуш і щільно стиснути його половинки. Наче метелик розправила крила і збирається злетіти!

 

У роботі з розвитку творчих здібностей дошкільнят з мовними порушеннями поряд з монотипией використовую і інші оригінальні технічні прийоми і різноманітні нетрадиційні техніки малювання.

 

Пальчикова живопис.

Дуже цікаві ефекти виходять, якщо створювати зображення за допомогою відбитків власних пальців або долоньок. Почати можна з простих зображень - квітка, сонечко, кисть винограду... А необхідні деталі можна потім домалювати олівцем. Можна помістити кілька плям густої фарби на аркуш паперу. Нехай дитина водить по фарбі руками і пальцями так, щоб вийшли цікаві зображення. Малювання руками і пальцями не тільки захоплює дітей, але прекрасно розвиває дотик.

 

Плями і плями.

Аркуш паперу складаємо навпіл, на одній стороні аркуша малюємо фарбами або просто наносимо плями, плями, потім накриваємо малюнок другою половиною листа, злегка проводимо зверху рукою. Можна використовувати кілька кольорів, можна додати трохи блискіток. Розкриваємо - що вийшло: метелик, дерево, квітка. Прекрасне заняття для розвитку уяви.

 

Ліплення, малювання пластиліном.

«Малювання» пластиліном виробляє посидючість, акуратність, зосередженість, розвиває дрібну моторику рук. Ліпити можна як з пластиліну, так і з солоного тіста, глини, пластику. Ліплення сприяє розвитку тактильних відчуттів і тонких ручних навичок. Якщо ми ставимо за мету розвиток творчих здібностей, то можна просто почати щось ліпити на очах у дитини, і він підключиться до роботи.

 

Малювання губкою.

Умочіть губку у фарбу, злегка відіжміть, щоб видалити надлишки. Тепер можна працювати на аркуші легкими дотиками.

 

Колаж.

Виготовлення аплікацій і колажів - це не тільки захоплююче заняття, але й прекрасний засіб познайомити дитину з властивостями різноманітних матеріалів і розвинути його фантазію. Головне - завжди мати під рукою цікавий матеріал для творчості. Це можуть бути: шматки фольги, різноманітного паперу (цигаркового, обгорткового, гофрованої, кольоровий), шматочки різних тканин, шнурки, гудзики, пряжа, ватні кульки, пір'я, листя, насіння, шматочки кори, красиві квасолини, фігурні макаронні вироби, сипучі матеріали (кухонна сіль, крупи тощо). Техніка створення колажу дуже проста. На намазала клеєм поверхню паперу накладаються (насипаються) приготовлені матеріали. Створення колажів сприяють розвитку тактильних відчуттів (за рахунок вивчення матеріалів і фактур), відбувається розвиток тонкої моторики (захоплення деталей, вирізування, склеювання).

Все це важливо для дітей із ЗНМ. Створення сюжетної картини допомагає розвинути зорово-моторну координацію, вміння планувати і доводити справу до кінця. Виконані роботи можуть мати практичну спрямованість, наприклад, для оформлення групи.

 

Нетрадиційне малювання відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже цінним є не кінцевий продукт - малюнок, а розвиток особистості: формування впевненості у собі, у своїх здібностях, розвиток фантазії, спостережливості, імпровізації.

 

Також важливою є завершальна частина заняття, де в образотворчій діяльності відбувається закріплення вражень, отриманих в ході бесіди. У заключній частині можна використовувати релаксаційні вправи.

 

Під впливом занять малюванням відбуваються суттєві зміни в поведінці дітей-логопатов. Вони стають більш стриманими, зібраними, уважними, обережними. Їх діяльність набуває усвідомлений, мотивований і цілеспрямований характер. Певною мірою у них розвивається самостійність і наполегливість в досягненні мети. Отже, малювання як організуюче засіб належним чином позначається і на емоційно-вольовій сфері.

 

Успіх у роботі з розвитку творчих здібностей дітей-логопатов може бути досягнутий тільки при тісному контакті з батьками вихованців, оскільки ті знання, які дитина отримує в дитячому садку, повинні підкріплюватися в умовах сім'ї. Мета взаємодії дитячого садка і сім'ї - об'єднати зусилля дорослих для успішного розвитку мовлення дитини; сформувати у батьків бажання допомагати своїй дитині, спілкуватися з ним, вміти правильно реагувати на його проблеми (допомагати долати їх) і досягнення (радіти його успіхам).

 

Систематична, планомірна робота дає позитивні результати. В кінці навчального року буде проведено моніторинг розвитку дітей із ЗНМ. Видимі зміни, засновані на спостереженнях за дітьми під час роботи, вже помітні зараз: у них виявляється підвищена пізнавальна мотивація, працездатність, позитивна емоційне забарвлення поведінки, діти проявляють ініціативу і самостійність. У дітей з'явився ще більший інтерес до образотворчої діяльності, покращилась якість виконання малюнка (різноманітність колірної гами, ретельність виконання зображення, оригінальність зображення, більш повне розкриття задуму).

 

Таким чином, розвиток творчості у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови призводить до позитивних змін усіх компонентів мовленнєвої системи і має велике значення для розкриття їх індивідуальності, самореалізації особистості, формування внутрішньої потреби до творчого перетворення навколишньої дійсності

 

Список літератури

1. Глухів, В.П. Особливості творчої уяви дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови [Текст] /В.П.Глухов // Недорозвинення і втрата мови. Питання теорії і практики. - М., 1985.

2. Галанова, А.С. Заняття з дошкільниками з образотворчого мистецтва [Текст] / А.С.Галанов. - М., 2002.

3. Дудьев, В. П. Системний підхід у розвитку комунікативного потенціалу дошкільнят із загальним недорозвиненням промови [Текст] / В.П.Дудьев // Логопедія. - 2006. - №2.

4. Кривих, Ю. С. Корекційно-педагогічна робота по сенсорному розвитку дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ [Текст] / Ю. С. Кривих // Логопедія. - 2008. - N 1.

5. Нищева, Н.В. Система корекційної роботи в логопедичній групі для дітей із загальним недорозвитком мовлення [Текст] / Н. Ст. Нищева. - СПб., 2007.

6. Новікова, К.Л. Розвиток творчих здібностей дітей [Текст] / К.Л. Новікова// Дитяче творчість.- 2002.- №31.

7. Рижова, Н. В. Ресурси образотворчої діяльності в розвитку творчості у дітей із загальним недорозвиненням мови [Текст] /Н.В.Рыжова // Логопед. - 2007. - N 3.

8. Рижова, Н.В. Розвиток творчості дітей 5-6 років з ОНР [Текст] / Н.В.Рыжова. - М., 2009.

Читайте також: