Як навчити дитину читати і писати без сліз?

Як навчити малюка читати і писати без сліз, докорів і образ? Це питання задають найчастіше батьки майбутніх першокласників. Можна вибрати традиційний шлях: щоденні заняття, під час яких дитина читає буквар, пише гачки і палички. На жаль, багатьом мамам і татам вже відомі гіркі плоди такого навчання: роздратування, нудьга і втому. І хоча необхідні вміння та навички у малюка будуть сформовані, чи читання і письмо стане для нього школою розвитку емоцій і почуттів, засобом пізнання себе, світу та оточуючих. Але є й інший шлях - захоплююча гра, спілкування і спільна творчість дітей і дорослих.

Пробуджувати інтерес до читання, виховувати майбутнього читача можна по-різному. Наприклад, можна відправитися в подорож по абеткових казок. Можна пограти в захоплюючу гру під назвою «Питання - поштою» або затіяти листування з героями улюблених казок. А ще можна своїми руками зробити книгу! Робота над книгою допомагає створити ненасильницький контекст для освоєння читання і письма. Такий контекст особливо важливий, так як в період цілеспрямованого навчання читання і письма у дітей нерідко виробляється відторгнення від книги. Роблячи книгу, дитина отримує можливість придбати знання, опанувати необхідними уміннями і навичками непомітно для себе, прагнучи до захоплюючої мети. Створення книги дозволяє дитині відчути себе автором, а дорослому дає можливість розвивати авторство малюка. Виготовлення книги передбачає спільну роботу дітей і дорослих. Така взаємодія необхідно, так як ставлення в сім'ї до книги визначає, у чому, ставлення до неї майбутнього читача. І що найголовніше, книга - це привід зібратися всією родиною, почути один одного, змінити тональність міжособистісних відносин.

Розуміючи всю значущість роботи з книгою, ми вирішили провести конкурс саморобних книжок. У конкурсі беруть участь старші дошкільнята із загальним недорозвиненням мови і їх батьки. Сприятливим часом для проведення конкурсу ми вважаємо період новорічних свят та різдвяних канікул. Як правило, в ці дні діти вільні від інших занять і більше часу проводять разом з батьками. Незадовго до нового року ми вивішуємо барвисто оформлене оголошення про початок конкурсу і його умови. Книга, виготовлена своїми руками, має бути оригінально оформлена, за змістом - відповідати зимової тематики. Вона може включати вірші, загадки, скоромовки, творчі розповіді, чарівні історії, казки. Всі конкурсні роботи необхідно виконати у визначений термін.

Досвід показав, що роботу по створенню книги умовно можна розділити на три етапи. Спочатку йде бурхливий народження, висунення та обговорення творчих ідей. Появі ідей, на думку батьків, допомогла дуже хороші книги, з якими малюки вже були знайомі, або зустріч з якими їм тільки чекала. У пошуках культурних зразків в одних сім'я заглянули на бабусині антресолі, інші - використали можливості Інтернету. Треті поспішили (можливо, вперше!) в бібліотеку або на книжкову виставку-ярмарок. Вже в ході складання проекту майбутньої книги дорослі стимулювали будь-які прояви дитячої творчості, дотримуючись правило: дитина вільний у своєму виборі. Виявилося, що комусь із малюків було цікавіше в ролі книговидавця, комусь-в ролі художника-оформлювача, комусь-в ролі автора тексту. (Забігаючи вперед, з радістю зазначимо: для всіх дітей без винятку самою цікавою видалася роль читача!). Працюючи над книгою, дитина сам вибирав найбільш адекватний спосіб вираження себе.

Після складання проекту, відбору змісту, вирішення дизайнерських завдань, починався не менш важливий етап роботи - організаційний. Належало вирішити ряд технічних питань, купити фарби, фломастери, картон, оксамитову та кольоровий папір, листівки. Приємні клопоти не раз слугували приводом до більш тісного спілкування дітей з дорослими і однолітками. Зробивши все необхідне, можна було приступати до виготовлення книги. Наші юні автори вирізали, малювали, клеїли, вишивали, писали, складали. Багато доводилося переробляти, виправляти. Були сльози, засмучення, образа, втома, але кожну хвилину діти відчували підтримку рідних і близьких. Тільки спільними зусиллями вдалося виконати завдання. І ось, нарешті, книги готові. Трепетно і дбайливо хлопці передали їх членам журі. Ми побачили книги різні за розміром і обсягом, за змістом і оформленням. Лише в одному вони були схожі: книги зберігали світло душі і тепло рук своїх маленьких творців.

Книга Сергія здивувала різноманітністю жанрів, представлених у ній. У книзі можна прочитати вірші О.с.пушкіна і С.Есенина, російську народну казку «Два Мороза», лічилки, прислів'я, скоромовки про зиму.

Книга Діани поєднувала в собі витонченість і стриманість. Спочатку вона залучила всіх своєю урочистою ошатною обкладинкою, виготовленої з оксамитової папери. Потім ми побачили закладку, сплетену дівчинкою для зручного і дбайливого поводження з книгою. Нікого не залишили байдужим барвисті ілюстрації до віршів і розповідей, зроблені самим дитиною.

Слава записав у своїй книзі розповіді про пригоди улюблених іграшок у новорічну ніч. В роботі було багато аплікацій з кумедними написами. Наприклад,

? Це Лелик-самий добрий кролик.

? Ось Тиграша, радість наша.

Особливу увагу членів журі привернули дві книги. У них були представлені самостійні літературні роботи дітей.

Ваня написав ось таку історію про пригоди динозаврика Генса.

На далекій планеті АКЛЕ жив-був динозаврик ГЕНС. Одного разу він дивився чарівний телевізор і, перемикаючи канали, побачив білосніжний ліс на планеті Земля. Посеред лісу була велика галявина. На галявині стояло щось красиве, ошатне і миготіло різнокольоровими вогнями. Навколо танцювали якісь тваринки. Генс захотів подивитися все ближче. Він сів у свій космічний корабель, що взяв курс на планеті Земля. Приземлившись недалеко від галявини, динозаврик вийшов з космічного корабля і пішов до тієї красивою, ошатною, блимає. Якісь тваринки оточили його.

- Ти хто? - запитали вони.

- Мене звуть Генс, я динозаврик з планети Акле. Я побачив це красиве, ошатне, миготливе і вирішив подивитися ближче. А ви хто?

- Ми герої мультфільмів «Чебурашка», «Вінні-Пух і П'ятачок», «Карлсон, який живе на даху». Сніговика ми самі зліпили зі снігу. А це красиве, ошатне, миготливе називається ялинка, її так прикрашають на Новий рік: кулями, гірляндами, хлопавками.

Раптом Карлсон сказав: «Якщо перевести ім'я динозаврика, то вийде Сніг, а планета Акле-Ялинка». Всі заплескали в долоні від радості, що до них прилетів динозаврик Сніг з планети Ялинка. Герої мультфільмів запросили Динозаврика в гості на чай з цукерками, пирогами, варенням. Вдома вони показали гостю мультфільми зі своєю участю. Потім всі вийшли на вулицю, водили хоровод навколо ялинки, співали пісні, грали в сніжки. Але прийшов час прощатися. Динозаврик подякував друзів за чудово проведений час. Він запросив усіх до себе в гості. Потім сів в космічний корабель і полетів на свою далеку планету.

Всі вірші для своєї книжки Сергійко теж склав сам. Вони були такі щирі та завзяті, що хлопці їх відразу запам'ятали:

Без п'яти дванадцять -
Скоро Новий рік.
І кружляють сніжинки білий хоровод.
Дід Мороз веселий в гості до нас йде.
І мішок подарунків він з собою несе.
Ялинка-красуня, загорись швидше!
Адже твої ліхтарики радість всіх дітей.
Солодкі цукерки летять мені прямо в рот.
Найкраще свято-Новий рік!

Читайте також: