Взаємозв'язок у роботі всіх учасників педагогічного процесу в дитячому садку компенсуючого виду для дітей з порушенням мови (відповідно до ФГТ)

В даний час актуальним є питання про рівноправне включення особистості, що розвивається в умовах недостатності (фізичної, психічної, інтелектуальної) в різні сфери життя соціуму, про її успішної самореалізації в суспільстві. У зв'язку з цим зусилля дошкільного закладу компенсуючого виду спрямовані на створення всебічно організованого процесу виховання та навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я, своєчасне і адекватне задоволення їх освітніх потреб, реалізацію її особистісного потенціалу.

У дитячий сад компенсуючого виду діти надходять за висновком психолого-медико-педагогічної комісії з діагнозами: моторна алалія, ринолалія, заїкуватість, загальне недорозвинення мови I, II, III рівня. Як правило, має місце і супутні ускладнення: затримка психічного розвитку, стерта форма дизартрії, гіпердинамічний синдром, синдром дефіциту уваги і інші.

Успіх роботи з такими дітьми багато в чому залежить від продуманої, правильно організованої системи, суть якої полягає в логопедизации всього виховно-освітнього процесу, усієї життя і діяльності дітей. Здійснення такого завдання неможливо без тісної взаємодії всіх учасників виховно-освітнього процесу: логопеда, вихователів, психолога, медичних працівників, музичного керівника, інструктора з фізичної культури і звичайно батьків. Кожен з них, вирішуючи свої завдання, здійснює психолого-педагогічний супровід дітей.

Дитина в дитячому саду, насамперед, підлягає ретельному медичному контролю. Лікар регулярно оглядає дітей, направляє при необхідності на консультацію до лікарів-спеціалістів, стежить за їх виконанням призначень.

Спочатку важливим є правильна оцінка можливостей дітей та виявлення їх індивідуальних освітніх потреб. У зв'язку з цим особлива роль відводиться комплексному і всебічному обстеженню дітей усіма фахівцями дошкільної установи. З цією метою три рази в рік збирається медико-педагогічний консиліум. Подібне обстеження допомагає розробити індивідуальну корекційну програму, вносити в неї необхідні корективи, простежити динаміку розвитку або з'ясувати причину її відсутності.

Побудова освітнього процесу, згідно ФГТ, здійснюється навколо однієї центральної теми. Її пропонує логопед, погодившись зі своїм планом корекційно-освітньої роботи. Концентрація на певній темі, своєрідна «лексична замкнутість» дає більше можливостей для накопичення і систематизації знань дітьми, дозволяє стійко формувати понятійне мислення, розширювати словниковий запас, удосконалювати мовні навички та вміння. При детальному опрацюванні теми, у дітей з'являється можливість для практики, експериментування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей. Одній темі приділяється не менше одного тижня. Введення схожих тем в різних вікових групах забезпечує спадкоємність протягом усього дошкільного віку. Одночасне проходження тим у всіх групах дитячого саду робить можливим проведення загально садовських заходів: конкурсів, виставок, спортивних свят, музичних розваг і т.д. Безпосередньо-освітня діяльність дітей організується в різних формах: якщо логопед найчастіше використовує корекційне заняття, вихователь успішно застосовує спостереження, екскурсії, створення проблемних ситуацій, читання, розгляд і обговорення, бесіди, досліди, експерименти. Ефективним є метод проектної діяльності. Для успішного вивчення теми доцільно розробити «системні павутинки», в яких всебічно висвітлено послідовність і прийоми роботи.

Підсумковим заняттям по темі можуть бути вікторини, сюжетно-рольові ігри, драматизації, виставки, виготовлення макетів і ін.

При вивченні теми велике значення приділяється створенню розвивального середовища. Усі куточки в групі повинні бути максимально насичені досліджуваним матеріалом. Добре зарекомендували себе «мовні полянки», на яких діти із задоволенням проводять вільний час.

Таким чином, здійснюється передбачене Програмою комплексно-тематичне планування освітньої роботи.

Практика показує, що ефективність подолання мовних порушень у дошкільнят багато в чому залежить від того, наскільки продуктивно, вміло і грамотно дорослий, найбільш часто навколишній дитини (а це вихователь та батьки), включає відпрацьований логопедом мовний матеріал в ситуацію природного спілкування, систематично контролює правильне використання поставлених звуків. Вихователь повинен уважно слідкувати за мовою дитини, виправляти його помилки, не тільки займаючись з ним, але й впродовж усіх режимних моментів: на прогулянці, при самообслуговуванні, під час праці і т.д. Адже ці види діяльності надають великі можливості широкої практики вільного мовного спілкування і закріплення мовних навичок у повсякденному житті. Але робити це слід коректно, щоб не спровокувати зниження мовної активності, негативного ставлення до навчання в цілому.

У другій половині дня вихователь займається з дітьми індивідуально або з невеликими підгрупами (2-3 людини) за завданням логопеда. Робити це краще в спеціально відведеній зоні перед дзеркалом, в мовному куточку. Щодня, краще в ранкові години, з усіма дітьми вихователь проводить артикуляційний і пальчикову гімнастику (3-5хвилин), складену з вправ, вже відпрацьованих логопедом.

Найважливішою вимогою, яким повинен відповідати сучасний дитячий садок, є розвиток конструктивної взаємодії з сім'єю. Особливо актуальне це питання при вихованні дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Успішна корекція мовленнєвих порушень не можлива без плідної участі батьків у корекційно-педагогічному процесі. Основні форми взаємодії, як традиційні, так і інноваційні представлені в таблиці.

Форми взаємодії з батьками

Читайте також: