Виступ

«Формування естетичних емоцій, почуттів, відносин, інтересів засобами музичного мистецтва»

Естетичне виховання спрямоване на розвиток здібностей дошкільників сприймати, відчувати і розуміти прекрасне, помічати хороше і погане, творчо діяти самостійно, тим самим долучаючись до різних видів художньої діяльності. Одним з яскравих засобів естетичного виховання є музика. І насамперед треба розвивати у дитини музикальність.

Перший ознака музикальності - здатність відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почуте, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає відповідні реакції, знайомить з життєвими явищами. Наприклад ритмічне звучання маршу викликає у нього радість, піднесення, п'єса про хворої ляльці змушує сумувати.

Другий ознака музикальності - здатність слухати, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві і зрозумілі музичні явища. Наприклад, діти зіставляють найпростіші властивості музичних звуків (високий і низький), розрізняють просту структуру музичного твору (заспів і приспів пісні, три частини у п'єсі тощо).

Третій ознака музикальності - прояв творчого ставлення до музики. Слухаючи її, дитина по-своєму представляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. З розвитком загальної музикальності у дітей з'являється емоційне ставлення до музики, вдосконалюється слух, народжується творче уяву. Переживання дітей набувають своєрідну естетичну забарвленість.

Величезну роль у розвитку духовності дітей відіграє фольклор увібрав в себе народну мудрість, моральні ідеали, втілені в цілу систему художніх образів. Обрядові пісні, ігри, танці, народні казки - це те неоціненне багатство, яке здатне допомогти дитині подолати скутість, сором'язливість, стати творчою особистістю. На своїх заняттях ми з дітьми промовляю прислів'я, інсценуємо пісні, потішки, поспівки. Російську народну музику і казки використовуємо на святах, розвагах. Хіба можна встояти на місці, коли дзвенять бубни, тріщать ложки, розважають молодецькі скоморохи, і помічаю, як діти емоційно розкриваються і активно включаються в ігрові ситуації.

Таким чином, народне мистецтво, глибоко проникаючи в життя дитини, формує його емоційно-естетичне сприйняття рідної культури.

Основними складовими нашої діяльності є музично-естетичні заняття, що включають театралізацію як засіб для розкріпачення і емоційного розвитку дітей. Провідна роль у становленні творчої особистості належить класиці. На заняттях я спостерігаю, що багато дітей абсолютно незнайомі з класичною музикою. Для більшості дітей еталоном музичного мистецтва є популярні естрадні пісні і їх виконавці. Але я намагаюся дотримуватися класичного репертуару, і сподіваюся, що мені вдасться прищепити дітям хоча б мінімальний інтерес до класичної музики. Відрадно бачити, коли малюк може похвалитися батькам, що він знає композиторів і назви музичних творів, розрізняє звучання інструментів симфонічного оркестру.

Важливе значення в нашому дошкільному закладі має театралізована діяльність. Театралізація - це в першу чергу імпровізація, пожвавлення предметів і звуків.

Ст. Сухомлинський говорив: «Духовне життя дитини сповнене лише тоді, коли вона живе у світі казок, творчості, уяви, фантазії, а без цього вона засушена квітка.

На наш погляд, театрально-ігрова діяльність є яскравим емоційним засобом, що формує естетичний смак дітей. Театр діє на уяву дитини різними засобами: словом, дією, зображувальним мистецтвом, музикою.

Колектив нашого дитячого садка на протязі декількох років поглиблено займається розвитком театрально-ігрової діяльності, постановкою дитячих казок. Насамперед ми створили умови для театрально-ігрової діяльності дітей: разом з вихователями виготовили тіньові і пальчикові театри, зробили ширму з завісою для зміни декорації під час вистави, костюмерну і гримерку. З допомогою батьків готуємо костюми до казок.

Діти вже не перший рік показують різні вистави, казки. Це «Гидке каченя», «Попелюшка», «Червона квіточка» та інші. Важко повірити, що у виставах задіяні не професійні актори. З якою душею, з якою віддачею кожна дитина прагнути донести до глядачів образ свого героя. І не тільки музичне оформлення вистави і декорації зачаровують глядачів, але і кожен жест, інтонація голосу, рух маленьких акторів знаходять відгук в душах дорослих. Дітям дуже подобається виступати, показуватися в костюмах, представляти себе казковими героями. Все це дає їм відчуття радості та відчуття задоволення від зробленого. Відчуття, отримані при виступах в спектаклях, дитина переносить в реальне життя і, відповідно, по-іншому починає вести себе на заняттях, в родині, з однолітками. Діти уважно слухають і краще сприймають будь-який матеріал, енергійно працюють, а головне, отримують від свого успіху справжню насолоду.

У театрально-ігрову діяльність залучаємо дітей, починаючи з молодшого дошкільного віку. Малюки - глядачі, але в той же час і виконавці окремих номерів (дівчата виконують танець квітів у казці «Гидке каченя», маленьких пташенят - у казці «Аленький цветочек»).

У середній групі продовжуємо збагачувати враження дітей, розвиваємо їх ігрові навички. Діти цього віку віддають перевагу ляльковий театр, так як його необхідний атрибут - ширма, за яку дитина прагне сховатися від глядача.

Хлопці старшого дошкільного віку вже більш вільно ведуть себе на сцені і активно беруть участь у театралізованих іграх і драматизациях. На ранках ми перемагаємо казки, де головні дійові особи - звірі. Роль звірів служать прекрасним приводом для звільнення, розслаблення м'язів.

Текст п'єс, сценарії, казки вибираємо разом з вихователями, враховуємо знання та інтереси дітей, згідно з даними віком. Прагнемо, щоб кожна дитина зацікавився казкою, висловив бажання грати в ній ту чи іншу роль. Проводимо бесіду з хлопцями, з допомогою якої вчимо їх вникати в суть, поведінки персонажів.

Далі пропонуємо дітям прослухати музику, під яку діє кожен персонаж. Хлопці переносяться в казковий світ, у них виникають різні емоції і переживання. Потім розучуємо з дітьми текст, особливо звертаючи увагу на виразність мовлення.

При розподілі ролей враховуємо індивідуальні особливості дітей, їхні можливості. Нас хвилювало питання: а як бути, якщо не всі бажаючі зможуть отримати роль? Вирішили на кожну роль призначати дублера. Це дає можливість малоактивним дітям подолати в собі страх, придивитися до товариша, по-своєму створити казковий образ. Дітям підготовчої до школи групи надаємо можливість самим розподіляти ролі.

Велику роботу дитячий садок проводить з батьками: оформили стенд «Художня творчість дітей» з кольоровими фотографіями, де видно, як діти беруть участь в театралізованій діяльності.

Проводимо консультації для батьків на теми «театралізація в дитячому садку», «Значення музичного мистецтва в розвитку емоційної чуйності», «Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на музичних заняттях» і т.д.

У висновку хочеться сказати, що Театр - універсальний, він включає в себе майже всі види мистецтва та естетичної діяльності людини. Створення театру в нашому дитячому садку здатне призвести до дивним, на наш погляд, результатами. Діти, які мають різні здібності і нахили, обов'язково знайдуть своє місце в житті, а слідом за цим відчують свою відповідальність за створювані вчинки. Почуття відповідальності приведе дитину до певних важливих для життя якості: працелюбність, почуття партнерства, допитливість. Загальний процес творчості сприятиме зближенню дітей, усвідомлення ними того, що разом можна зробити більше і цікавіше.

Список використаної літератури:

1. Фролова Н.В. Теорія і методика музичного виховання дошкільників: Навчальний посібник.

2. «Театр-творчість-діти» Н.Ф. Сорокіна, П.Г. Мілановіч.

Читайте також: