Моделювання у розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників на основі природничого матеріалу

Сьогодні вже стали звичними висловлення про необхідність розвитку загальнонавчальних навичок або універсальних навчальних дій, серед яких особливо виділяють комунікативні. Під наявністю сформованих комунікативних навичок увазі (Ушакова О.С., Струніна Є.М. Методика обстеження розвитку мовлення дошкільників. - М.:1997) добре розвинену мову, уміння вступати в діалог, працювати в групі, висловлювати свою точку зору, відстоювати її. Особливої уваги заслуговують вміння і навички зв'язного мовлення, вміння міркувати логічно, робити умовиводи, встановлювати поняття, оскільки від ступеня їх сформованості залежить подальший розвиток дитини і набуття ним навчальних знань в системі шкільного навчання. Це пояснюється тим, що мова є засобом формування і формулювання думки, засобом спілкування і впливу на оточуючих.

Своєчасне і правильне оволодіння дитиною мовленням є найважливішою умовою повноцінного психічного розвитку. Без добре розвиненого мовлення, вміння логічно мислити, немає справжнього спілкування, немає справжніх успіхів у навчанні.

Дитина спочатку налаштований на діалог, мотивований до нього в силу психологічних особливостей дошкільного віку, в силу того, що діалог є для нього природною формою мовлення. Розвиток умінь діалогічного мовлення як частини зв'язного мовлення є найважливішим завданням педагога дошкільного закладу.

На жаль, батьки у наш час через складні соціальні умови, через зайнятість або некомпетентності процес розвитку мови своєї дитини пускають на самоплив. Дитина більше часу проводить за комп'ютером, ніж поруч з дорослим і з книгою в живому оточенні. Внаслідок цього мовленнєві можливості дітей обмежені. Це наочно видно при надходженні дітей у школу. Розповіді дітей часто бідні тієї мовної забарвлення, яка характерна для розвитку зв'язного мовлення. Проблема розвитку зв'язного мовлення добре відома широкому колу педагогічних працівників: вихователям, вузьким фахівцям, психологам. Виникає суперечність між необхідністю і безсумнівною перевагою використання моделей у мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку та недостатньою забезпеченістю педагогів методичними розробками.

Виділене протиріччя вказує на проблему створення комплексної методики навчання зв'язковим розповідями, коли змінивши звичний характер міжсуб'єктної взаємодії, спираючись на творчі напрацювання дитячих садків, а саме, використовуючи метод моделювання, педагог зможе організувати таку мовленнєву діяльність, при якій будуть формуватися значущі комунікативні вміння і навички, ініціативність, рефлексія, самостійність в оцінці і зв'язність у судженнях, здатність логічно мислити, встановлювати поняття

Графічне моделювання неодноразово використовувалося в психологічних дослідженнях під керівництвом А.А. Венгер, де було доведено, що моделювання позитивно впливає на розвиток продуктивної та інтелектуальної діяльності.

У роботах С.М. Ніколаєва йдеться про необхідність використання методу моделювання в процесі формування системних знань про природу для дошкільнят. Вже з молодшої групи дітям пропонувалося поспостерігати за станом погоди і співвіднести побачене з найпростішим графічним зображенням (календар погоди), в старших групах робота ускладнюється, йде в системі. Ці ідеї знайшли відображення в роботах Н.А. Рижової, Г.А. Воронкевич.

У дослідницьких роботах по використанню методу моделювання в екологічній освіті такі педагоги як Л.М. Миколаєва та Р.Ю. Білоусова вказують, що даний метод забезпечує засвоєння дітьми старшого дошкільного віку знань про особливості об'єктів природи, їх структури, зв'язках і відносинах між ними.

Модельні уявлення дозволяють дитині виділяти в образному плані ті властивості дійсності, які істотні для вирішення задачі. Модель, схема фіксують співвідношення частин у предметі, предметів між собою або навіть послідовність основних дій, що ведуть до досягнення мети. Використання моделі орієнтують дитину на розуміння структури світу, що в свою чергу розкриває перед ним об'єктивну «логіку», будову предметів, дій і подій. Побудувавши модельне уявлення, дитина тим самим відкриває для себе цю «логіку». Введення наочного моделювання в процес ознайомлення дітей зі світом природи може вести до розуміння її основних подій, до простеження і вибудовування «логіки» дій. Застосування наочних моделей і схем - це вірний шлях розвитку розумових здібностей дитини, у процесі якого зовнішні моделі та дії з ними переходять у внутрішній план і стають модельними уявленнями, орієнтувальними дітей в зв'язках і відносинах дійсності.

Давно встановлено, що до старшого дошкільного віку виявляються істотні відмінності в рівні мовлення дітей. Дітям старшого дошкільного віку властивий високий рівень порівняння,

вміння користуватися порівнянням при оволодінні новими знаннями. Діти цього віку здатні встановлювати вже не одиничні зв'язки і залежності, а глибинні, вимагають досить складних розумових операцій, мовних висловлювань. Знання в цьому віці набувають характер понять, а поняття - це одна з форм мислення, як і судження і умовивід. Це показує педагогічна діяльність. Головним завданням розвитку зв'язного мовлення дитини в даному віці є вдосконалення монологічної мови. Ця задача вирішується через різні види мовленнєвої діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей про предметах, об'єктах і явищах природи, створення різних видів творчих розповідей, освоєння форм мовлення - міркування; пояснювальна мова, мова-доказ, мова-планування, а також складання розповідей по картині, серії сюжетних картинок, схем.

Всі вищеназвані види мовленнєвої діяльності актуальні при роботі над розвитком зв'язного мовлення дітей. Однак особливий інтерес викликають останні, так як їх підготовка та проведення завжди були і залишаються одним із найбільш складних як для дітей, так і для педагогів. Розвиток зв'язного мовлення відбувається поступово, разом з розвитком мислення і пов'язано з ускладненням дитячої діяльності і формами спілкування з оточуючими людьми.

Починаючи з п'яти років, діти переходять в старший дошкільний вік. Це період найбільш гармонійного стану дитини: багато функцій вже сформовані, і в той же час ще не настав криза семи років, коли починає перебудовуватися організм. Це найкраща пора дитинства. Старші дошкільнята добре орієнтуються в знайомій обстановці дитячого садка. Вони впевнені в собі, навчилися спілкуватися з ровесниками, включатися в спільні ігри. Вони дуже говіркі.

До п'яти років закінчується формування правильного звуковимови. У нормі всі діти мають навчитися чітко вимовляти всі звуки в складі слів і пропозицій.

Говорячи про звукову сторону мови, не можна забувати про елементи інтонації - просодемах (силі голосу, висоті тону, темпу мовлення, тембрі голосу), так як вони, як і звуки, є "будівельним матеріалом" усного мовлення. Діти легко сприймають все просодемы і ще в ранньому віці розрізняють інтонаціях голосу дорослих ласку, строгість. До п'яти років більшість дітей може довільно змінювати силу і висоту голосу залежно від мети висловлювання, тобто користуватися просодемами усвідомлено, а не тільки розуміти їх.

Старші дошкільнята вже повинні вміти виражати голосом незакінчені інтонації смислових відрізків поширеного пропозиції, так як вони користуються в мовленні не тільки простими, а й сложносочиненными і сложноподчиненными пропозиціями. Найкращим матеріалом для показу таких інтонацій є вірші і казки класиків російської літератури.

Старші дошкільники мають великим словником, ніж діти чотирирічного віку. Після п'яти років словниковий запас зростає стрімко. Згідно періодизації О.М. Гвоздєва, у віці п'яти - шести років триває третій період формування граматичного ладу російської мови. У цьому віці діти засвоюють не тільки типові форми словоизменений і словообразований, але й винятки з правил, морфеми також стають по своїх місцях, випадків словотворчості стає все менше. Тим не менш, можуть залишатися помилки у вживанні форм із чергуванням звуків (хочу - хочут), у вживанні форм множини іменників у називному і родовому відмінках (дерево - дерева, олівці - немає карандашов) і так далі. В мовленні п'ятирічних дітей немає або майже немає дієприкметників. Якщо ж ці форми з'являються в мові, то часто вживаються неправильно (порезатый, порватый). Зустрічаються помилки у вживанні приставок з просторовим значенням: змішуються близькі за значенням морфеми, наприклад, увійшов - зайшов, прийшов - підійшов (О.М. Гвоздьов Формування граматичного ладу російської мови дитини, с.-123).

Всі умови для розвитку зв'язного мовлення до п'яти років створено: звуковимову і граматичний лад сформувалися, накопичений необхідний словниковий запас, що дає можливість втілити в словесну форму, думка. П'ятирічні діти готові використовувати дану форму мови і психологічно, так як на більш високий рівень піднялося вміння спілкуватися з однолітками: з'явилася рольова гра - могутній стимул розвитку мовлення. Приготування до гри, розподіл ролей, придумування сюжету по ходу гри, виконання своєї ролі - все це вимагає вміння говорити. Треба відзначити, що на всіх перерахованих етапах гри, перш за все, стане в нагоді діалогічне мовлення як одна з форм зв'язного мовлення. Вчені, які займаються вивченням особливостей розвитку зв'язного мовлення, виділяють дві форми мовлення - ситуативну і контекстну. До кінця дошкільного віку ці форми співіснують, і дитина користується то однією, то іншою формою, в залежності від задач і умов спілкування. Ситуативна мова використовується в оповіданнях на теми свого побуту, при переказах текстів з використанням картинок. Опора на словесний зразок при переказі дає можливість розвиватися контекстної формі мови. Перехід до контекстної формі мовлення пов'язаний з оволодінням граматичною будовою мови і накопиченням словникового запасу. П'ятирічні діти, засвоїли практично граматику рідної мови, мають достатній лексичний запас, отримують можливість будувати зв'язні висловлювання, користуючись пропозиціями як одиницями мови.

Таким чином, найбільш яскравою характеристикою старшого дошкільного віку є активне освоєння ним побудови різних типів текстів. Дитина освоює форму монологу. Мова стає контекстної, незалежної від наочно представленій ситуації спілкування. Удосконалення граматичного ладу відбувається в зв'язку з розвитком зв'язного мовлення.

У деяких дитячих садках навчання зводиться до підготовки до школи, до засвоєння грамоти, подекуди вже навчають читання. Заняття з розвитку зв'язного мовлення відводяться на другий план. Таким чином, затримка мовного розвитку на початкових вікових щаблях не може бути компенсована згодом.

Для вирішення даної задачі важливо, щоб педагоги дошкільної освіти були зацікавлені, а діти були активними суб'єктами цього процесу, тобто виявляли цікавість, самостійність.

Цілеспрямоване використання методу моделювання в мовному розвитку дітей активізує не тільки пізнавальну діяльність, але і сприяє активному розвитку в них логічного мислення, вміння оперувати поняттями та символікою, представляти умову та розв'язок задачі в різних видах: таблицях, графіках, схемах, вивчати умовні вирази й умовні оператори мови. Слід констатувати, що дуже часто творчі напрацювання дошкільних освітніх установ залишаються надбанням їх власних творчих колективів. Адже тим, хто лише починає роботу в цьому напрямку, важливо спиратися на досвід своїх однодумців.

На даний момент відзначається, що схеми і моделі на заняттях з розвитку зв'язного мовлення використовуються вкрай рідко. Кількість наочних посібників та методичного матеріалу з даного питання недостатньо, а також як показує практика, мало представлено матеріалу з розвитку у дітей - дошкільників послідовних логічних дій. У зв'язку з цим ми пропонуємо свою систему роботи з навчання дітей методу моделювання, вирішуючи при цьому важливу завдання з розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників.

На 1 етапі своєї роботи з дітьми були організовані колективні екскурсії, де метою було знайомство з розмаїттям природного світу, уточнення та розширення уявлень дітей про сезонні пристосування живих організмів до середовища існування.

Спостереження. На екскурсії по парку розглядаємо метелика, бабку, жука, порівнюємо за зовнішнім виглядом, за способом пересування, знаходили схожість і відмінності. Згадуючи під час бесіди проведену екскурсію пропонувалося завдання: відібрати моделі комах, обґрунтувати свій вибір на моделі, тобто аналізували конкретні ознаки. На останніх заняттях завдання ускладнюється: добір моделей-схем із зображенням комах: стрибають, бігають, літають, обґрунтувати свій вибір.

Після обстеження об'єктів і явищ природи переводимо отриманий матеріал на знаково-символічну мову, показуючи спосіб зображення будови рослин, дерев, чагарників і т.д., робота з моделями викликає непідробний інтерес у дітей. На 2 етапі нашої роботи ставилася мета: переклад вивченого матеріалу на знаково-символічну мову, який здійснюється речовими і графічними засобами. Важливим завданням на цьому етапі є навчання прийомам зображення знаків і символів.

В роботі використовуються моделі: звірів, птахів, комах, риб, де в певній послідовності описуються та відображаються графічно.

Моделювання дозволяє складати описові, а потім і порівняльні розповіді про тварин. Формуються передумови навчальної діяльності. Тут важливо зазначити, з яким задоволенням, інтересом діти взялися за зображення знаків і символів, оскільки дитині легше викладати свої думки, якщо він спеціально навчаються цьому в захоплюючій, цікавій формі під керівництвом дорослого. Тому роботу ми будували з урахуванням безперечною аксіоми, що створення інтересу до заняття з найперших хвилин і підтримання інтересу на всьому його протязі - запорука успішного результату діяльності всіх її учасників. На даному етапі використовувалися такі прийоми як: пояснення, пояснення, показ способів зображення і символів, евристичні бесіди, в ході яких діти, розмірковуючи, з'ясовують, що може статися, якщо прибрати яке-небудь ланка в екосистемі (якщо вирубати дерева в лісі - загинуть тіньолюбні рослини, зникнуть комахи, відлетять птахи), обговорюється позитивне і негативне взаємодія людини з природою, встановлюються взаємозв'язку та причинно-наслідкові зв'язки, формується система знань. В результаті діти осягають ідею про цілісність світу природи, про необхідність розумного й гуманного спілкування людини з природою.

На наступному етапі 3 моделі увійшли в різні види діяльності. Спільно з дітьми виготовляється екологічний альбом, де хлопці поміщають свої малюнки улюблених тварин, птахів, рослин, складають моделі природних явищ, розповіді тваринного про свої проблеми. Складається карта-схема екологічної стежки з нанесенням маршруту і всіх її об'єктів з цифрами і малюнками-символами. У куточку природи створюються всі необхідні умови для повторення дослідів, закріплення способів дії з об'єктами живої і неживої природи, для встановлення подібностей потреб рослин і людей.

Таким чином, вирішуються поставлені завдання: вчимо розуміти мову символів через роботу з моделями і потреби рослин, розвиваємо зв'язне мовлення, логіку дітей, здатність робити власні висновки, розвиваємо мислення, логічні дії,

В ході заключного 4 етапу дитина порівнює два об'єкти між собою по моделі, вчитися виділяти ознаки подібності та відмінності в реальності, позначати і складати розповіді, що сприяє розвитку мовлення і збагачення словникового запасу щодо умов життя, потреби живих організмів, організовувати різні ігри, що допомагають засвоїти в процесі їх обігравання різні середовища існування, особливості будови тварин, їх звички та інше.

Завдяки роботі з моделями, діти вчаться аналізувати, узагальнювати, виділяти істотні ознаки. У дітей активізуються розумові процеси, психічні процеси: пам'ять, увагу, мислення, розвивається логіка, відбувається розвиток зв'язного мовлення.

Спостереження за дітьми показали: введення оповідних схем для оповідань збагачує мова кожної дитини індивідуальністю, неповторністю. Оповідання виходять творчими. Схеми для оповідних розповідей розвивають фантазію, уяву. Ми помітили, що схема-план розповіді, з одного боку, залишає свободу уяви в дитини, а з іншого боку - більш чітко спрямовує його.

Читайте також: