Консультація

«Формування елементарних математичних уявлень у дітей раннього віку»

Математика виникла в глибокій старовині з практичних потреб людей. Математика, як і інші науки, безперервно розвивається, збагачується новими теоріями, перебудовується у відповідь на нові запити життя.

У сучасному світі розвиток науки і техніки, загальна комп'ютеризація визначає зростаючу роль математичної підготовки підростаючого покоління. Входження у світ математики починається з самого раннього дитинства. Ранній вік - найважливіший стартовий період життя людини. Це період сензитивного розвитку, коли у дитини закладаються основи інтелекту і мислення, високої розумової активності у дорослому стані. Математика повинна займати особливе місце в інтелектуальному розвитку дітей, належний рівень якого визначається якісними особливостями засвоєння дітьми таких вихідних понять, як кількість, величина, форма, просторові відносини. Звідси очевидно, що навчання в процесі освітньої діяльності, в повсякденному житті, дидактичних іграх і вправах за умови і наповнення їх елементарним математичним змістом має бути спрямоване на формування у дітей раннього віку основних математичних уявлень і розвиток математичного мислення - порівняння, аналізу, міркуванням, узагальненням, умовиводом.

У дітей раннього віку важливо сформувати початкові уявлення про кількісних і якісних відмінностях предметів найближчого оточення. У цей період я вчу дітей різноманітно діяти з предметами: збирати однорідні предмети разом, від'єднувати частина предметів від основної групи, відбирати іграшки однакового кольору, величини, форми, переміщати в різних напрямках. А.В. Запорожець, вважав, що процес розумового розвитку дитини пов'язаний з розвитком його відчуттів, сприйнять, уявлень. Тому формування математичних уявлень у ранньому віці має бути тісно пов'язане з розвитком сенсорного досвіду ребенка.Сенсорное розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх формі, кольорі, величині, становище у просторі, а також запаху, смаку і т.п. значення сенсорного розвитку в ранньому дитинстві важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, накопичення уявлень про навколишній світ. Видають закордонні науковці в галузі дошкільної педагогіки (Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декорли), а також відомі представники вітчизняної дошкільної психології і педагогіки (А.В. Запорожець, М.П. Сакулина) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання. Сенсорного розвитку становить фундамент загального розумового розвитку дитини і має самостійне значення, так як повноцінне сприйняття необхідно і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох інших видів діяльності.

З дітьми другого, третього року життя в дитячому саду не проводяться спеціальні ігрові заняття з розвитку математичних уявлень. Умови, що сприяють розвитку математичних уявлень, я створюю в ході ігор по ознайомленню з навколишнім світом, розвитку мовлення, конструювання, а також у вільній діяльності в групі, і під час прогулянок на ділянці дитячого саду. Прогулянки дають багатий матеріал для розвитку математичних уявлень. Подібні ігри з математичним змістом проводжу індивідуально і з невеликими підгрупами дітей: 2 група раннього віку - 5 осіб, 1 молодша група - 6 осіб. При організації ігор враховую доступність і привабливість, строге дозування змісту, їх ігровий характер, використовую різні сюрпризні моменти. На перших іграх вчу дітей виділяти якийсь один сенсорний еталон. Успішності навчальних дій сприяють різкі контрасти форми (шар - куб), кольору (червоний - жовтий), величини (великий - маленький). Для ігор підбираю знайомі іграшки, щоб дітям було знайоме не тільки їх назви, але і можливість використання в іграх. У роботі з дітьми використовую принципи особистісно-орієнтованого підходу, підбираю зміст, форми і методи роботи з урахуванням рівня розвитку дитини. На початку навчання надаю кожній дитині можливість працювати в притаманному йому темпі, поступово збільшуючи його. Позитивно оцінюю кожен вдалий крок дитини, спробу самостійно знайти відповідь на поставлене питання, тим самим сприяє розвитку його самостійності і активності. Демонструю дошкільника успіхи дітей в групі і успіх кожної дитини окремо, в особливості дітей з низьким рівнем активності та самостійності.

Для ознайомлення з найпростішими знаннями про кількість на початковому етапі привертаю увагу до груп однорідних іграшок, спонукаю розглянути їх, уточнюю назву. Наприклад, розглядаючи м'ячі, я задаю питання: «Що це?». Після цього переходжу до поняття кількості, сказавши: «Як багато у нас м'ячів!». Наступного разу залучаю дітей до активної участі у створенні групи однорідних предметів. Важливо, щоб групи предметів створювалися з однорідних іграшок однакових за всіма ознаками: кольору, форми, розміру і матеріалу. По мірі того як діти оволодіють умінням утворювати групи однорідних предметів, розуміти і відповідати на питання зі значенням «Скільки?», ставлю наступні завдання: розрізняти і називати нерівні за кількістю групи, позначаючи їх словами: багато - один, багато - мало. З метою закріплень понять «один, багато-мало», використовую народні іграшки (матрьошки, неваляшки, дерев'яні ложки, башти), пальчикові ігри, рухливі ігри, розгляд картин та ілюстрацій. Звертаю увагу, щоб діти не тільки показували предмети, але і називали їх.

Для освоєння у дітей початкових уявлень про величину і форму предметів навколишнього світу, звертаю увагу на розмір предметів. Наприклад, показую велику матрьошку і, передавши її в руки дитини, кажу: «велика Матрьошка». Після того як дитина досліджував велику матрьошку, я передаю йому маленьку матрьошку і коментую: «Це маленька». Можна поставити дві матрьошки на стіл і порівняти, а потім попросити дитину показати, де велика чи маленька матрьошка. Для знайомства з формою предметів використовую іграшки, що мають яскраво виражену форму сенсорних еталонів. Щоб діти навчилися розрізняти і називати предмети за формою, наприклад, кулька і кубик, вчу їх порівнювати. Показую, що кулька котиться з гори, а кубик немає, тому що заважають куточки. З кульок не можна побудувати башточку, прикладаю кульку на кульку, а з кубиків можна. Прошу дитини самому спробувати побудувати вежу спочатку з кульок, а потім з кубиків. Н всіх етапах навчання діям з обстеження форми використовую прийом обведення контуру предмета пальцем дитини.

Найбільш підходящою формою навчання початковим математичним уявленням є дидактична гра. Головна особливість, дидактичної гри, полягає в тому, що завдання даються в ігровій формі. Дитина граючи, не підозрює, що освоює знання, оволодіває навичками дій з певними предметами. Дитина, граючи, відразу бачить результат своєї діяльності, досягнення результату викликає почуття радості. З метою розвитку уявлень про величину і форму предметів з дітьми проводжу різноманітні маніпулятивні дії з предметами: збирання кульок і кубиків, розібрання та зібрання іграшок-вкладишів - матрьошки, грибочки, барила, збирання пірамідки, співвіднесення предметів з фігурними отворами дидактичних столиків, складання розрізних картинок з двох частин, збирання геометричної і магнітної мозаїки. Такі дидактичні ігри також сприяють розвитку дрібної моторики руки, координації рухів очей і рук, розширенню словникового запасу.

Елементарні знання про величині, формі, кількості уточнюються, закріплюються і в повсякденному житті дітей. Наприклад, під час зборів на прогулянку можна запитати, чи всі гудзики застебнуті, скільки петель, скільки ґудзиків, якої вони форми.

Розвиток орієнтувань у просторі є важливою умовою загального розвитку дитини, тому в ранньому віці у дитини необхідно накопичувати досвід сприйняття найближчого просторового оточення. Розвиваю у дітей орієнтування в частинах власного тіла, вчу показувати на собі де голова, руки, спина і т.д. Повідомляю, що очима ми дивимося, вухами - слухаємо і т.д. В старшому віці знання просторового розташування частин тіла буде служити дитині образною моделлю системи координат трьох основних парних просторових напрямків: вгорі - внизу, спереду - ззаду, справа, зліва. Також звертаю увагу дітей на те, що їх оточує в дитячому саду, на ділянці дитячого саду. Знайомлю дітей, де знаходиться спальна кімната (тут діти сплять, відпочивають), ігрова (тут граємо і займаємося), туалетна (вмиваємося) кімнати, цілодобово (тут роздягаємося і одягаємося на прогулянку). Розвитку просторових орієнтувань сприяють ігри з імітацією різних напрямків руху об'єктів у просторі. Наприклад, прошу показати, де сидить пташка, куди побігла собачка і т.д.

Організація ігрових вправ на розрізнення кількості, величини, форми предметів і розвиток просторових орієнтувань створюють необхідну основу для успішного формування пізнавальних дій і вмінь на наступних вікових етапах розвитку дитини.

У роботі з батьками, я пропоную наступні рекомендації з формування елементарних математичних уявлень у дітей раннього віку:

1. Створювати умови для повноцінного розвитку дитини. Це своєчасне і послідовне розвиток сенсорних еталонів, органів почуттів, перших елементарних дій. Спілкування з дитиною будується через предмети, спільні ігри з ними. Знайомлячи дітей з предметами, чітко називати основні ознаки предметів;

2. Привертати увагу до кількості предметів в навколишньому світі;

3. Розширювати коло предметів, освоюваних дитиною. Це спеціальні іграшки, дидактичний матеріал, предмети побуту. Не обмежуйте, не ховайте від нього все підряд, не відштовхуйте: «Не заважай», а надавайте дитині і дайте можливість діяти з ними;

4. В процесі цілеспрямованого навчання, враховувати досвід дитини. Дозволяйте дитині самій вчитися і допомагайте йому лише в тій мірі, в якій це необхідно;

5. Надавати дитині можливість вибору предметів, спосіб дії, його тривалості;

6. Використовувати твір усної народної творчості: потішки, вірші, казки, лічилки.

Пропоную батькам ігри і заняття, в процесі яких буде розвиватися сприйняття, пам'ять, мислення і ручні вміння дитини. Інформацію по розвитку елементарних математичних уявлень у дітей раннього віку помістила в папки «Розвиваючі ігри», «Сенсорне виховання».

Проводжу для батьків консультації з формування елементарних математичних уявлень дітей раннього віку, рекомендую відповідну методичну літературу та статті з педагогічних журналів.

Формування елементарних математичних уявлень у дітей в ранньому віці є важливою умовою повноцінного розвитку дитини. Вони служать необхідною основою подальшого збагачення знань про навколишній світі, успішного оволодіння системою загальних і математичних понять в школі.

Список літератури:

1. Арапова-Піскарьова М.О. Формування елементарних математичних уявлень в дитячому садку. 2008 р.
2. Журнал «Дошкільне виховання» №4-2003, «Особливості математичної освіти дітей у групах короткотривалого перебування»
3. Журнал «Дошкільне виховання» №9-2004, «Заняття з математики»
4. Журнал «Дошкільне виховання» №9-1990, «Педагогічна теорія і практика Марії Монтессорі»
5. Виховання та розвиток дітей раннього віку. Під редакцією Л.П. Павлової. 1986 р.
6. Кантор С.І. Розвиваючі ігри. Від 1 до 3 років. 2008 р.
7. Крихітка. Допомога по вихованню, навчанню та розвитку дітей до трьох років. Під редакцією Р.Р. Григорьва, М.П. Кочетова, Д.Р. Сергєєва. 2003 р.
8. Павлова Л.М. Раніше дитинство: розвиток мовлення та мислення. 2008 р.
9. Теплюк С.М., Ляміна Г.М., Зацепіна М.Б. Діти раннього віку в дитячому садку. 2007 р.

Читайте також: