|
Стаття: «Особливості використання наочності в роботі з формування пізнавальних особливостей дітей раннього віку»
Раннє дитинство - особливий період становлення органів і функцій головного мозку. Доведено, що функції кори головного мозку розвиваються в результаті взаємодії організму з навколишнім середовищем. Особливо інтенсивно це відбувається в перші три роки життя. В цей період спостерігається максимальний темп формування передумов, що обумовлюють подальший розвиток організму. На ранньому етапі починається соціалізація дитини.
Завдання розумового виховання: розвиток мовлення, формування психічних процесів, розвиток розумових, пізнавальних здібностей дитини. Ці завдання реалізуються за допомогою емоційно - ділового спілкування дорослого з дитиною під час його самостійної діяльності; спеціального навчання дитини на заняттях в дитячому саду; самостійної практики дитини в побуті, іграх, спілкуванні.
Психологи Л. с. Виготський, А.В. Запорожець стверджують, що розвиток дитини відбувається тільки в тому випадку, якщо він сам активно включається в різні види діяльності: ігрову, навчальну, трудову.
Ранній вік є оптимальним для розвитку мовлення - одним із завдань розумового розвитку дитини. Актуальність цієї теми обумовлена тим, що у дітей досить часто спостерігається затримка в розвитку мови; хоча вони здорові, не страждають порушеннями слуху або ураженням центральної нервової системи. У чому причини затримки мови? Вважається, що головне, від чого залежить мова - це ступінь мовного спілкування дітей з оточуючими людьми.
Ефективність процесу навчання дітей розвитку мовлення залежить від того, якими засобами користується педагог. Тому при роботі з дітьми слід приділяти увагу:
- пізнавальному розвитку дитини;
- накопичення вражень;
- розширення чуттєвого досвіду;
- формування системи знань про навколишній світ.
Найважливішим засобом формування мовлення є навчання на заняттях. Головне місце на заняттях займають наочність та ігрові прийоми.
При розгляданні картинок слід звертати увагу на стан і настрій дійових осіб. Наприклад, плаче - значить, замерз, злякався, їсти хоче; радіє - подарували ляльку, запросили на веселе свято.
Розширюючи в доступних розумінню малюкові межах значення слів, слід формувати уміння висловлювати елементарні судження. Істотну роль відіграють питання: хто, що робить, чому, як ти думаєш. Питання - провідний прийом активізації мовлення і мислення на заняттях.
Впізнавання дій на зображенні - один з проявів здатності узагальнення. Наприклад, розглядаючи картинку, діти кажуть: «Цей хлопчик витирає обличчя». Важливо при цьому задавати питання: де, коли, чому, для чого. Відповіді свідчать про розуміння тимчасових, причинних і цільових відносин.
При ознайомленні з навколишніми предметами слід формувати розуміння узагальнюючих слів: одяг (сорочка, сукня, спідниця); посуд (чашка, тарілка, ложка); меблі (ліжко, стіл, стілець); транспорт (машина, автобус, літак).
Дидактичні ігри сприяють реалізації освітніх та виховних завдань. Такі ігри, як «Нагодуємо Машу обідом», «Лялька захворіла», «Викупаємо ляльку», сприяють формуванню дбайливого ставлення до всього живого, вихованню почуття доброти, співпереживання, взаємодопомоги.
Ігри з дзеркалом допомагають відкрити себе, викликають бажання спілкуватися: «Це я!», Я посміхаюся.
Цікавий показ дій з тими чи іншими іграшками. Наприклад, щоб привернути увагу, слід почати пограти з лялькою, об'єднавши при цьому три сюжету, доступних розумінню малюків: «Розігріваю кашу на плиті», «Нагодую ляльку», «Укладаю її спати». Діти уважно спостерігають за педагогом, а потім самі словесно продовжують хід дій.
Ранній вік сприятливий для виховання звукової культури мовлення. Уміння правильно користуватися інтонацією, засобами виразності мовлення слід відпрацьовувати при заучуванні потішок, при переказі казок, а також при проголошенні різних звукосполучень голосно, швидко, повільно.
Дидактичні ігри «Одягнемо ляльку на прогулянку», «Напоїмо ляльку чаєм», «Випрати плаття ляльці» сприяють розвитку уяви дітей. Ефективні покази інсценувань з ляльками, іграшками - тваринами: «Як машина звірів катала», «Собака», «Далеко - близько».
Таким чином, використання різноманітних методів і прийомів забезпечує:
- вирішення завдань особистісного розвитку дітей;
- формування пізнавальних інтересів і творчого мислення;
- збереження здоров'я дітей.
Ранній вік - сприятливий період для загального психічного розвитку дитини. Важливо вчасно помітити перші паростки особистості, підтримувати, плекати їх і свідомо вирощувати Людини.
Читайте також: