Організація предметно-ігрового середовища і її вплив на розвиток ігрових умінь дітей середнього дошкільного віку

Дошкільне дитинство - особливий період розвитку дитини. Саме в цьому віці виникає внутрішня психічна життя і внутрішня регуляція поведінки. Гра надає сильний вплив на розумовий розвиток дошкільника. Діючи з предметами-заступниками, дитина починає оперувати в мыслимом, умовному просторі. Предмет-заступник стає опорою для мислення. Поступово ігрові дії скорочуються, і дитина починає діяти у внутрішньому, розумовому плані. Таким чином, гра сприяє тому, що дитина переходить до мислення в плані образів і уявлень. Крім того, у грі, виконуючи різні ролі, дитина стає на різні точки зору, і починає бачити предмет з різних сторін. Це сприяє розвитку найважливішої розумової здібності людини, що дозволяє представити інший погляд і іншу точку зору.

Спілкування дошкільника з однолітками розгортається головним чином також у процесі спільної гри. Граючи разом, діти починають враховувати бажання і дії іншої дитини, відстоювати свою точку зору, будувати і реалізовувати спільні плани. Тому гра має великий вплив на розвиток спілкування дітей у цей період.

Перш ніж почати грати в сюжетно - рольові ігри ми підготували предметно-ігрову середу в середній групі, орієнтуючись на цілі розвитку і виховання дітей, виходячи з суті вимог сучасної педагогіки, активної ролі дитини і дорослого в цьому процесі.

Предметно-ігрове середовище в середній групі була організована таким чином, щоб кожна дитина мала можливість займатися улюбленою справою, що дозволяло дітям об'єднуватися підгрупами по спільності інтересів.

При організації предметно-ігрового середовища враховувалося прояв інтересу у дітей до проблем, що виходять за рамки їхнього особистого досвіду. Для багатьох сюжетно-рольових ігор вносилося обладнання та іграшки, розширюють особистий досвід дітей. Предметно-ігрове середовище організовувалась так, щоб діти могли брати участь у всьому різноманітті ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, режисерських, театральних, народних хороводних та ін. Створена ігрова середовище, на наш погляд, будила пізнавальну активність, самостійність, відповідальність та ініціативу.

Сюжетно-рольові ігри носять відбивачем характер, в них дитина творчо відтворює зацікавили його сторони дійсності, відносини між людьми, події. У зв'язку з цим для дітей середньої групи була розроблена зразкова тематика сюжетно-рольових ігор на рік: побутові («Сім'я», «В гості до бабусі», «Новорічне свято», «День народження» та ін), виробничі, відображають професійну діяльність дорослих («Лікарня», «Кухар», «Перукарня», «Магазин», «Юний будівельник» та ін), ігри з казок.

Для кожної теми гри були визначені цілі і зміст. Наприклад, мета гри «Юний будівельник»: відображати в грі знання про навколишнє життя, використовувати атрибути згідно з сюжетом, конструктори, будівельні матеріали, справедливо вирішувати спори, діяти у відповідності з планом гри. А змістом цієї гри будуть: вибір об'єкта будівництва, будівельного матеріалу, способів його доставки на будівельний майданчик, будівництво. Була спланована предметно-ігрове середовище і спроектована перспектива її розвитку. Так само велика увага приділялася організації предметно-ігрового середовища для нових і сучасних тематик ігор, а саме Телебачення, Супермаркет.

Більша частина обладнання для сюжетно-рольових ігор комплектувалася по коробках, де був напис з назвою гри і картинка, що позначає її тематику. Таким чином, діти мали можливість вибирати гру по своїм інтересам. Ігри, розгорнуті дітьми, залишалися на певний період часу, до тих пір, поки до них зберігався інтерес. Труднощі, а іноді і конфліктні ситуації, що використовувалися для того, щоб вчити дітей розв'язувати їх спочатку з допомогою дорослого, а потім самостійно.

При цьому по ходу реалізації примірного плану розвиваючої ігрової діяльності, і після закінчення кожного ігрового процесу разом з дітьми в невимушеній обстановці проводився аналіз характеру їх ігрового взаємодії: виявлялися свої мінуси і плюси, обговорювалися проблемні ситуації, які виникли у дітей в грі, і спільно приймалися їх правильні рішення.

Поступово в процесі реалізації примірного перспективного плану стало помітно, як підвищувався рівень прояву самостійності дітей в іграх: знання правил; вміння організовувати обстановку для гри; вміння розподіляти ролі і виконувати їх; уміння підкорятися встановленим правилам; вміння вирішувати конфліктні ситуації; вміння узгоджувати свої дії один з одним.

Діти приймали активну участь в ігровій діяльності, сюжети якої самостійно розвивалися на основі спостережень навколишнього життя, а також знань, отриманих на заняттях, при читанні літературних творів, перегляд діафільмів, повною мірою використовуючи предметно-ігрову середу.

Для того щоб можна було підвести підсумки, що свідчать про ефективність проведеної нами роботи по створенню предметно-ігрового середовища та розвитку ігрових умінь у дітей, нами була проведена повторна оцінка предметно-ігрового середовища групи та діагностика рівня розвитку сюжетно-рольової гри. Аналіз ігрових умінь показав, що виросли прояву ініціативи і творчості в створенні ігрової обстановки у відповідності з темою гри і з урахуванням думки партнерів по грі. Діти використовують різні атрибути, предмети-заступники, саморобки. В іграх з'явилися нестандартні сюжети на основі особистих вражень, проявляється ініціатива в розвитку сюжетних логічних епізодів.

Крім того, організація предметно-ігрового середовища повинна відповідати наступним вимогам:

враховувати закономірності розвитку ігрової діяльності,

відповідати педагогічним завданням виховання дітей різних віків,

носити розвиваючий характер,

відповідати потребам і рівню розвитку когнітивної сфери дитини, тобто бути невичерпною, інформативною, задовольняти потреби в новизні і перетворення.

Якщо дитина не грає, значить, у нього не розвивається соціальна мотивація, не формуються соціальні позиції. А це, в свою чергу, веде до зниження і недорозвинення пізнавальних здібностей, невміння спілкуватися. І навпаки, оволодівання соціальними позиціями і смислами в грі дошкільник здатний до подолання труднощів у навчанні та спілкуванні.

Орієнтовний перспективний план розвитку сюжетних ігор в середній групі.

Магазин

Вересень-жовтень

1. Вивчення лексики за темами «Фрукти», «Овочі», «Продукти».

2. Цільова прогулянка до овочевого магазину.

3. Дидактична гра та вправа на тему «Овочі».

4. Дидактична гра «Чудесний мішечок» на назву, розрізнення овочів і фруктів.

5. Дидактична гра «Впізнай на смак».

6. Екскурсія в магазин. Спостереження за роботою продавця.

7. Дидактична гра «Магазин продуктів».

8. Розгляд предметів необхідних для роботи продавця.

9. Розгляд картини «Продавець» з серії «Ким бути».

10. Посильна участь дітей у виготовленні атрибутів для гри.

Кухар

Листопад

1. Екскурсія на кухню з метою знайомства з обладнанням кухні.

2. Заняття з розвитку мовлення. Дидактична гра «Зваримо з овочів смачний суп». «Будемо вчитися заварювати чай».

3. Дидактична гра «Кому що потрібно».

4. Спостереження за роботою кухаря.

5. Читання вірша «Маша обідає».

6. Розглядання картини «Кухар» з серії «Ким бути».

Лікарня

Грудень

1. Екскурсія в медичний кабінет дитячого садка.

2. Розглядання медичного інструменту.

3. Повторна екскурсія з метою Спостереження за прийомом хворих».

4. Дидактична гра «Вилікуємо ведмедика».

5. Читання віршів Максакова «Я сьогодні медсестра», Вієру «Доктора не бійтеся діти».

6. Посильну участь у виготовленні атрибутів для гри.

Шофер

Січень-лютий

1. Цільова прогулянка «Знайомство з вулицею».

2. «Розповідь вихователя про засоби пересування». Розглядання картини «Їдемо в автобусі».

3. Спостереження за роботою шофера.

4. «Розповідь вихователя про працю дорослих».

5. Розглядання вантажного автомобіля -/ безпосередньо освітня діяльність/.

6. Спостереження (на прогулянці) за тим, як шофер доглядає за машиною, піклується про неї

7. Читання Павлової «На машині».

8. Читання вірша «Шофер». Розгляд ілюстрацій з книги.

10. Виготовлення атрибутів гри в присутності дітей.

Перукарня

Березень

1. Екскурсія до перукарні. Мета: ознайомлення із загальним виглядом.

2. Спостереження за роботою перукаря.

3. Розгляд інструментів необхідних перукаря.

4. Розглядання картини «Перукар» з серії «Ким бути».

5. Посильна участь дітей у виготовленні атрибутів.

Дитячий садок

Квітень-травень

1. Безпосередньо освітня діяльність: «Розповідь вихователя про працю няні».

2. Спостереження за працею няні.

3. Розповідь вихователя про працю дорослих в дитячому садку.

4. Дидактична гра «Кому що потрібно для роботи?».

Читайте також: