«Формування інтересу до художнього слова у дітей молодшого дошкільного віку»

«Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець. Воно знайомить її з характером людей, що його оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик. Воно вводить її в народні вірування, в народну поезію, як не міг би ознайомити жоден естетик. Воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би повідомити дитині жоден філософ».

Ушинський К.Д..

 

Читач починається з колиски. Ритми перших пісеньок ритми фольклорних потішок, поезія народних казок долучають малюка до художніх творів. Вже до двох років діти - талановиті дослідники слова, вони з задоволенням повторюють улюблені рядки, легко їх запам'ятовують. Чуйність до поезії, потяг до римування, до творчості, до слухання, розглядання книжок, бажання висловити свої враження від книги в слові, в перевтіленні, у малюнку - чудові властивості дітей від двох до п'яти років. Допомогти дітям розвивати ці здібності - покликання кожного вихователя. Необхідно прищеплювати в дітях звичку інтересу і любові до книги, літературно розвивати малюків. Під літературним розвитком розуміється розвиток, необхідне для діяльності у сфері словесного мистецтва. Ми виходимо з того, що існують спеціальні літературні здібності: розуміння образної художньої мови, багатство словникового запасу і почуття мови, емоційне реагування на поетичне слово, здатність мислити словесно-художніми образами, легкість виникнення творчого стану (співчуття, співпереживання, співчуття) і ін

Основними, поставлених нами завдань по вихованню інтересу до художнього слова, стали:

- прищеплення дітям навичок слухати, чути і сприймати художні тексти;

- надання можливості насолоджуватися звуком, словом, музикою вірша;

- допомога в баченні образу за словами і передача його в розмові, малюнку, рухах;

- навчання поєднанню слухання з іншими видами діяльності: звукоподражанием, проговариванием, відповідями на запитання, вивченням, перевтіленням, розігруванням ролей.

Роботу по ознайомленню дітей з творами дитячої літератури ми починали з аналізу художніх творів рекомендованих програмою «Виховання і навчання в дитячому садку» під редакцією М.А.Васильевой, В.В.Гербовой, Т. З. Комарової. У програму ознайомлення з художньою літературою входять казки, оповідання, стихії твору «малих форм» фольклору: забавлянки, пісеньки, скоромовки тощо З дошкільниками четвертого року життя плануються спеціальрні заняття з розвитку мовлення та художньої літератури. На цих заняттях триває робота щодо вдосконалення звукової культури мовлення, граматичної правильності мовлення, виховання інтересу до художнього слова та накопиченню літературного багажу.

У другій молодшій групі найчастіше організовуються заняття, що складаються з однієї частини (читання дітям казки, відпрацювання чіткого і правильного вимови звуку тощо). На цих заняттях, крім основної, паралельно вирішуються і багато інші завдання. Так, наприклад, ознайомлення дітей з новою казкою є провідною завданням заняття, але на цьому ж матеріалі вихователь формує у малюків інтонаційну виразність мовлення, активізує словник, удосконалює звуковимову і т.д.

З дітьми 3-4 років проводяться також комбіновані заняття, що складаються з двох самостійних частин. Припустимі різні варіанти комбінування:

• читання твори художньої літератури та відпрацювання вміння вести діалог;
• читання (заучування вірша) і вдосконалення граматичної правильності мовлення;
• розглядання сюжетної картини та ігри (вправи) на збагачення та активізацію словника;
• дидактична гра на формування звуковимови та ігри (вправи) на вдосконалення граматичного ладу мовлення і т.д.

Виховання інтересу у дітей до художнього слова нами здійснювалося і здійснюється не тільки на спеціальних заняттях з художнього читання та рассказыванию, але і в:

- ранкові години, наприклад, для підтримання у дітей радісного настрою.

Дивиться сонечко в віконце,

Дивиться в нашу кімнатку,

Ми захлопаем в долоньки,

Дуже раді сонечку.

(А. Барто)

- на прогулянці, наприклад, для того, щоб звернути увагу на красу пейзажу, можна використовувати вірш Плещеєва «настала Осінь»;

- під час спостереження за птахами можна прочитати дітям вірш И.Токмаковой «Десять пташок - зграйка»

Оскільки, одним із наших завдань є прищеплення інтересу до книги, як до твору мистецтва, ми намагаємося знайомити дітей з найрізноманітнішими їх видами.

Ми працюємо не тільки над тим, щоб привернути увагу дитини до книги, але і викликати у нього потребу доторкнутися до неї, розглянути, дізнатися зміст. Дуже добре в цьому допомагає грамотно оформлений у групі книжковий куточок.

Маленькі діти не можуть подумки уявити героя твору. Вони потребують наочній основі - малюнках. Ось чому так важливі ілюстровані видання.

Підбираючи малюнки, слід пам'ятати, що вони не тільки пояснюють текст, але і активізують фантазію, уяву, виховують естетичний смак. Ми продумуємо, в який момент перегляду малятам потрібна наша допомога. Якщо це потрібно, щоб дитина:

- зосередив увагу на деталях, кольорі, на особливостях зображення;

- звернув увагу на зовнішній вигляд, характер, настрій героя;

- приділив увагу картин природи (наприклад, якого кольору зима, і побачив не тільки білі, але й блакитні, рожеві фарби);

- поєднав наочне і словесне зображення іграшки, тваринки, пейзажу.

Правило читати дітям щодня залишалося і залишається в силі з нами і по сей день, для того, щоб зміст казки, поетичні образи краще засвоїлися і не забулися. Різноманітний матеріал для читання ми знаходимо в книзі «Хрестоматія для дітей 2-4 роки» Укладачі: Ільчук Н.П. Гербова В.В. та ін.

Починаючи з молодшої групи, ми підводимо дітей до розрізнення жанрів, тобто, при знайомстві з художнім твором, ми називаємо жанр літературного твору: «Сьогодні я вам розповім казку», «Зараз я прочитаю вам розповідь (вірш)». Також намагаємося уникати неправильних висловлювань («я вам розповім віршик», «почитаю казочку»). Тільки чітко - казка, оповідання, вірш.

Коли робота з художнім текстом стає для дітей звичною справою, ми пропонуємо дітям знайти на зображенні будь-якого вподобаного героя твору лисичку, горобця, ведмедика, зайчика. Картинки для роботи вихователь підбирає сам. Вони повинні відповідати наступним вимогам:

- бути яскравими, барвистими,

- максимально реалістично зображати персонажів,

- бути справді художніми.

Коли діти виберуть персонажа, просимо їх скласти невелику розповідь (3-4 речень) про нього. Необхідно стежити за тим, щоб мова дитини була зв'язковою.

Знайомлячи дітей з казками, народними та авторськими, ми виявили таку вікову особливість дітей, як готовність і бажання слухати одну і ту ж казку в різних виконаннях. Методика ознайомлення малюків з казкою пропонує нам багаторазове читання одного і того ж твору з використанням різноманітних прийомів. Так, наприклад, працюючи над казкою «Рукавичка», при початковому читанні ми використовуємо розповідання з ілюстраціями (відео).

При повторному читанні через тиждень або два ми розповідання казки супроводжуємо або фланелеграфом або моделюванням.

В ході повторного заняття доцільно провести ігрове вправу з розвитку інтонаційної виразності: вихователь просить вимовити фразу:

«Хто, хто в хатинці живе?

Хто, хто в невисокому живе?»

голосом мишки, жабки, ведмедя і інших персонажів (відео).

А через тиждень або два можна запропонувати розповідання цієї казки з елементами інсценування (відео).

У своїй роботі ми дотримуємося такої методики проведення розповідання казок:

1. Попереднє роз'яснення незрозумілих слів.

2. Підготовка вихователя до рассказыванию (розповідь вихователя є зразком, якому діти будуть слідувати).

3. Обстановка повинна бути природна, невимушена.

4. Перше знайомство з новою казкою обов'язково супроводжує показом ілюстрацій.

5. Одну і ту ж казку можна розповідати кілька разів.

Нарівні з казкою, як фактор виховання інтересу до художнього слова поставлено вірш, з допомогою якого дитина пізнає красу російської природи, пісенність і багатство виражальних засобів української мови Закони ритму дитина осягає легше і швидше, ніж світ форм і кольорів. Заучування або, вірніше, запам'ятовування віршів дітьми, вимагає до себе спеціальної уваги. Не обов'язково, щоб всі вірші, пропоновані дітям, заучувалися ними напам'ять. Більшість з них ми прочитуємо дітям з метою надання їх сприйняття художніх словесних форм.

При заучуванні віршів з нашими дітьми ми використовуємо таку методику (як приклад, візьмемо вірш Берестова «Півники».)

1. Попередня робота

а) розповідь вихователя про півниках (з показом ілюстрацій)

б) про його задиристом характер.

2. Виразне читання вчителем вірша.

3. Питання по тексту до дітей, аналіз та бесіда за змістом.

а) про кого розповідається у цьому вірші?

б) що зробили півники?

в) чому вони вирішили не битися?

г) що ж буде, якщо пір'їнок позбавитися?

4. Читання вірша вихователем, повторення тексту дітьми (2-3рази).

5. Самостійне проговорювання дітьми. При заучуванні малюками віршів ми враховуємо особливості сприйняття та пам'яті дітей четвертого року життя. Діти цього віку легше запам'ятовують вірші з яскравими конкретними образами, так як мислення дітей відрізняється образністю. Малюки швидко запам'ятовують короткі вірші в яких багато дієслів, іменників, де конкретність образів поєднуються з динамікою дії. Цим вимогам відповідають вірші А.Барто, С.Капутикян, С.Маршак та інших. Слід враховувати і ту обставину, що в мимовільної діяльності, коли не ставиться завдання запам'ятати вірш, діти легко засвоюють і запам'ятовують цілі сторінки.

Встановлено, що здатність до довільного запам'ятовування можна формувати у дітей з 4-5 років.

Характерною рисою пам'яті маленьких дітей є її механічний характер. Але навіть трирічні малюки виявляють смислову пам'ять, яку ми намагаємося розвивати.

При заучуванні віршів, ми виконуємо всі методичні вимоги:

• не заучуємо вірші хором, так як спотворюється і пропадає сенс вірша. Хорове повторення тексту заважає виразності, призводить до монотонності, спотворенню закінчень слів;
• оскільки для запам'ятовування рекомендуються короткі вірші, вірш заучивается цілком (а не за строфам і рядках) саме це забезпечує свідомість і виразність читання;
• не слід вимагати повного запам'ятовування вірша на одному занятті. Психологи відзначають, що малюкам потрібно для цього від 8 до 10 повторень, які слід розділити на протязі тижня. Зазвичай на першому занятті ми знайомимо дітей з віршем, а на другому додатково навчаємо. Для того, щоб у дітей не пропав інтерес до заучування віршів ми змінюємо форму повторення: читаємо іграшці (ведмедика, зайчика), розглядаючи ілюстрації, в ході гри або при інших відповідних обставин.
• В процесі заучування слід враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Ми враховуємо не тільки особливості їх пам'яті, але й характеру, темпераменту мови. Протягом тижня 3-4 рази з кожною дитиною намагаємося повторити досліджуване вірш на прогулянці.

Знаючи, що для того, щоб дитина запам'ятала вірш, він повинен його неодноразово почути, ми використовуємо такий прийом, як «Подарунки». Зібравши біля себе групу дітей (3-5детей), читаємо вірш. Цікавимося, чи сподобалося. Почувши ствердну відповідь, говоримо приблизно таке: «Зараз я прочитаю це чудовий вірш для Олі. Це буде мій їй подарунок». Ми читаємо цей вірш кілька разів і даруємо кожному присутньому дитині).

В молодшому віці ми продовжуємо знайомити наших дітей з потешками, закличками, пісеньками, жартами, примовками. Одним з використовуваних нами прийомів знайомства дітей з колисковими, є прихід в тиху годину ляльки «Дремушки» (В спальні дремушка тихим голосом без музики виконує один куплет колискової «Котенька коток»).

Деякі народні пісеньки налаштовують наших маленьких слухачів на певні дії, закликають, приміром, комусь допомогти, когось врятувати, когось зловити і т.д. тому багато хто з них ми активно використовуємо для організації та супроводу рухливих ігор «Миші водять хоровод...», «Гуси, ви, гуси...», «Сидить-сидить зайчик...». З великим задоволенням наші діти водять хоровод під російську пісеньку «Жили у бабусі...». Розподілити ролі перед грою з допомогою лічилки нашим дітям ще складно, навіть якщо вони знають текст лічилки напам'ять, але їм дуже подобається, коли їх перераховуємо ми, вихователі.

Процес заучування пісень, потішок ми організуємо за такою схемою:

1. Твір заучивается відразу цілком (з метою збереження змісту, структури образів і гармонії співзвуч);

2. Перед вивченням проводиться репліка вихователя або невелика бесіда про зміст тексту, персонажів або природі з використанням наочності: малюнки, ілюстрації, іграшки тощо

3. Читання вихователем всього тексту напам'ять (можна повторити текст 2-3 рази);

4. Повторення тексту дитиною з хорошою пам'яттю

5. Повторення тексту дитиною з поганою пам'яттю;

6. Використання ігрового прийому для активізації уваги дітей (давайте прочитаємо цю потешку ведмедика, зайчика тощо).

У своїй роботі ми також не випускаємо з виду такий розділ художньої літератури, як - загадки. Загадки - корисна вправа для розуму. З допомогою загадки можна перевірити засвоєння дітьми значення слова. Вчити дітей відгадувати загадки ми починали так, як пропонує Е.И.Тихеева. На стіл ставили кілька іграшок, для кожної підбирали загадку: «Йде волохатий, та бородатий, рожищами помахує, бородищу трусить, копитами постукує» і т.д. діти швидко відгадують загадки, адже загадываемый предмет знаходиться у них перед очима. Також завжди звертаємо увагу хлопців на влучну образну характеристику іграшки.

Для роботи з ознайомлення з художніми творами поза занять ми використовуємо авторські дидактичні ігри та посібники, такі як:

1. «Потішний телевізор»

 

2. З допомогою батьків ми виготовили «Сенсорний будиночок», який має принцип фланелеграфа. Зручний тим, що його можуть використовувати одночасно 2-4 дитини. На даху будиночка ми з дітьми перемагаємо загадки. Приклад: загадуємо загадку: «Хто рано встає, дзвінко пісню співає, діткам спати не дає?» (півник?); (показати і розповісти як користуємося ним).

3. Посібник «Кубанське подвір'я». Дозволяє нам обігравати потешки, пісеньки, казки за допомогою старовинних предметів домашнього начиння. За допомогою цього посібника наші діти не тільки долучаються до кубанської культури, але і тактильно можуть познайомитися із предметами, озвучених у художніх творах: колиски, качалки, самовара, чугунка, коромисла, скалочки.

Наприклад, при розповіді дітям забавлянки: «У кота, у кота, колиска золота...», дитина одночасно може качати дерев'яну колиску, що знаходиться в кубанській хаті і т.д.

Також у своїй роботі ми спиралися на те, яке велике значення мають для дитини допомогу. Як приємно взяти в руки те, що, наприклад, зроблено твоєю мамою, бабусею, а може бути і татом... Саме такий відгук ми сподівалися отримати, запропонувавши батькам зробити кожному по сторінці книги, яку ми потім зібрали в одне ціле. Діти з великим задоволенням «гортають» книгу і розповідають віршики, вивчені в процесі створюваного з батьками сюжету.

В своїй роботі по вихованню інтересу до художнього слова ми не тільки виховуємо й розвиваємо самих дітей, але і переконуємо, просвещаем і налаштовуємо батьків дітей на те, щоб воно зайняло гідне місце в житті, серце кожної дитини. Перш ніж дати батькам якусь інформацію, ми провели анкетування «Дитина і художнє слово».

Проаналізувавши дані анкетування, ми дійшли такого висновку: що, далеко не в кожній родині є бібліотека для дорослих. На питання: «чи Є в будинку у дитини книжковий куточок або книжкова полиця?», майже всі батьки відзначили, що у дітей книги є, але зберігаються високо на полицях, іноді в закритих шафах.

З анкет ми дізналися, що батьки воліють купувати дітям казки по знайомим мультфільмів, ні в кого з дітей немає вдома коротких оповідань для читання малюкам.

Більше половини батьків обмежуються лише читанням казок, потішок, не розмовляють по їх утриманню. Деякі батьки заучують вірші з дітьми за своїм розсудом, деколи вони бувають незрозумілими за змістом, великими за обсягом.

Відповіді батьків на запитання анкет показали нерозуміння ними значення ознайомлення з творами дитячої літератури для загального, і в тому числі мовного розвитку дітей.

Аналіз анкет дозволив нам розробити план заходів з батьками з даної проблеми. Перш за все, для них була розроблена міні - консультація «Які книги читати дітям», в змісті її були запропоновані чіткі рекомендації, що дозволяють правильно отjбрать для домашньої бібліотеки дітям книги в умовах перенасиченого книговидавничої, часом не зовсім вдалою продукцією ринку.

Для батьків була організована виставка літератури з анотацією книг. На ній були представлені і книжки-малятка, і збірники казок для малят та хрестоматії для дітей 2-4 років.

На батьківських зборах ми провели невеликий практикум з навчання батьків читання книг своїм малюкам, запропонували переглянути відеозапис заняття по вивченню з дітьми вірші Берестова «Півники». Вони побачили які прийоми ми використовуємо при заучуванні, при роботі над інтонаційною виразністю.

В кінці заняття батькам були запропоновані пам'ятки «Як правильно читати дітям книгу».

Коли наші діти підростуть, ми плануємо залучати батьків до участі в літературних розвагах, святах, сімейних театрах.

Таким чином, створення необхідних психолого - педагогічних умов в ДНЗ: організована розвиваюче середовище, дотримання методичних рекомендацій при організації занять при ознайомлення з художньою літературою, взаємодія з батьками, індивідуальний підхід до кожного дитині допоможуть вихователю сформувати інтерес у малюків до художнього слова.

Читайте також: