Досвід роботи на тему:
«Розвиток ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики»

Музичне виховання має важливе значення в естетичному і моральному становленні особистості дитини. Засобами музики діти долучаються до культурного життя, знайомляться з важливими суспільними подіями. У процесі сприйняття музики у них розвивається пізнавальний інтерес, естетичний смак, розширюється кругозір.

Вміння донести до дітей музичний твір, долучити до нього, впливаючи на почуття і думки, благородна і відповідальна задача. Педагог покликаний залучати дітей до музики, впливаючи на них, насамперед виразним її виконанням, щоб музика викликала яскраві емоційні переживання, благотворно впливала на духовний світ дитини.

Комплексний підхід до вирішення завдань музично-естетичного виховання дозволяє успішно впливати на розвиток усіх сторін особистості дитини. Інтеграція освітніх областей - один з головних підходів до організації педагогічного процесу, відображених у змісті сучасних примірних основних освітніх програм дошкільної освіти.

Важливість розвитку ігрової діяльності підкреслюється в сучасних нормативних документах з дошкільної освіти. У Федеральних державних вимогах до структури основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти підкреслено, що ігрова діяльність є основою організації життя дітей у дитячому садку.

Актуальною є проблема розвитку ігрової діяльності стає ще й тому, що сучасні педагоги-практики відзначають факт догляду гри, особливо сюжетно-рольової з дитячого життя. У гонитві за раннім інтелектуальним розвитком в догоду батьківським бажанням, час, відведений в режимі дня на різні види ігрової діяльності використовується для організації всіляких занять іноземною мовою, навчанням грамоті та ін. Психологи і педагоги говорять також про зникнення дворових дитячих спільнот, де грали разом діти різних вікових груп, правила і сюжети різноманітних ігор передавалися від старших дітей до молодших.

Сприйняття музики - найбільш доступний вид музичної діяльності з самих перших днів життя дитини. Її емоційний зміст і виразність образів безсумнівно будуть стимулювати різноманітність ігрових сюжетів може активно впливати на розвиток ігрової діяльності.

Слухання музики - одна з кращих форм роботи для розвитку здібностей активно сприймати музику і уважно вслухатися в різні її особливості, вважала Н.А. Ветлугина [1]. До того ж слухання музики дозволяє познайомити дітей зі значно більш складною музикою в порівнянні з тією, яку вони самі виконують. Діти отримують можливість почути великі вокальні, інструментальні, оркестрові твори в хорошому виконанні. Слухання дає можливість познайомитися з музикою різних жанрів, форм, стилів, епох у виконанні відомих виконавців і композиторів.

Отже, актуальність нашого дослідження по темі: «Розвиток ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики» цілком очевидна.

Мета дослідження: розглянути можливості використання процесу слухання музики для розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: процес розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики.

Завдання дослідження:

1.На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної литературыраскрыть проблему розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку.

2. Проаналізувати сучасні зразкові основні загальноосвітні програми дошкільної освіти з розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку.

3. Визначити педагогічні умови розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики.

4.Провести дослідно-експериментальну роботу з розвитку ігрової діяльності у дітей середньої групи в процесі слухання музики і оцінить її результативність.

Гіпотеза: Ігрова діяльність у дітей середньої групи в процесі слухання музики буде ефективно розвиватися при наступних умовах:

• корекції музично-ігрового середовища групи з метою стимулювання розвитку ігрової діяльності;
• збагачення досвіду дітей новими музичними враженнями;
• створення умов для збагачення музичного досвіду в родині;
• об'єднання зусиль вихователів і музичного керівника для розвитку ігрової діяльності.

Методи дослідження:

• теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження: конспектування, цитування, тезирование, реферування, виписки;
• спостереження;
• бесіда;
• педагогічний експеримент;
• математична обробка даних.

Теоретичною основою нашої роботи стали дослідження: проблеми розвитку гри як провідної діяльності в дошкільному віці праці К.С. Виготського[3], С.Л Новосьолової [5], Т.В.Волосовец [2]; вивчення особливостей проведення ігор та їх видового різноманіття дослідження О.В. Запорожець. Є.Є. Кравцової, В.С. Мухіної; по керівництву грою в дошкільному віці роботи Л.М. Барсуковій, М.А. Васильєвої, Л.М. Венгера, Я.Л. Коломенського, І.Ю. Кулагіній [6], М.Я. Михайленко [8] та ін; з розвитку музичного сприйняття Н.А. Ветлугиной [1], Н.А. Метлова [7], Б.М.Теплова, О.П Радыновой [10] та ін.

База дослідження: Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад - дитячий садок № 5 р. Бєлгорода, середня група № 2.

Дослідно-експериментальна робота з розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики

Вивчення та аналіз рівня розвитку ігрової діяльності у дітей середньої групи

Вивчивши теоретичні аспекти розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики, ми приступили до організації дослідно-експериментальної роботи в даному напрямку, створюючи певні педагогічні умови згідно з гіпотезою нашого дослідження.

Дослідно-експериментальна та діагностична робота проходила в три етапи: констатуючий, формуючий і контрольний. Дослідження проводилося в МБДОУ дитячому садку комбінованого виду №5 р. Бєлгорода в середній групі №2. В експерименті взяли участь 10 дітей у віці 4-5 років.

Метою констатувального експерименту стало визначення початкового рівня розвитку ігрової діяльності дітей середнього дошкільного віку в процесі слухання музики.

Завдання констатувального етапу експерименту:

1. Визначити компоненти, критерії, показники, рівні розвитку ігрової діяльності в процесі слухання музики.

2. Виявити початковий рівень розвитку ігрової діяльності в процесі слухання музики.

3. Проаналізувати результати, отримані в ході діагностики.

Для реалізації першого напряму діагностики (вивчення особливостей ігрових інтересів дітей) використовували такі діагностичні методи: спостереження за ігровою діяльністю дошкільнят; бесіду (Методика А.Г. Гогоберидзе, В.А. Деркунская) [4].

Виходячи з цього, предметами спостереження стали:

- утримання дитячих сюжетно-рольових ігор;

- частота повторення ігор з однаковим змістом;

- використання дітьми ігрових атрибутів.

В таблиці зафіксовані переважаючі гри і кількість граючих дітей.

Таблиця 1 - Результати спостереження за грою дітей

№	Види ігор	Кількість гравців
1	Сюжетно-рольові	10
2	Дидактичні	3
3	Рухливі	5

Потім проводилася індивідуальна бесіда з кожним дитиною, результати якої занесені у таблицю.

Таблиця 2 - Результати індивідуальних бесід про ігрових уподобання дітей

№п/п	Прізвище,ім'я дитини	запитання до дітей:
		1. В які ігри ти любиш грати в дитячому садку?	2. А в які будинки?	3. В які ігри ти любиш найбільше грати?	4. В які ігри ти хотів би грати?
1	Кіра Р.	Лікарні	Збирати пазли	Салон краси	Доньки матері
2	Аліна С.	Магазин	У ляльки	У ляльки	Море хвилюється
3	Саша Ст.	Автосалон	В машинки	В машинки	Автосалон
4	Тимофій Ш.	Майстерня	У хованки	Хованки	Автомайстерня
5	Олена У.	Хто сказав слово?	Перукарня	У ляльки	У ляльки
6	Даша К.	Салон краси	У ляльки	Догонялки	Вогонь і вода
7	Міла Ш.	Доньки матері	Перукарня	Хто сказав слово?	Салон краси
8	Рома М.	Догонялки	Море хвилюється	Автосалон	Догонялки
9	Артем М.	Вогонь і вода	В машинки	Автомайстерня	Автосалон
10	Юля Б.	Що звучить?	Аптеку	Що звучить?	Доньки матері

Висновок: у дитячому садку діти віддають перевагу сюжетно-рольові ігри. У домашніх умовах також переважає цей вид ігор, який є улюбленим для більшості дітей. Можна відзначити і полоролевое поділ переваг: хлопчики цікавляться технікою та рухливими іграми, а дівчатка віддають перевагу сюжетно-рольові ігри «Салон краси», «Перукарня», «Дочки-матері» і спокійні настільно-друковані ігри, хоча і не заперечують участі в рухливих іграх. Юля Б. визначила серед улюблених музично-дидактичну гру «Що звучить». Перевагу дівчатка в першу чергу пов'язано з професією її мами - її мама солістка Бєлгородської обласної філармонії.

Для реалізації другого діагностичного напрямку ми використовували спостереження за дитячою грою (Методика А.Г. Гогобаридзе, В.А. Деркунской). Результати фіксувалися в балах:

- різноманітність сюжетів ігор-1 бал;

- стійкість сюжетів ігор-1 бал;

- комбінування сюжетів-1 бал.

Сума балів показує рівень розвитку у дітей вміння розвивати сюжетні лінії в іграх (розвиненість умінь сюжетосложения дошкільнят). Показники:

3 бали - високий рівень розвитку умінь;

2 бали - середній;

1 бал - низький.

Характеристика рівнів визначена на основі програми «Від народження до школи», освітня область «Соціалізація»:

Високий:

• діти самостійно можуть створювати ігрові задуми, об'єднувати з ініціативи вихователя кілька сюжетів в одну гру;
  • у спільних іграх з вихователем виконують ігрові дії;
  • надходять у відповідності з встановленими на початку гри правилами та ігровим задумом;
  • проявляють самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри;
  • використовують у сюжетно-рольовій грі споруди з будівельного матеріалу різної конструктивної складності;
  • проявляють активність і самостійність у виборі ролі, розробці та здійсненні задуму.

Середній:

• діти можуть брати участь у створенні ігрових задумів з ініціативи вихователя, виконувати задум педагога в об'єднанні сюжетів ігор;
  • у спільних іграх з вихователем виконують ігрові дії;
  • не завжди утримують в пам'яті встановлені на початку гри правила та ігровий задум;
  • можуть проявляти самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри, проте часто звертаються до допомоги вихователя;
  • рідко використовують у сюжетно-рольовій грі споруди з будівельного матеріалу різної конструктивної складності, частіше користуються готовими модулями;
  • у виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належить вихователю.

Низький:

• у створенні ігрових задумів провідна роль належить вихователю;
  • у спільних іграх з вихователем виконують ігрові дії;
  • не завжди утримують в пам'яті правила, встановлені на початку гри, йдуть від ігрового задуму;
  • можуть проявляти самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри, однак частіше звертаються до допомоги вихователя;
  • практично не використовують у сюжетно-рольовій грі споруди з будівельного матеріалу;
  • у виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належить вихователю.

Таблиця 3 - Протокол спостереження за дитячою грою

№ п/п	Прізвище,ім'я дитини	Результати спостереження	Розвиненість умінь сюжет-складання дошкільнят
			Різноманітність сюжетів ігор	Стійкість сюжетів ігор	Комбінування сюжетів
1	Кіра Р.	Могла проявляти самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри, але не завжди утримувала в пам'яті встановлені на початку гри правила йдуть від ігрового задуму	2	1	1
2	Аліна С.	У виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належала вихователю	1	1	1
3	Саша Ст.	Брав участь у створенні ігрових задумів з ініціативи вихователя, виконувати задум педагога в об'єднання сюжетів ігор	2	1	2
4	Тимофій Ш.	Не завжди тримав у пам'яті встановлені на початку гри правила та ігровий задум	2	2	1
5	Олена У.	У спільних іграх з вихователем виконувала ігрові дії, але в створення ігрових задумів провідна роль належала вихователю	2	2	1
6	Даша К.	Могла проявляти самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри, однак частіше звертаються до допомоги вихователя	1	1	2
7	Міла Ш.	У виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належала вихователю і не завжди утримувала в пам'яті встановлені на початку гри правила йшла від ігрового задуму	1	1	1
8	Рома М.	Виявляв самостійність у виборі атрибутів та предметів для гри, проте часто звертався до допомоги вихователя, практично не використовував у сюжетно-рольовій грі споруди з будівельного матеріалу	2	1	2
9	Артем М.	У спільних іграх з вихователем виконував ігрові дії, але не завжди тримав у пам'яті встановлені на початку гри правила йдуть від ігрового задуму	2	1	1
10	Юля Б.	Іноді брала участь у створенні ігрових задумів з ініціативи вихователя, виконувала задум педагога в об'єднання сюжетів ігор, але у виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належала вихователю	2	1	1

В ході даної діагностики було виявлено, що високий рівень використаннярізноманітності сюжетів ігор не був виявлений. Середній рівень становив 30% (3 дитини). Ігри цих дітей відрізнялися тим, що вони могли брати участь у створенні ігрових задумів з ініціативи вихователя, виконували задум педагога в об'єднаннях сюжетів ігор, але редкоиспользовали споруди з будівельного матеріалу різної конструктивної складності, частіше користувалися готовими модулями.

Низький рівень розвитку ігрової діяльності спостерігався у 7 дітей (70%). Ігрову діяльність цих дітей можна охарактеризувати тим, що вони могли брати участь у створенні ігрових задумів з ініціативи вихователя, виконували задум педагога в об'єднаннях сюжетів ігор, але редкоиспользовали споруди з будівельного матеріалу різної конструктивної складності, частіше користувалися готовими модулями.

Аналізуючи окремі критерії можна відзначити, що середній рівень стійкості сюжетів ігор показали 20 % (Тимофій Ш, Олена У.), низький рівень становив 80% (8 дітей).Комбінування сюжетів високий рівень 70% (7 дітей), середній рівень становив 30% (3 дітей), низького рівня не було виявлено. Найвищий результат наголошується в критерії «різноманітність ігор», так як детипроявляли самостійність у виборі улюблених ними ігор, хоча у виборі ролі, розробці та здійсненні задуму провідна роль належала вихователю.

Третій напрямок діагностики включало бесіду з дітьми (Методика А.Г. Гогоберидзе, В.А. Деркунской). В індивідуальній бесіді з кожною дитиною дітям пропонувалося відповісти на ряд питань для виявлення музичних уподобань.

Таблиця 4 - Протокол бесіди на виявлення музичних уподобань дітей.

№п/п	Прізвище,ім'я дитини	Запитання до дітей:
		Любиш ти слухати музику?	Яку музику ти любиш слухати?	Що ти любиш робити під музику?	Коли ти слухаєш музику, тобі хочеться у щось пограти?	У що ти граєш під музику?
1	Кіра Р.	Так	Швидку	Танцювати	Так	Ляльки
2	Аліна С.	Так	Швидку	Грати	Так	Малюю
3	Саша Ст.	Так	Повільну	Грати	Так	Море хвилюється
4	Тимофій Ш.	Так	Спокійне	Малювати	Так	В машинки
5	Олена У.	Так	Швидку	Ліпити	Так	Малюю
6	Даша К.	Так	Повільну	Малювати	Так	У ляльки
7	Міла Ш.	Так	Повільну	Грати	Так	У танці
8	Рома М.	Так	Швидку	Танцювати	Так	В дискотеку
9	Артем М.	Так	Спокійне	Грати	Так	В машинки
10	Юля Б.	Так	Швидку	Танцювати	Так	У танці

Висновок: всі діти люблять слухати музику і з позитивно ставляться до неї під час організації ігрової діяльності. В описі своїх музичних уподобань більшість дітей орієнтовані на темп (швидкий або повільний), тільки Артем М. і Тимофій Ш. визначили в якості улюбленої музики спокійну. Чотири дитини воліють, щоб музика супроводжувала їх ігрову діяльність; троє дітей більше люблять танцювати під час прослуховування музичних творів. Рома М. поєднав сюжет гри з музикою (під музику він грає в дискотеку). Тільки двоє дітей (Міла Ш., Юля Б.) воліють під музику реалізовувати музичні види діяльності - танцювати.

Далі в діагностичних цілях проводилася гра, завдання якої - вивчення поведінки дітей і особливостей їх реакції на музику, що виражаються в адекватних музиці діях. Дітям пропонувалися послухати твори С.прокоф'єва «Ранок», «Прогулянка», «Хода коника», «Квачі», «Вечір», «Марш».

Для цього були створені спеціальні умови: діти розташовувалися на килимі, на початку прослуховування їх увага зверталася на зміст музики: яка вона, який настрій вона зраджує, що можна уявити під цю музику? Потім ми пропонували виконати ті дії, до яких спонукала тільки що прозвучала музика.

Аналіз результатів гри здійснювали за наступними критеріями:

- емоційний відгук дитини на музику;

- інтерпретація музичного образу (в словах та діях);

- здатність перетворити музичний сюжет в ігровий (скласти сюжет гри).

Рівні (показники складено на основі вимог програми «Від народження до школи» [9], освітня область «Музика»):

високий рівень розвитку умінь - 3 бали;

середній -2 бали;

низький -1 бал.

Високий - дитина емоційно реагує на музичні твори, визначає їх характер, зосереджено дослуховує музику до кінця. Може розповісти, про що розповіла йому музика, рухових імпровізаціях присутній виразність, координацію рухів, емоційне забарвлення імпровізації, що виражається в міміці і жестах. Дитина самостійно може створювати ігрові задуми, підбирати атрибути для рухової імпровізації.

Середній - дитина емоційно реагує на музичні твори, може визначити їх характер, однак під час прослуховування відволікається, часто не дослушивая музичний твір до кінця. Може розповісти, про що розповіла йому музика, проте в рухових імпровізаціях часто захоплюється самим процесом придумування, не звертаючи уваги на виразність рухів і міміку. Дитина не може у створенні ігрового сюжету і не використовує атрибутів для створення рухової імпровізації.

Низький - дитина не може у визначенні характеру музичних творів, не відразу емоційно реагує на них, під час прослуховування швидко відволікається і не дослуховує твір до кінця. Розповідь про зміст музики досить органічний, дитина відчуває труднощі у вигадуванні рухів, які часто невиразні і однотипні. Дитина часто копіює ігровий сюжет, придуманий іншими дітьми, більше орієнтуючись на зовнішні прояви (копіює рухи, не розуміючи сенсу).

Таблиця 5 - Результати вивчення поведінки дітей і особливостей їх реакції на музику

№ п/п	Прізвище,ім'я дитини	Розвиненість умінь сюжетосложения дошкільнят
		Емоційний відгук дитини на музику	Інтерпретація музичного образу (в словах і діях)	Здатність перетворити музичний сюжет в ігровий (скласти сюжет гри)
1	Кіра Р.	2	2	1
2	Аліна С.	2	1	2
3	Саша Ст.	2	1	2
4	Тимофій Ш.	1	2	1
5	Олена У.	2	2	1
6	Даша К.	2	1	2
7	Міла Ш.	1	2	1
8	Рома М.	2	1	2
9	Артем М.	1	2	1
10	Юля Б.	2	1	2

Висновок: найбільші труднощі у дітей викликали інтерпретація музичних образів і їх перетворення в ігровий сюжет. Це може бути пов'язано з недостатньою роботою в групі педагога з організації сприйняття музики як виду музичної діяльності: у відповідності з методикою проведення (попередній настрій на сприйняття, різноманітні методи і прийоми організації обговорення музичних творів: малювання сюжетів, танцювальні імпровізації, оркестровка, обігрування сюжетів тощо).

Список використаних джерел:

1. Ветлугина Н.А. Музичне виховання в дитячому садку.- М.: Просвіта, 1999. -235с.
2. Волосовець Т. В. Організація педагогічного процесу в дошкільному навчальному закладі компенсуючого виду: практ. посібник для педагогів і вихователів. - М: ВЛАДОС, 2004. - 232 с.
3. Виготський Л.С. Собр. соч. в 6 т. Т. 1 - М: Просвітництво, 1982. - 283 с.
4. Гогоберидзе А.Г. Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку. - М: Видавничий центр «Академія», 2005. - 320 с.
5. Гра дошкільника / під. ред. С.Л. Новосьолової. - М: Просвітництво, 2000. - 286с.
6. Кулагіна В. Ю. Повний життєвий цикл розвитку людини - М.: Сфера, 2001. - 464с.
7. Метлов М.О. Музика - дітям. - М.: 2005. - 102с.
8. Михайленко Н. Я. Як грати з дитиною. - М: Просвітництво, 2001. -136с.
9. Від народження до школи.: Приблизна основна загальноосвітня програма дошкільної освіти під ред. Н.Є. Веракси, Т.С. Комарової, М.А. Васильєвої. - 2-е вид. испр. і дод. - М.:МОЗАЇКА-СИНТЕЗ, 2001. - 336 с.
10. Радынова О. П. Книга для вихователя і музичного керівника дитячого саду. - М: Просвітництво, 1999. - 160с.
11. Теорія і методика музичного виховання: підручник для студ. середовищ. проф. освіти / Гончарова О.В., Ю.С. Богачинская. - М: Академія, 2012. - 256 с.

Повну версію можна скачати тут.

Читайте також: