|
|
Консультація для вихователів і батьків
«Можливості використання гри в корекційно-розвиваючих цілях»
Можливість використання ігри мають велике значення в розумовому, моральному, фізичному і естетичному вихованні дітей.
Для дитини-дошкільника, як відомо, гра є основним видом діяльності. Граючись, дитина пізнає світ, навчається, розвивається психічно і фізично, навчається взаємодії з однолітками і дорослими. Саме тому педагоги та психологи будують свою роботу з дошкільниками на основі гри.
Ігри можна класифікувати по-різному: дидактичні, розвиваючі, рухливі, сюжетно-рольові та ін Однак всі ці ігри мають одну спільну рису: вони по своїй суті є розвиваючими, так як абсолютно будь-яка гра розвиває психічні процеси - пізнавальні, емоційні, комунікативні.
Розвиваючі ігри активно використовуються психологами в життєдіяльності дошкільнят, тому що:
- одну і ту ж гру можна спрощувати і ускладнювати, працюючи з дітьми різного віку та різного рівня розвитку;
- у розвиваючих іграх можна використовувати в якості «матеріалу» і картинки, і іграшки, і самих дітей, не змінюючи змісту гри;
- такі ігри можна проводити не тільки в процесі занять, але і на прогулянці, під час інших режимних моментів;
- практично у всіх іграх розвиваються кілька психічних процесів: увага, пам'ять, мислення, мова та ін;
- гру можна використовувати для діагностичних цілей.
Для того щоб знати, як змінювати ігри, підлаштовуючи їх для своїх потреб, слід спочатку дуже чітко усвідомити цілі, на які ми хочемо вийти в кінці гри, і завдання, які ми хочемо вирішити в процесі. Наприклад, одну і ту ж гру ми можемо застосувати для розвитку координації рухів, для розвитку уваги і пам'яті, для корекції емоційної сфери, для розвитку навичок комунікації і т.д. Для того, щоб ми могли вирішувати різні завдання, нам потрібно всього лише знати, що ми хочемо отримати, і в залежності від цього ми можемо змінювати її зміст і вибирати ступінь складності.
Що ж потрібно знати про гру, щоб вона стала для нас універсальним інструментом в корекційно-розвивальній роботі?
По-перше, будь-яка гра має певне функціональне значення (ми малюємо, вивчаємо геометричні фігури тощо) - це зрозуміло будь-якій людині, навіть дуже далеким від педагогіки та психології. Це як раз саме у грі, що залежить від завдань педагога, та надбудова, яка піддається модифікації в залежності від мети.
По-друге, будь-яка гра має фізіологічне значення для дитини (малюючи, ми розвиваємо моторику рук; оживляючи картинки, ми розвиваємо координацію рухів, тощо). Якщо ми поставимо перед собою завдання розвивати дитини у фізичному плані, то у функціональній надбудові у тому, що видно всім) ми основний акцент будемо робити на розвитку спритності, координації рухів.
По-третє, кожна гра може використовуватися для педагогічних цілей. Наприклад, гра, де є правила, допомагає формуванню основ учнівської діяльності, вмінню слухати, навичкам роботи за зразком; гра, для якої потрібно більше одного гравця, формує вміння працювати в колективі, співпереживати.
По-четверте, будь-яка гра здатна впливати на психіку дошкільника. Граючи, ми тренуємо увагу та пам'ять, розвиваємо уяву та мислення, регулюємо емоційний стан, набуваємо комунікативні навички. Крім цього, на будь-якому етапі гри в залежності від потреб ми здатні провести діагностику тих процесів, які нас цікавлять.
По-п'яте, у будь-якої гри існує ще один психологічний аспект, відстрочений у часі, - це те, що гра дає для особистості людини. Саме в особистісному аспекті формуються «Я-концепція», самооцінка, розвивається вся особистість у цілому.
Визначаючи цілі розвитку дошкільника в фізіологічному, психічному, педагогічному або особистісному плані, ми можемо одну і ту ж гру видозмінювати, підганяти її функціональне призначення під ті завдання, які нам необхідно вирішити.
У своїй роботі я люблю використовувати метод модифікації (переробки) ігор. Це дуже зручно, так як:
- не потрібно великої кількості ігор взагалі (невисокі матеріальні витрати);
- я працюю зі знайомим матеріалом (вже наперед знаєш, що і як працює в тій чи іншій ігровій ситуації);
- діти охоче грають у знайомі гри (це додає їм упевненості в своїх силах і знаннях);
- виникає можливість розвитку у дітей вміння творчо мислити, розвивається їх уява і фантазія.
У мене є улюблені ігри, з якими я не розлучаюся протягом всього комплексу розвиваючих занять. Як правило, починаю з найпростішого варіанта гри, використовуючи його для ознайомлення дітей з тими правилами і вимогами, які будуть пред'являтися, так і для первинної діагностики їх знань, умінь і навичок. Потім, через одне або два заняття, ту ж гру використовую вже трохи видозміненій.
Модифікуючи гру від заняття до заняття, я все більше її обтяжую, розширюючи коло завдань. Якщо в перших варіантах упор робиться на те, щоб розвивати у дітей сприйняття, тренувати увагу і пам'ять, то в наступних варіантах додаються завдання на розвиток уяви, мислення та мовлення, а потім основною метою стає розвиток емоційної сфери, придбання навичок комунікативності, підвищення самооцінки, розвиток креативності.
Крім вирішення психологічних завдань, завжди намагаюся по можливості враховувати завдання фізіологічні і педагогічні.
Основними ж завданнями розвиваючої роботи, під які переробляються гри, для мене є:
- розвиток пізнавальної сфери дошкільників;
- розвиток емоційно-вольової сфери;
- розвиток комунікативних навичок;
- формування здібностей до самостійної творчої діяльності;
- поява основних навичок навчальної діяльності;
- формування позитивної «Я-концепції» особистості дитини;
- розвиток великої й дрібної моторики дітей;
- індивідуальний підхід з урахуванням віку та розвитку дитини.
Варіанти гри «На що це схоже?»
(Джерело: М.Я. Кушнір. «Дитячий садок - школа: проблеми наступності»)
Початковий варіант
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета.
Дітям дають геометричні фігури і просять знайти в кімнаті як можна більше предметів, схожих на них. Якщо діти затрудняються назвати предмети, дозволяється просто підійти і показати.
Варіант 1
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета, додатково - розвиток дрібної моторики рук.
Дітям дають геометричні фігури і просять знайти в кімнаті як можна більше предметів, схожих на них. Потім пропонується пригадати, які предмети такої форми можна побачити на вулиці, в магазині, в автобусі, і намалювати який-небудь з цих предметів.
Варіант 2
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета, розвиток дрібної моторики рук, додатково - розвиток мови.
На аркушах паперу педагог малює геометричні фігури (бажано різні), просить дітей подивитися на ці фігури і, згадавши, на що вони схожі, домалювати картинку. Потім діти по черзі показують свої малюнки і розповідають, що на них зображено (одне-два речення-опису).
Варіант 3
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета, розвиток дрібної моторики рук, додатково - розвиток мовлення і вміння слухати.
На аркушах паперу педагог малює геометричні фігури (бажано різні), просить дітей подивитися на ці фігури і, згадавши, на що вони схожі, домалювати картинку. На відміну від попереднього варіанту, дітей просять не тільки зобразити предмет і сказати, що це, але і розповісти що-небудь про предмет: для чого він потрібен, з чого зроблений, де живе або зростає, якщо це тварина або рослина.
Варіант 4
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета, розвиток дрібної моторики рук, розвиток мовлення, додатково - розвиток уміння коротко і зв'язно висловлювати свої думки.
На аркушах паперу педагог малює не тільки геометричні фігури, але взагалі будь-які проблеми (бажано різні), просить дітей подивитися на ці закарлючки і, згадавши, на що вони схожі, домалювати картинку. На відміну від попереднього варіанту, дітей просять не тільки зобразити предмет, але і намалювати його в «інтер'єрі» (має бути картинка, пов'язана з предметом сюжетною лінією). Діти коротко (три-чотири пропозиції) розповідають, що відбувається на картинці.
Варіант 5
Мета: розвиток довільної уваги, уміння співвідносити задану форму з формою предмета, розвиток дрібної моторики рук, розвиток мовлення, вміння коротко і зв'язно висловлювати свої думки, додатково - розвиток розумових операцій (аналіз і синтез).
На аркушах паперу педагог малює геометричні фігури, будь-які проблеми. Дітей просить подивитися на ці закарлючки і, згадавши, на що вони схожі, домалювати картинку. Дітям треба не тільки зобразити предмет, але і намалювати його в «інтер'єрі» (має бути картинка, пов'язана з предметом сюжетною лінією). Потім діти коротко (три-чотири пропозиції) розповідають, що відбувається на картинці.
Варіант 6
Мета: розвиток довільного уваги, уяви, дрібної моторики рук, вміння коротко і зв'язно висловлювати свої думки.
На аркушах паперу педагог малює геометричні фігури, будь-які проблеми. Дітей просить подивитися на ці закарлючки і, згадавши, на що вони схожі, домалювати картинку. Додається додаткова умова - предмет повинен бути пов'язаний з якоюсь казкою чи відомої всім історією. Діти не тільки зображують предмет, але і малюють його в «інтер'єрі» (має бути картинка, пов'язана з предметом сюжетною лінією). Потім слід коротко (три-чотири пропозиції) розповісти, що відбувається на картинці.
Варіант 7
Мета: розвиток довільного уваги, уяви, дрібної моторики рук, вміння коротко і зв'язно висловлювати свої думки, додатково - навчання вмінню працювати в парі, домовлятися один з одним.
На аркушах паперу педагог малює геометричні фігури, будь-які проблеми (бажано кілька штук). Дітей ділять на пари (можна на групи по 3-4 людини) і просять подивитися на ці закарлючки. Домовившись, на що вони схожі, домалювати картинку і придумати з нею розповідь. Бажано, щоб в описі картинки брали участь обидві дитини (всі діти групи), доповнюючи один одного.
Варіант 8
Мета: додаткова - розвиток емоційно-вольової сфери (робота зі страхами, агресією, тривожністю та ін.)
На аркушах паперу педагог малює будь-які проблеми (бажано різні). Дітям пропонується вибрати аркуш паперу з завитушками, що викликають у них тривогу або страх. Потім дається завдання: домалювати свій страх і розповісти про нього. В кінці заняття є можливість страхи порвати, переробити в щось смішне, закрити сейф і т.д.
Можна не тільки придумувати різні варіанти гри для індивідуальної або групової роботи, але і використовувати елементи театралізованої діяльності (зобразити те, що намальовано, або програти коротеньку сценку). Можна також використовувати цю гру на прогулянці: пошукати схожі на геометричні фігури або закарлючки предмети на дитячому майданчику, на клумбі, за територією дитячого закладу.
Варіанти гри «Склади картинку»
(Джерело: Упоряд. М.В. Мазурова, Т.ЗВ. Язепова. «Дружно граємо себе розвиваємо»)
Початковий варіант
Мета: формування довільного уваги, сприйняття, зорової пам'яті, вміння діяти за зразком, розвиток дрібної моторики рук.
Дорослий викладає з геометричних фігур картинку (сніговика, будиночок, машинку, чоловічка) і пропонує дітям викласти таку ж.
Варіант 1
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, мова, уміння діяти за зразком, дрібну моторику рук, додатково - вміння самостійно приймати рішення.
Педагог показує дітям картинку з зображенням якого-небудь предмета (намальований будиночок, кораблик, башта) і пропонує скласти картинку по малюнку. У цій грі діти самостійно вибирають фігури, з яких вони складають картинку.
Варіант 2
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, дрібну моторику рук, додатково - формувати уміння приймати рішення та робити вибір самостійно.
Педагог розповідає дітям казку і просить скласти картинку до цієї казці.
Варіант 3
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, уміння приймати рішення та робити вибір самостійно, додатково - розвивати мовлення.
Педагог пропонує дітям пригадати казку і просить скласти картинку до цієї казці. Коли картинка складена, дитина розповідає, який епізод на ній зображений.
Варіант 4
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, уміння приймати рішення та робити вибір самостійно, розвивати мова, додатково - розвивати вміння діяти в команді.
Те ж, що і третій варіант гри, тільки картинку складає не одна дитина, а кілька (може бути декілька груп по 3-4 людини).
Варіант 5
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, мова, додатково - розвивати вміння зв'язно висловлювати свої думки.
Діти самостійно складають картинку і придумують до неї розповідь або казку.
Варіант 6
Мета: розвивати мислення, довільна увага, сприйняття, зорову пам'ять, уяву, мова, вміння діяти в команді.
Те ж, що і шостий варіант, тільки розповідь придумує не одна дитина, а кілька.
Можливі варіанти гри, як і у випадку з грою «На що це схоже?».
Варіанти гри для дорослих на основі ігор «На що це схоже?» і «Склади картинку»
Варіант 1
Мета: розвиток уміння працювати в команді, розвиток творчих здібностей, зняття емоційної напруги.
Матеріал: на великому аркуші паперу в хаотичному порядку намальовані різні закарлючки, геометричні фігури; в коробці лежать різнокольорові геометричні фігури різної величини; набір фломастерів, олівців, гуаш і пензлики, клей.
Завдання. Учасники повинні придумати розповідь або використовувати вже знайомий текст (казку, мультфільм тощо) і, домовившись між собою, скласти картинку. Повинні бути використані як геометричні фігури, так і закарлючки (закарлючки можуть бути використані як фон або домальовані до задуманих учасниками фігур або предметів).
Варіант 2
Мета: розвиток уміння працювати в команді, розвиток творчих здібностей, зняття емоційної напруги, додатково - розвивати навички невербального спілкування.
Учасники групи діляться на дві команди: одна буде домалювати закарлючки, інша - викладати малюнок з геометричних фігур. Першою починає команда малювальників. Вона придумує сюжет малюнка і домальовує закарлючки (друга команда про сюжет не знає). Учасники другої команди повинні доповнити малюнок і спробувати вгадати, що хотіла намалювати перша команда.
Варіант 3
Мета: розвиток уміння працювати в команді, розвиток творчих здібностей, зняття емоційної напруги, додатково - розвивати навички невербального спілкування.
Кожен учасник самостійно обирає собі або закарлючки, або геометричні форми, сам вирішує, що йому робити - малювати або викладати. Коли все завершать індивідуальну роботу, основним завданням стає придумати розповідь за малюнком-аплікації, який вийшов.
Варіант 4
Мета: розвиток творчих здібностей, уміння працювати в команді, зняття емоційного напруження, розвиток навичок спілкування та взаємопідтримки.
Беруть участь дві команди. Аркуш паперу ділиться на дві частини. На одній малюються закарлючки. Завдання першої команди - домовитися, на що вони схожі, і домалювати картинку, придумавши початок невеликого оповідання. Друга команда на іншій частині листа викладає з геометричних фігур продовження розповіді.
Можливі інші варіанти.
В іграх для дорослих бажано проводити в кінці заняття рефлексію, промовляючи з учасниками їх емоційний стан, почуття під час гри.
Література:
1. Дружно граємо себе розвиваємо: розвиваючі заняття та тренінги для дітей 3-6 років. Упоряд.: М.В. Мазурова, Т.ЗВ. Язепова. - Мозир: ТОВ ВД «Білий Вітер», 2006.
2. Кушнір М.Я. Дитячий садок - школа: Проблеми наступності: Посібник для педагогів дошкільних установ. - Мн.: Полум'я, 2000.
3. Соболєва О.М. Гра у тренінгу: авторський підхід. Стаття 1.: Професійна успішність шкільного психолога і можливості гри (інтернет-ресурси).
Читайте також: