«Використання дитячого експериментування при створенні дослідних ситуацій»

Дослідницька, пошукова активність-природний стан дошкільника. Він налаштований на пізнання навколишнього світу: спостерігає за рибками в акваріумі, вивчає поведінку синиці за вікном, проводить досліди з різними предметами, розбирає іграшки, вивчаючи їх пристрій. При включенні експериментування в ігрову діяльність гра стає більш насиченою в пізнавальному і розвиваючому сенсі. У дитини, що відчув себе дослідником, пробуджуються ініціатива, бажання досягти успіху.

Експериментування стає провідним видом діяльності в тому випадку, якщо виникає з ініціативи самої дитини.

Педагог може сприяти появі такої ініціативи: створити дослідницьку ситуацію, яка викличе у дитини бажання продовжити і закінчити експеримент.

Так в ході гри з дітьми старшої групи «Кругосвітня подорож на кораблі» виникла ситуація «Людина за бортом!»

Після порятунку тонучого кок, як годиться, напоїв його гарячим чаєм, і під час бесіди з дітьми я ненароком кинула: «Цікаво, що у воді плаває, а що тоне?»

Діти запропонували налити в таз воду і помістити туди предмети з різних матеріалів. Стали висувати гіпотези. Багато хто відразу сказали, що потонуть металеві предмети і камені, а пластмасові і дерев'яні будуть плавати. Потім перевіряли свої гіпотези, багато з яких виявилися вірними. Інтерес викликав експеримент з пластмасовою тарілкою: вона плаває, якщо її покласти на поверхню води, і тоне, якщо опустити у воду ребром.

Потім вирішили об'єднати плаваючий предмет з плаваючим і перевірити, як вони будуть вести себе у воді. З'ясували: якщо покласти невеликий камінь у центр тарілки і опустити її на воду, то ці предмети не потонуть. Якщо ж усунути цей камінь на край тарілки, то вона перевернеться і може залишитися на плаву (або потоне, якщо стане на ребро), камінь у будь-якому випадку піде на дно. Якщо ж покласти в тарілку великий за розміром камінь, то потонуть обидва предмета.

Далі у грі виникла нова ситуація - піднявся сильний шторм, і сталася корабельна аварія. По команді «Стрибаємо за борт!» Діти повинні були взяти предмети, які допомогли б їм триматися на воді і дістатися до острова. З цим вони чудово впоралися. Коли всі допливли до острова, то виявили, що він населений. Постало питання, як вибиратися звідси. Посипалися пропозиції: побудувати пліт, човен ,підводний човен, вертоліт і т.п. Зваживши свої можливості, вирішили зупинитися на виготовленні плота. Гра продовжилася.

Яке ж було моє здивування, коли на наступний день я побачила, що діти будують другий пліт. Вони пояснили: на одному плоту їм тісно (згодом стало тісно і на двох). Тоді я вирішила ускладнити завдання і запропонувала зробити плоти однакової довжини, але з різних матеріалів (предметів), які перебували у групі. Діти вибирали мірку і вирішили, що довжина кожного плоту буде відповідати трьом мірками. Після цього розділившись на дві команди, почали підбирати матеріали (предмети), вимірювали їх і конструювали плоти.

В цій ігровій ситуації чітко простежується зв'язок експериментування з елементарними математичними уявленнями.

При ознайомленні з дітей з художньою літературою я зрозуміла, що навіть при самому емоційному, виразному читанні дітям необхідні певні дослідження для розуміння тексту твору.

Знову приходить на допомогу створення проблемної ситуації. Наприклад, у російській народній казці «Лисиця і журавель» тварини не змогли насититися: лисиця не могла дістати окрошку з глечика, а журавель - кашу з тарілки. Діти висунули гіпотезу: у лисиці коротка шия, вона не може дотягнутися до дна глечика. У журавля довгий ніс йому незручно стукати по тарілці і важко збирати дзьобом кашу. Використовуючи ляльок і предмети посуду, діти провели свою гіпотезу та підтвердили її.

При читанні казки «Два ведмедика» виникло питання: як поділити порівну сир?

Діти зробили висновок про необхідність поступатися один одному, але проблема залишилася. Стали висувати різні гіпотези, які привели нас до теми ваг. Ми провели експеримент, спорудивши ваги з підручних засобів. В даному експерименті була можливість проявити кмітливість, фантазію, спорудивши ваги з підручних засобів, або вирішити проблему.

У висновку хочеться підкреслити, що при створенні ситуацій, які стимулюють інтерес до дослідження, у дітей з'являється бажання вирішити проблему, поставлену дорослим, висувати свої гіпотези і спільно з вихователем знаходити способи розв'язання проблеми шляхом експериментування.

Список використаних джерел:

1. Виховуємо дошкільнят самостійними: Збірник статей // Ответств. ред. Т.І. Бабаєва, - РГПУ їм. А.І. Герцена. Кафедра дошкільної педагогіки. - СПб.: ДИТИНСТВО-ПРЕС, 2000.
2. Лозова В.І., Камышанченко О.М. Формування пізнавальної активності школярів. - Білгород: Вид-во Бєлду, 2000..
3. Організація експериментальної діяльності дошкільників: методичні рекомендації. / Під ред. Л.М. Прохорової. - М.: АРКТИ, 2003.
4. Поддьяков О.М. Навчання дошкільнят експериментування. // Питання психології, 1991.
5. Тугушева Г.П., Чистякова А.Є. Експериментальна діяльність дітей середнього і старшого дошкільного віку: Метод, посібник. - СПб.: ДИТИНСТВО-ПРЕС, 2007.
6. Куликовська І.Є., Совгир М.М. Дитяче експериментування. Старший дошкільний вік. - М.: Пед. суспільство Росії, 2003

Читайте також: