Розвиток довільної уваги в процесі навчання математики у дітей старшого дошкільного віку

1. Тема досвіду: «Розвиток довільної уваги у навчальній діяльності у дітей старшого дошкільного віку (на прикладі математики)»

2. Автор досвіду: Орлянська Тетяна Валеріївна, вихователь

3. Місце функціонування досвіду: МОУ д/з № 368,

4. Ступінь новизни досвіду: рационализаторский

5. Тривалість функціонування досвіду: 2011 - 2013 рр ..

6. Досвід представлений цим описом і наступними додатками:

• додаток 1;
• додаток 2;
• додаток 3;
• додаток 4.

II. ТЕХНОЛОГІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДОСВІД

 

1. Актуальність досвіду

Особливу актуальність на сучасному етапі розвитку системи освіти набувають розробка і впровадження в навчально-виховний процес різних форм диференційованою, індивідуалізованої педагогічної допомоги, що враховує природні і закономірні відмінності в загальних і спеціальних здібностях, спрямованості і інтересах дітей.

Зростаюча громадська тривога за стан майбутніх першокласників у школі, усвідомлення необхідності посилення ролі вихователів у розвитку їх розумових здібностей, в охороні їх фізичного і морального здоров'я ставлять у розряд невідкладних науково-практичних завдань обґрунтування та створення адекватної системи дошкільного навчання і виховання.

У роботі зі старшими дошкільниками проблема уваги є найбільш актуальною. Добре розвинені властивості уваги і його організованість є факторами, які безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці.

Мета дослідження: розробити науково-методичні основи процесу розвитку довільного уваги, а також виявити ступінь ефективності використання вправ, що розвивають увагу в процесі навчання математики дітей старшого дошкільного віку.

Припустимо, що рівень розвитку довільної уваги у навчанні математики буде більш високим, якщо:

1) в роботі вихователя розвиток уваги на занятті буде однією з пріоритетних цілей;

2) кожен вихователь буде знати та вміти визначати індивідуальні особливості дітей;

3) вихователь буде мати досить багатий арсенал засобів подачі того чи іншого матеріалу;

4) систематично будуть проводитися цікаві і різноманітні форми роботи по формуванню уваги у дітей старшого дошкільного віку.

 

2. У даному досвіді вирішуються наступні завдання:

• виявлення сутності уваги старших дошкільників і його ролі у розвитку особистості;
• розробка методики цілеспрямованого розвитку довільного уваги у старших дошкільників;
• розробка системи занять, що містить диференційовані завдання, що сприяють розвитку довільної уваги старших дошкільників.

 

3. Методи роботи

• словесні (розповідь, пояснення, роз'яснення, бесіда, навчальна дискусія, робота з навчальним посібником і книгою);
• наочні (метод ілюстрацій, спостереження);
• практичний (вправи - усні, письмові, графічні, відтворюючі та тренувальні);
• методи навчальної контролю (усний, письмовий, програмований, тестовий, самоконтроль);
• пізнавальні (дидактичні) ігри;
• дослідний;
• проблемний;
• частково-пошуковий (евристичний);
• ситуаційний (творчий).

 

4. Прийоми роботи

• робота з книгою, картками, дидактичним і роздатковим матеріалом;
• прийом створення цікавих і проблемних ситуацій.

 

5. Педагогічні засоби, використовувані в досвіді

• засоби спілкування - лінгвістичні (усна і письмова мова), семіотичні (знаки, схеми, умовні позначення), паралингвистические (жести, міміка);
• засоби навчальної діяльності - матеріальні (дидактичний роздатковий матеріал, схеми, таблиці тощо), ідеальні (вербализованные і матеріалізовані, тобто дія за алгоритмом).

 

6. Типологія використовуваних занять:

• заняття-гра;
• заняття-дослідження;
• вікторина;
• межпредметное заняття;
• інтегроване заняття;
• заняття вдосконалення знань, умінь і навичок;
• заняття узагальнення і систематизації;
• заняття контролю і корекції знань, умінь і навичок;
• заняття практичного застосування знань, умінь і навичок;
• комбіноване заняття.

 

7. Форми організації навчальної діяльності, використовувані у досвіді:

• фронтальна робота на занятті;
• парна і групова робота;
• індивідуальна робота.

 

8. Технологія роботи

Займаючись питаннями навчання та виховання старших дошкільників на практиці, з часом я прийшла до висновку, що проведення мною навчальних занять у традиційному режимі не завжди дає стійкі позитивні результати. Засвоївши певний розділ програми, через деякий час діти могли також успішно втратити отримані знання, слабо визначали міжпредметні взаємозв'язки. Часто на заняттях одне і те ж завдання повторювалося багаторазово навіть для одного і того ж дитину, що небажано в подальшому в шкільному навчанні. Навчальна неуважність іноді не дозволяла дітям просуватися далі, вимагаючи від мене повторного пояснення програмного матеріалу. Особливо помітно це позначалося на математичному розвитку моїх вихованців. Слабка активність сприйняття і неуважність приводили до того, що діти не впізнавали знайомі геометричні фігури, якщо вони давалися в незвичному становищі або їх потрібно було виділити в предметах, знайти в навколишньому оточенні. Не могли виділити питання, якщо він стояв не в кінці, а на початку або в середині завдання, не орієнтувалися в зміненому просторі (наприклад, запам'ятавши орієнтир направо - до стіни, ліворуч - до вікна, хлопці губилися, якщо я просила їх розвернутися на 180⁰) і так далі.

Таким чином, використання на заняттях тільки ігрових моментів, передбачених програмою, а також елементарних завдань, що розвивають пізнавальні психічні процеси (увага, пам'ять, мислення, уява) виявилося, на мій погляд, недостатнім. Це дало мені поштовх до початку роботи над темою мого дослідження.

Для початку я розглянула питання розвитку довільного уваги в теорії і зазначила, що увага є одним з основних психічних процесів у вихованні та навчанні. Розвиток уваги являє собою розвиток всіх її якісних характеристик, а саме концентрації та обсягу, а також стійкості, розподілу, переключення.

Розвиток уваги необхідно на всіх етапах засвоєння знань, умінь. За допомогою правильно організованого процесу уваги можна:

- формувати стійку довільну увагу;

- підвищувати пізнавальну активність, інтерес до знань;

- розвивати творчі здібності;

- підвищувати ефективність навчання, розвиток розумової діяльності і математичної культури дітей.

Серйозні зміни в розвитку уваги відбуваються в дошкільні роки. У розвитку уваги в дитини можна відзначити, насамперед, дифузний, нестійкий її характер в ранньому дитинстві. Як відомо, діти молодшого дошкільного віку довго і захоплено можуть розглядати картинки чи предмети, які їх зацікавили, помічати багато деталей. Разом з тим спроби змусити дитину уважно спостерігати те, що йому нецікаво, незмінно терплять невдачу. Маленька дитина психологічно не в змозі бути уважним до того, що йому нецікаво. На п'ятому-шостому році життя спостерігається перелом у цій сфері. Поступово йде наростання довільності уваги. У грі на заняттях у дитячому садку дитина вчиться приймати словесне завдання і переводити його в самонаказ, опановує найпростішими навичками самоконтролю. Діти цього віку можуть змушувати себе бути уважними, вони починають оволодівати і керувати собою, своєю поведінкою і психічними процесами. Саме завдяки цій здатності у дітей старшого дошкільного віку з'являється натяк на серйозне ставлення до подій і відповідальність за свої вчинки. Довільність психічних процесів (зокрема уваги), яка інтенсивно розвивається в період між п'ятьма і сім'ю роками, має вирішальне значення для готовності дитини до шкільного навчання.

Тим не менш, протягом дошкільного віку, а іноді і до початку шкільного, дитина ще в дуже слабкою мірою володіє своєю увагою. Дошкільник легко відволікається, може кинути розпочату справу і зайнятися іншим. У нього досить вузький обсяг і слабке розподіл уваги. Тому в навчальному процесі педагог повинен ретельно працювати над організацією уваги дитини, інакше вона виявиться у владі навколишніх речей і випадкового збігу обставин. Розвиток довільної уваги є одним з найважливіших подальших придбань, тісно пов'язаних з формуванням у дитини вольових якостей та успішністю у навчальній діяльності, а, отже, і завданням першорядної важливості для педагога.

Що ж стосується математичного розвитку, оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини достатньо високого рівня розвитку уваги, яке безпосередньо пов'язане з розвитком таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Наступним моїм кроком у вирішенні поставлених завдань стало посилення контролю над розвитком довільності уваги в навчальному процесі. Для цього на початку експерименту я провела диагностирующий зріз з виявлення рівня розвитку властивостей довільної уваги у дітей своєї групи за допомогою методик:

- оцінка обсягу й концентрації (сили зосередження) уваги - методика «Корректурная проба»;

- оцінка стійкості уваги - методика Пьерона-Рузера;

- оцінка розподілу уваги - методика Н. Рибакова;

- оцінка перемикання уваги - методика «Червоно-чорна таблиця».

Докладні описи згаданих методик представлені в додатку 1.

В результаті я прийшла до висновку, що рівень розвитку довільного уваги слабкий, а місцями навіть не відповідає віку. Так, з 24 осіб групи по всьому діагностуються характеристиками уваги середній рівень розвитку виявлено у десяти дітей (41,7%), високий - лише у трьох (12,5%) і, на жаль, нижче середнього та низький рівень був виявлений у одинадцяти дітей (45,8%), а це половина всіх моїх вихованців. Дані результатів діагностики можна знайти у додатку 2.

Виходячи з цього, було вирішено якісно підвищити отримані показники і, можливо, досягти рівня, що перевищує вікові норми.

Спочатку у своїй роботі я почала використовувати ігри та розвиваючі вправи на розвиток уваги, що представляють собою завдання, спрямовані на розвиток всіх якісних характеристик уваги як психічного процесу, а саме: обсягу, концентрації (сили, зосередження), стійкості (тривалості, зосередження), а також розподілу і переключення уваги. Це такі ігри та вправи, як «Запам'ятай», «Повторення нумерації», «Коректура», «Веселий рахунок», «Лічильники», «Друкарська машинка», «Будь уважний», «Яких чисел бракує», «Знайди відмінності», «Боротьба за цифру», «чи Зумієш ти побачити?», «Які цифри приховані?» і інші, а також різноманітні цікаві завдання і фізкультхвилинки. Частина їх запропонована мною в додатку 3.

Так, метою тренувальних вправ для розвитку обсягу уваги стало формування вміння швидко аналізувати, систематизувати, зв'язувати воєдино різні елементи, які опинилися у полі зору, що істотно розширює обсяг уваги. Дані вправи використовувалися на математичних заняттях в усному рахунку, а також для закріплення матеріалу.

Вправи для розвитку концентрації уваги - це завдання, спрямовані на розвиток уміння зосередитися на навчальному матеріалі, заглибитися в роботу, вміння помічати в предметах і явищах значно більше, ніж у звичайному стані свідомості. Метою цих тренувальних вправ є вміння концентрувати увагу, розвиток пізнавальної активності, самостійності, творчого ставлення до справи, посидючості. Такі тренувальні вправи я намагалася проводити в основний або заключної частини заняття, коли концентрація уваги значно знижується.

Переключення - це ще одна властивість уваги, мабуть, найважче для дошкільнят. Вправи для відпрацювання навичок перемикання - це завдання, що сприяють розвитку вміння кожної дитини свідомо переміщати фокус уваги з одного об'єкта на інший. Вміння швидко переключатися забезпечує швидкість орієнтування в мінливій обстановці заняття.

При проведенні цих вправ переді мною стояла така мета: через систему вправ формувати швидку реакцію дітей, вміння якісно виконувати кілька видів робіт.

Більшу частку ігор і вправ я випробувала індивідуально у поза навчальній діяльності, потім лише епізодично включала додатковий матеріал до занять з математики.

Особливо ретельно я підійшла до відбору системи вправ:

1) вправи обирала зі спеціальної літератури;

2) обрані вправи повинні були займати невеликий часовий проміжок для їх виконання;

3) зміст вправ прямо або опосередковано пов'язане з формуванням знань, умінь і навичок;

4) вправи повинні були бути змістовними, цікавими, незвичайними і зрозумілими дітям;

5) мені була необхідна варіативність використання вправи;

6) при підборі вправ враховувала мотивацію як один з факторів, що впливають на прояв властивостей уваги;

7) вправи проводила систематично, послідовно, поступово ускладнюючи;

8) підводила підсумки, виявляючи переможця і помічаючи навіть незначні успіхи.

Мобільність і варіативність підібраних мною ігор і вправ, а також великий вибір дидактичного матеріалу, дозволили не тільки пропонувати різні завдання дітям з різним рівнем підготовки, але і модифікувати одні і ті ж завдання для сильних і слабких вихованців (додаток 3). Треба зазначити, що мені не вдалося розвивати увагу дітей виключно на заняттях з математики. Додатковий розвиваючий матеріал я використовувала на всьому програмному матеріалі. Різниця полягає в тому, що на заняттях з математики велика частина завдань містила математичний матеріал (цифри, числа, геометричні фігури, завдання). В усі інші заняття я включала цікаві розминки і фізхвилинки, вправи з предметними картинками тощо (додаток 3).

Випробувавши застосування ігор та вправ, що розвивають увагу, на дітях, я провела проміжну діагностику розвитку властивостей довільної уваги. Мною якісно була відзначена позитивна динаміка змін, що відбуваються в цій сфері.

Наступним кроком стала розробка системи занять з математичного розвитку в рамках програми «Веселка», що містять диференційовані завдання, що сприяють розвитку довільної уваги старших дошкільників. У додатку 4 видно, що ця робота почала вестися по досягненні дітьми підготовчої до школи віку. Завдання включалися в хід занять систематично, послідовно ускладнюючись. Використовувалися вправи змістовні, цікаві, незвичайні і в той же час доступні і зрозумілі дітям. Спеціально організована робота з розвитку уваги велася за двома напрямками:

1) використання спеціальних вправ, що тренують основні властивості (якості) уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення;

2) використання вправ, в яких утворюються відносно стійкі поєднання властивостей уваги, на основі яких формується уважність як властивість особистості.

На заняттях мною були використані такі засоби, як:

1) тренувальні вправи, спрямовані на розвиток якостей уваги;

2) дидактичні ігри, спрямовані на розвиток типів уваги;

3) завдання, спрямовані на розвиток гнучкості уваги, цікаві завдання, арифметичні загадки, наглядові розминки;

4) рухові вправи, що розвивають здатність переключатися.

Через використання описаних вище педагогічних засобів проведена велика робота з розвитку якостей уваги на заняттях з математики у дітей старшого дошкільного віку.

Фрагменти деяких занять представлені в додатку 5.

На завершальному етапі експерименту мною був проведений контрольний диагностирующий зріз з виявлення рівня розвитку властивостей довільної уваги у дітей групи за допомогою вище згаданих методик (додаток 1). Результати показали, що рівень розвитку довільного уваги значно підвищився і навіть подекуди перевищив вікову норму. Так, з 24 осіб групи по всьому діагностуються характеристиками уваги середній рівень розвитку був виявлений вже у сімнадцяти дітей (70,8%), високий - у семи (29,2%). Рівень нижче середнього та низький відсутня. Дані результатів діагностики можна знайти у додатку 2.

Таким чином, спеціальна корекційно-розвивальна система занять дозволила мені систематично заповнювати прогалини в елементарних знаннях і практичному досвіді дітей, активізувати їх пізнавальну діяльність, розвивати у них спостережливість, увагу, мислення, емоційно-вольову сферу, а значить, і підвищити рівень загального розвитку вихованців. А щоб процес розвитку уваги у старших дошкільників був більш успішним, в своїй роботі я враховувала також формування всіх пізнавальних процесів і індивідуальний рівень можливостей кожної дитини.

 

9. Результативність роботи

Представлена в даній роботі система вправ і змодельованих в рамках програми занять допомагає мені:

• зацікавлювати дітей програмним матеріалом;
• удосконалювати їх знання, вміння та навички, завдяки розвитку довільності уваги;
• домагатися позитивних результатів в утриманні дітьми усних і письмових інструкцій, навчальної інформації і, як наслідок, посилити самоконтроль.

В ході роботи мені вдалося підвищити рівень розвитку довільного уваги своїх вихованців. Тому у мене є всі підстави вважати, що необхідно і далі розробляти і вдосконалювати прийоми і методи розвитку довільного уваги. Бажано, щоб у процесі навчання математики педагоги застосовували розвиваючі вправи, а також знали типологічні та індивідуальні особливості учнів.

Процесу розвитку уваги необхідно приділяти найсерйознішу увагу на всіх етапах навчання.

III. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ

 

1. Умови роботи: стандартні

2. Старший дошкільний вік, програма «Веселка»

3. Насиченість дидактичним і роздатковим матеріалом: висока

Все вище сказане дозволяє дати наступні рекомендації педагогам, які працюють над проблемою розвитку довільної уваги у старших дошкільників:

- як можна раніше систематично включати в процес навчання математики вправи, що сприяють розвитку уваги;

- використовувати відповідні вправи на всіх етапах навчання (вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення тощо);

- застосовуючи розвиваючі завдання педагог обов'язково має враховувати індивідуальні особливості дітей;

- запропоновані вправи повинні бути різноманітними та цікавими і проводитися систематично, послідовно, поступово ускладнюючись;

- педагог повинен володіти досить багатим арсеналом засобів подачі того чи іншого матеріалу.

 

Повну версію роботи з додатками можна завантажити тут.

Читайте також: