Роль художньої літератури в розвитку дітей дошкільного віку

Важко уявити собі дошкільне дитинство без книги. Супроводжуючи людину з перших років його життя, художня література надає великий вплив на розвиток і збагачення мовлення дитини: вона виховує уяву, дає прекрасні зразки російської літературної мови. Слухаючи знайому казку, вірш, дитина переживає, хвилюється разом з героями. Так він вчиться розуміти літературні твори і за допомогою цього формується як особистість.

У народних казках розкриваються перед дітьми влучність і виразність мови; в розповідях діти пізнають лаконічність і точність слова; у віршах вловлюють пісенність, музичність і ритмічність російської мови. Однак повноцінно сприймається літературний твір лише в тому випадку, якщо дитина до нього відповідно підготовлений. Тому необхідно звертати увагу дітей на зміст літературного твору, так і на його виразні засоби. Не варто забувати, що інтерес до читання можна прищепити лише в тому випадку, якщо література буде відповідати інтересам малюка, його світогляду, запитам, душевних спонукань.

Вже у старшому дошкільному віці діти здатні розуміти зміст, ідею та виразні засоби мови, і подальше знайомство з літературними творами буде спиратися безпосередньо на фундамент, який дорослі (батьки, вихователі) закладають в дошкільному дитинстві.

Сприйняття дітьми літературних творів в дошкільному віці досить складно. Кожна дитина проходить великий шлях від простого участі в зображуваних подіях до більш складних форм естетичного сприймання літературного твору. Психологи звернули увагу на особливості розуміння дошкільниками художньої форми і змісту літературних творів - це і невеликий життєвий досвід дитини, і конкретність мислення, і безпосереднє відношення до дійсності. Естетичне сприйняття літературного твору відбувається в результаті цілеспрямованого сприйняття на певному щаблі розвитку.

Дорослішаючи, діти опановують здатністю аналізувати літературні твори, вчаться передавати певний зміст у єдності його художньої форми, а також активно освоюють засоби художньої виразності.

Найважливішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й УНТ (в тому числі і малі літературні форми). Достатній обсяг активного словника, різноманітність використовуваних словосполучень, синтаксичних конструкцій, а також виразне оформлення зв'язного висловлювання є показниками багатства мовлення дитини. У зв'язку з цим простежується зв'язок кожної мовленнєвої задачі з розвитком образності мови.

Значення фольклору величезна: він надає і пізнавальне і виховне і естетичне вплив на дитину. Не можна не підкреслити, що фольклор розвиває вміння відчувати мелодику, художню форму, ритм рідної мови. Своєрідна і сама художня система російського фольклору. Жанрові форми творів (билин, казок, легенд, пісень, переказів, а також малих форм - потішок, частівок, загадок, прислів'їв і приказок) також надзвичайно багаті, в теж час мова їх точний, простий і виразний.

У молодших групах знайомство з художньою літературою здійснюється з допомогою літературних творів різних жанрів. У цьому віці вчать дітей слухати вірші, казки, оповідання. Також дітей вчать стежити за розвитком дії в казці, співчуття позитивним героям. Малюків також привертають твори віршованого жанру, які відрізняються ритмічністю, чіткої римою, музичністю. Діти починають запам'ятовувати текст при повторному читанні (або багаторазовому повторенні), затверджуються в почутті рими, ритму, засвоюють сенс вірша. При цьому мова дитини збагачується найбільш запомнившимися йому словами і реченнями.

У середній групі дітей продовжують знайомити з художньою літературою. Вихователь звертає увагу дітей на сам зміст літературного твору, так і на деяких особливості мови (деякі епітети і порівняння, образні слова і вирази). Після читання (розповідання) казок необхідно привчати дітей відповідати на запитання, пов'язані зі змістом твору, а також на найпростіші питання по художній формі. Дуже важливо після читання правильно сформулювати питання. Це потрібно для того, щоб допомогти дітям виділити головне - основні події твору, дії головних героїв, їхні вчинки і взаємини. Змусити дитину думати, міркувати, приходити до правильних висновків може змусити тільки правильно поставлене питання. При читанні віршів виділяють музикальність, ритмічність, пісенність віршів, підкреслюють образні вирази розвивають у дітей здатність помічати багатство і красу української мови.

У старшій групі при сприйнятті змісту літературних творів дітей вчать помічати виразні засоби. Діти 5 - 6 років здатні більш глибоко осмислювати зміст літературного твору, усвідомлювати особливості художньої форми. До цього віку вони вже можуть розрізняти жанри літературних творів і деякі специфічні особливості кожного жанру. Щоб діти змогли зрозуміти і відчути художні достоїнства казки і глибокий ідейний зміст, необхідно щоб їм полюбилися і надовго запам'яталися поетичні образи. При ознайомленні дітей з творами віршованого жанру, необхідно допомогти дитині відчути наспівність і красу вірша, глибше усвідомлювати його зміст. При знайомстві з жанром оповідання, вихователь повинен розкривати взаємини героїв, суспільну значимість описуваного події, звертати увагу дітей на те, якими словами автор характеризує як самих героїв, так і їхні вчинки. Питання з прочитаного твору повинні визначати розуміння дитиною основного змісту, а також уміння оцінювати вчинки та дії героїв.

У підготовчій групі перед педагогом стоїть завдання виховувати у дітей до художньої літератури, книги, вміння відчувати художній образ; розвивати поетичний слух (здатність вловлювати звучність, музикальність, ритмічність поетичної мови), інтонаційну виразність мовлення: виховувати здатність відчувати і розуміти образну мову казок, оповідань, віршів. Необхідно проводити такий аналіз літературних творів, при якому діти навчаться розрізняти жанри, розуміти їх специфічні особливості, відчувати образність мови казок, оповідань, віршів, байок і творів малих фольклорних жанрів. Читання літературних творів розкриває перед дітьми все багатство російської мови, сприяє тому, що вони починають користуватися цим багатством у самостійному творчості і повсякденному мовному спілкуванні. У цьому віці у дітей розвивається здатність насолоджуватися художнім словом, закладається фундамент для формування любові до рідної мови.

Ознайомлення з художньою літературою включає як цілісний аналіз твору, так і виконання творчих завдань. Все це надає позитивний вплив на розвиток словесної творчості дітей та поетичного слуху.

Читайте також: