|
Технологія усунення загального недорозвинення мовлення у дітей старшого дошкільного віку за допомогою «Чарівного альбому»
Сьогодні вся педагогічна громадськість шукає шляхи оптимізації освітнього процесу, стимулювання діяльності педагогів і дітей в умовах реалізації Федеральних державних вимог до структури і умов реалізації основної освітньої програми дошкільної освіти (2009, 2011).
Необхідність тісного співробітництва і співдружності громадського виховання з сім'єю декларується практично у всіх російських нормативно-правових та методичних документах. Це пояснюється соціально-економічними змінами в країні, підвищенням вимог до рівня виховання і освіти підростаючого покоління. Виховання та освіта дитини з обмеженими можливостями здоров'я (у нашому випадку дитини з мовленнєвими порушеннями) повинно мати корекційну спрямованість і особлива роль тут належить сім'ї [6, 7].
Включення батьків в освітній процес дошкільного закладу обумовлено особистою відповідальністю за виховання дитини, усвідомленням власної значущості у його формуванні, можливістю представляти більш об'єктивну картину розвитку своєї дитини.
Саме батьків потрібно зробити активними учасниками педагогічного процесу. На жаль, аналіз практичної роботи свідчить про зворотне. Сім'я часто виступає у вигляді спостерігача, а не учасника освітнього процесу. Постійна зайнятість батьків, нерозуміння ними важливості займатися розвитком мовлення своїх дітей, недостатня компетентність у питаннях дошкільної педагогіки та дитячої психології - основні причини ситуації, що склалася в роботі з батьками, чиї діти відвідують логопедичні групи [7].
Корекційна робота з дошкільниками із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) - досить складна проблема, так як у дітей спостерігаються порушення всіх компонентів мовленнєвої системи. Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) - системне порушення, яке характеризується порушеннями звуковимови, складової структури, фонематичного сприйняття, звуконаполняемости слів, граматичного ладу мовлення. При ЗНМ обмежений словниковий запас дітей, як активний (вживання), так і пасивний (розуміння). У дошкільнят спостерігається нестача слів-ознак, слів-узагальнень. Бідність словника призводить до частих замін одних слів іншими. Це помітно при виконанні завдань, пов'язаних із словотвором і словоизменением, діти старшого дошкільного віку не в змозі повторити фразу з 4-5 слів, у промові вони користуються простими не найпоширенішими пропозиціями, спостерігаються аграмматизмы [11].
Враховуючи значущість і важливість роботи з дітьми старшого дошкільного віку, що мають порушення мови, виховно-освітній процес ми, вчителі-логопеди, будуємо на основі взаємодії корекційно-розвиваючої діяльності всіх учасників педагогічного процесу. Це створення атмосфери творчості для батьків, об'єднаних спільними цілями з учителем-логопедом і вихователями групи, організація корекційно-освітнього середовища, активізуючою та стимулюючої мовленнєвий розвиток дитини.
В нашому дошкільному закладі у роботі з дітьми-логопатів використовуються як традиційні педагогічні технології (наприклад, ігрові), так і нетрадиційні дидактичні системи на основі теорії проблемного навчання, теорії співробітництва. Ми, вчителі-логопеди постійно перебуваємо в ситуації творчого пошуку ефективних технологічних прийомів роботи з дітьми із ЗНМ.
Всім відомо, що в логопедичних групах пред'являється дидактичний матеріал для дітей із ЗНМ розділений на лексичні теми, грунтуючись на комплексно-тематичному принципі побудови освітнього процесу [2]. Безпосередня освітня діяльність (НОД), що проводиться і організована за єдиною темою або сюжетом, сприяє:
• розвитку всіх компонентів дитячої мови;
• формування у дітей навички звуко-складового аналізу і синтезу;
• розвитку пізнавальних процесів;
• розвитку творчих здібностей дітей;
• виховання у дітей морально-естетичних почуттів.
Для того щоб процес пізнання дітьми нового матеріалу був легким і захоплюючим в ході організації безпосередній освітньої діяльності використовується барвистий демонстраційний і роздатковий матеріал, ретельно відбирається лексичний матеріал (окремі слова, вірші, загадки, оповідання та казки). В ході НОД застосовуються такі технологічні прийоми як пальчикова гімнастика, динамічна пауза, вправи з використанням різних аналізаторів і ін.
Домогтися позитивного результату в корекційній роботі з дітьми-логопатів можна, якщо змінити форму і зміст безпосередній освітньої діяльності і використовувати комплексно-ігровий метод організації її фронтальних та індивідуальних форм. На основі численних рекомендацій, представлених в роботах різних авторів[3, 4, 5, 10], ми прийшли до висновку, що тільки тісний контакт в роботі фахівця і батьків дитини-логопата може сприяти усуненню мовних порушень у дошкільному віці, а значить і подальшого повноцінного шкільного навчання. Ми запропонували батькам для закріплення дитиною вивченого матеріалу, отриманого в процесі безпосередньої освітньої діяльності, будинки виготовити незвичайні альбоми, де на сторінках наклеюються картинки, що відображають лексичну тему (зі старих дитячих книжок, журналів, листівок, рекламних газет, або використовуючи свої творчі здібності, а так само інтернет-ресурси).
Даний посібник ми називали «Чарівний альбом». До кожної лексичної теми батьки, по рекомендації вчителя-логопеда, разом з дітьми підбирають необхідні картинки. Кожен такий альбом являє собою самостійний дидактичний посібник, як для індивідуальної роботи, так і для подгрупповой. Під час спільної підготовки до теми у батьків зі своєю дитиною вибудовується тісний взаємозв'язок, що немало важливо, так як доведено, що на розвиток дитини дошкільного віку великий вплив має найближче оточення, його сім'я. Дитина, вирізаючи підібрані картинки і вклеюючи їх в альбом, розвиває зорово-моторну координацію, називаючи або повторюючи за дорослим назва картинок - активізує і збагачує свій словниковий запас, одночасно у дошкільника розвивається увага, пам'ять, мислення, мова - що необхідно для його повноцінного розвитку. Використання дидактичного посібника «Чарівний альбом» дозволяє організувати логопедичну роботу як цікаве і захоплююче заняття; полегшує закріплення матеріалу в індивідуальному порядку; сприяє проведенню мовленнєвих вправ та ігор з мінімальними витратами часу (не потрібно витрачати час на підготовку демонстраційного, і роздавального матеріалу); дозволяє домогтися ефективного вирішення поставлених корекційних завдань з кожної лексичної теми. Добірка вправ і ігор традиційна, але для утримання дитячого інтересу можна вигадувати щоразу нові назви.
Пропонуємо вашій увазі рекомендації для батьків при використанні дидактичного посібника «Чарівний альбом» за темою «Свійські тварини».
1. Рекомендуємо:
- розгляньте з дитиною ілюстрації домашніх тварин, назвіть їх;
- обговоріть зовнішні ознаки кожного домашньої тварини, попросіть дитину відповісти на запитання типу: «Чому не чути, коли ходить кішка?», «Для чого у коня копита на ногах?», «Навіщо корові роги?» і т. п.;
- поговоріть з дитиною про те, чим харчуються домашні тварини, яку користь приносять людям, чому їх називають «домашнім», як за ними доглядає людина;
- закріпіть в словнику узагальнююча назва «домашні тварини».
2. Гра «Хто як голос подає?» (мета: активізація дієслівного словника дітей).
Зміст: запропонуйте дитині зобразити голосом, як видають звуки різні свійські тварини і назвати, що вони роблять.
Наприклад: Кінь кричить: «І-го-го». Він що робить? Ірже.
3. Гра «хто - хто?» (мета: вправляти дітей в падежном узгодження імен іменників).
Зміст: запропонуйте дитині назвати дитинчат домашніх тварин.
Наприклад: У корови - теля (телята)...
4. Гра «Один - багато» (мета: вправляти дітей в утворенні множини імен іменників в називному відмінку (І.п.)).
Зміст: запропонуйте дитині назвати картинку із зображенням домашнього тварини, а потім запитайте: «Якщо їх багато, це хто?»
Наприклад: Один - це кінь, а багато (хто це?) коні.
5. Гра «Який, яка?» (мета: вправляти дітей у доборі ознак до імен іменником).
Зміст: розгляньте з дитиною ілюстрації домашніх тварин,
обговоріть їх зовнішні ознаки, попросіть малюка відповісти на питання.
Наприклад: Корова (яка?) - велика, строката, сита, добра, рогата і т. д.
6. Гра «Назви лагідно» (мета: вправляти дітей в утворенні іменників із зменшувально-пестливим суфіксом).
Зміст: запропонуйте дитині назвати ласкаво домашніх тварин.
Наприклад: Теля - теленочек. Козеня - козленочек.
7. Гра «Хто що вміє робити?» (мета: активізація дієслівного словника дітей).
Зміст: перед грою дорослий з дитиною обговорює дії домашньої тварини. Потім дорослий просить дитину пригадати і назвати їх.
Наприклад: Дорослий: назви, що вміє робити кінь (кінь).
Дитина: скаче, пасеться, ірже, жує, перевозить і т.д.
8. Гра «Сімейка тварин» (мета: активізація номінативного словника дітей).
Зміст: запропонуйте дитині назвати членів сімей різних домашніх тварин: тато, мама, дитинча(і).
Наприклад: Бик - корова - теля.
9. Гра «Кого не стало?» (мета: вправляти дітей в утворенні іменників у Р.п.; розвивати увагу, пам'ять).
Зміст: закрийте картинку тваринного і просите дитину назвати тварину, якого не стало.
Наприклад: Не стало корови. Не стало лоша і т. д.
10. Гра «Без кого буде сумно ...?» (мета: вправляти дітей в утворенні іменників у Р.п.. Вправляти в складанні простого поширеного речення).
Зміст: просіть дитину знайти і назвати картинку дитинча, без кого буде сумно дорослій тварині.
Наприклад: Дорослий: Без кого корові буде сумно?
Дитина: Корові буде сумно без теляти.
Дорослий: Без кого лошаті буде сумно?
Дитина: Лошаті буде сумно без коня.
11. Гра «Чий, чия, чиє?» (мета: вправляти дітей в освіті відносних і присвійних прикметників).
Зміст: запропонуйте дитині показати різні частини тіла тварин і запитайте у нього: наприклад:
У кішки лапа чия? - котяча.
У собаки чия морда? - собача.
12. Гра «Веселий рахунок» (мета: вправляти дітей в узгодженні числівників з іменниками у роді та числі).
Зміст: запропонувати дитині картки-цифри 1, 2, 5. Попросити його порахувати кожну тварину з «Чарівного альбому».
Наприклад: Один - теля, два - теля, п'ять - телят.
13. Гра «Хто де сховався?» (мета: вправляти дітей вживати прийменники: з, за, за, під, під, над, між, та ін).
Зміст: запропонувати дитині геометричні фігури, які можна покласти в різних позиціях (ліворуч, праворуч, зверху - знизу, на тварину).
Наприклад: Дорослий: Кролик сховався де?
Дитина: Кролик сховався за колом.
Дорослий: Звідки визирає кролик?
Дитина: Кролик визирає з-за кола.
14. Гра «Хто де живе?» (мета: вправляти дітей правильно називати житло тварини).
Зміст: перед грою дорослий з дитиною обговорює житло кожної тварини. Потім дорослий просить дитину згадати їх і назвати.
Наприклад: Дорослий: назви, де живе корова.
Дитина: Корова живе в корівнику.
Використання дидактичного посібника «Чарівний альбом» у виховно-освітньому процесі буде сприяти:
- збагачення спільної діяльності дорослого і дитини логопедичного характеру общеразвивающим матеріалом;
- «психологізації» НОД, завдяки підбору завдань не тільки з розвитку мовлення, але і для розвитку слухового і зорового сприйняття дітей, здатності до концентрації, розподілу і переключення уваги, оперативної мовленнєвої та образної пам'яті, розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, конкретизація і абстракція;
- забезпечення відповідності логопедичної роботи комплексно-ігрового методу, що використовується у всіх корекційних дошкільних установах, так як сюжетно-тематична організація роботи з дітьми більш доцільна для активізації мови і пізнавальних процесів, відповідає дитячим психофізичним даним, сприяє максимальної реалізації потенційних можливостей дітей;
- підтримання однакового підходу і наступності в змісті та методах корекційної, освітньої та виховної роботи; взаємозв'язок в роботі логопеда і вихователя групи в частині використання вихователем завдань-рекомендацій, що сприяють закріпленню у дошкільників навичок правильної вимови, розширення, уточнення та активізації їх словникового запасу;
- координування роботи фахівців і батьків у підборі матеріалу для рекомендованої роботи з дітьми в домашніх умовах;
- реалізації завдань освітньої галузі «Комунікація» основний освітньої програми дошкільної освіти в ДНЗ з розвитку засобів вільного спілкування з дорослими і дітьми: спілкування з людьми різних віків: дорослими, однолітками; комунікація в різних ситуаціях спілкування (в ході організації НОД, у вільному спілкуванні, у різних видах дитячої діяльності).
Цей «Чарівний альбом» також може використовуватися в спільної і самостійної діяльності дітей як корекційних, так і загальнорозвиваючих груп.
Сподіваємося, що наш досвід буде корисний і цікавий вам, шановні педагоги!
Список літератури:
1. Анфисова С.Є. Технологія збагачення лексичного запасу дітей дошкільного віку (на прикладі природничого словника): учеб.-метод. посібник /
С.Є. Анфисова, Т.ЗВ. Сеннова та ін; під ред. С.Є. Анфисова. - Тольятті: Вид-во ТГУ, 2012.
2. Аляб'єва, Е.А. Підсумкові дні за лексичним темами. Книга 1, 2, 3 / Е.А. Аляб'єва. - М: ТЦ Сфера, 2007. - 208 с.
3. Бачина О.В., Самородова Л.М. Взаємодія логопеда і сім'ї дитини з вадами мовлення. - М: ТЦ Сфера,2009. - 64 с. (Бібліотека журналу «Логопед»).
4. Карпова, С.І. Розвиток мови і пізнавальних здібностей дошкільників 6-7 років / С.І. Карпова, В.В. Мамаєва. - СПб. : Мова, 2007. - 144 с.
5. Подрезова Т.І. Матеріал до занять з розвитку мовлення (за лексичним темами) / Т.І. Подрєзова. - М.: Айріс-прес, 2007-2010 р.р.
6. Яцель О.С. Вчимося правильно вживати прийменники в промові: конспекти занять з навчання дітей із ЗНМ в старшій і підготовчій групах / О.С. Яцель. - М: Видавництво «ГНОМ і Д». 2007. - 48 с.
Читайте також: