Комплексне заняття по татарській мові для російсько мовних дітей

"ГАБДУЛЛА ТУКАЙ ӘКИЯТЛӘРЕ ИЛЕНӘ СӘЯХӘТ"

Цілі та завдання заняття:

*Продовжити знайомство з дитячими роками Г.Тукая.

*Впровадити систему виховання почуттів через подорож по казках, навчити дитину співпереживати, відгукуватися на чужу біду, виражати свої почуття, адекватно.

*Пригадати твори великого поета, написані ним для дітей.

*Виховувати любов та інтерес до творчості великого татарського поета.

*Активізувати усне мовлення дітей, вміти правильно відповідати на запитання, складати діалог і закріплення нових понять.

*Виховувати інтерес і повагу до історії татарського народу і його традицій. Виховання патріотичних почуттів, гордості за свою Батьківщину, свій народ. Виховання доброти, дисциплінованості, почуття товариства і власної гідності. Виховання шанобливого ставлення до старших.

Максат һәм бурычлар:

*Габдулла Тукайның балачак еллары белән танышуны дәвам итү.

*Балаларны әкият иленә сәяхәт аша кечкенәдән инсафлы,әдәпле, мөрхәмәтле, кешелекле, ярдәмчел итеп тәрбияләп үстерү.

*Габдулла Тукайның балалар өчен язган шигырьләре һәм әкиятләре белән танышу. Габдулла Тукайның иҗаты турында белемншрен арттыру.

*Татарча матуру һәм дөрес итеп сөйләшергә, татар телен яратырга, ихтирам итү тойгылары тәрбияләү.

*Балаларда үз-үзләрен тоту һәм үзара уңай мөнәсәбәтләр тәрбияләү.

*Туган җир, туган іл, туган табигать, туган телне ярату, өйрәнү, белү, татар халкының йолаларын, гореф-гадәтләрен саклап калу. Олыларга карата шәфкатьлелек тәрбияләүне дәвам итү.

Әкият иленә сәяхәт.

Ебі

-Балакайларым, исәнмесез!

Исәнмесез, кадерле кунаклар!

Менә сездә килеп җиткәнсез.

Безнең балаларның шау тормышын

Күреп китик дигәнсез!

-Бүген бездә кунаклар бар, әйдәгез алар белән дә исәнләшәбез һәм аларга елмаябыз!

Балалар.

- Исәнмесез, кунаклар!

-Хәлләрегез ничек?

Ебі

-Хв - әби. Авылда яшим. Шәһәргә кунакка килдем.

Сандыкта ниләр барын беләсегез киләме? Карагыз һәм игътибар белән тыңлагыз.

-Діти, подивіться, що це за скриня, на вигляд він дуже красивий.

Може відкриємо і подивимося що там?

(Під музику відкривається кришка скрині)

Бабусина скриня зберігає витончені вироби.

Славилися вони давно у народу мого.

Әбиемнең сандыгында сакланмый ниләр генә.

Әйдәгез сорыйк үзеннән, ачып күрсәтсен әле.

Як прекрасні тюбетейки, подивися ж, як блищать.

Вишивали канителлю Джигіта нашого вбрання.

Балкып тора тюбәтәйләр

Энҗе бөртекләр белән.

-Бо тюбәтәй! (кабатлыйлар)

Алмаз кіл күрсәт балаларга, киеп куй. Бик килешә, нинди матуру!

-Тагын бар әле монда!

(Өч, дүрт баланы чакырырга)

Я калфак пурпурний свій вишию золотою ниткою.

Гнучкий стебло зігнеться і квітка до листка прильнет.

Бәрхетләрдән тегелгән ука белән чигелгән,

Нәкышләре көмешләргә, алтыннарга күмелгән.

-Бо калфак! (кабатлыйлар)

Таня күрсәт балаларга, киеп куй. Шундый матуру киз булдың!

-Тагын бар әле монда!

(Өч, дүрт баланы чакырырга)

- Бик сөйкемле балалар булдыгыз! Уйнап алабызмы?

Давайте пограємо в гру "Тюбетей"

( "Тюбетей" ЦІНИ)

ЕБІ.

-Утырыгыз урыннарыгызга.

-Сандыкта тагын нәрсәдер бар, карыйк әле.

(МУЗИКА СКРИНЯ)

(Екият китаплары ала, такту янына куя )

-Бо китап. (кабатлыйлар)

Китапта әкиятләр яші. Бо "Су анасы әкияте", бо "Кәҗә белән сарык әкияте", бо "Шүрәле" әкияте. Бо әкиятләрне безгә Габдулла Тукай язган.

Коли настає Весна - сонечко посміхається, весело дзюркочучи біжать струмочки, птиці возврачаются з теплих країв - в квітні місяці , кожен рік ми згадуємо великого татарського поета Габдулла Тукая. Важка доля випала на долю поета. Йому було усього п'ять місяців, коли помер батько. Залишивши малюка в рідному селі, мати вдруге вийшла заміж , але незабаром помирає і мати...

До дев'яти років Габдулла жив у селі. З сільськими хлопчаками бігав на річку, на рибалку... На все життя він полюбив жителів Кырлая, його ліси і поля. У рідному краї Габдулли Тукая шанують традиції татарського народу. Тут він навчився грамоті, слухав казки і перекази. З дитинства успадкував Тукай любов до пісні, до народної мови. Чистота і співучість рідної мови проникали в душу дитини з самими першими дитячими враженнями, радісними були вони або гіркими.

Життя його обірвалося рано. Його іменем названі села, райони, красиві вулиці в містах. Вірші його перетворились у пісні. Про нього створені поеми, драми, романи, симфонії...

Він помер, коли йому було двадцять сім років. Квітень 1886 року - і квітень 1913 року. Народився навесні і навесні пішов з життя...

У казках Тукая багато чудес і забавних історій. Водяні відьми населяють озера, в дрімучому лісі легко і привільно живе шурале. Але його герої не затьмарюють життя людей, скоріше це наївні і довірливі лісові істоти, в зіткненні з якими людина завжди виходить переможцем.

(Звучить музика "Шурале", вихід Шурале)

ЕБІ.

- Чү, монда кемдер бар?!

 

Шүреле.

-Исәнмесез, саумысыз!

Нигә ишек ачмыйсыз?

Шакый, шакый арып беттек,

Нигә каршы алмыйсыз?

ЕБІ.

- Балалар,әйдәгез исәнләшик әле. Бо ким икән? (Діалог)

Шүреле.

-Исәнмесез! - Хв Шүрәле.Урманда яшим.Син ким?

-Исәнмесез. Хв Таня . (берничә баланы сорап чыга, кытыклый , чекочет)

ЕБІ.

-Постривай Шурале, не хулигань, а краще пограй з нами.

(Җыр-уєн "Шурале")

Шүреле.

-Сез нинди яхшы балалар. Миңа монда бик ошады.

Ви дуже гарні діти. Мені з вами дуже сподобалося.

Але вже пора возврачаться .

ЕБІ.

-Шүрәле без сиңа әкият китабы бүләк итәбез. Укы. Сау бул.

Шүреле.

-Рәхмәт сезгә. Җәй кунакка килегез. Хв сезне тәмле җиләкләр, чикләвекләр белән сыйлармын! Сау булыгыз!

ЕБІ.

-Тагын нәрсә бар икән сандыкта?

(МУЗИКА СКРИНЯ)

-Күчтәнәчләр бар икән. Бо кош тілі. ( Кабатлыйлар) Яратып ашагыз.

ЕБІ.

-Миңа та китер вакыт җитте.

Сандыгымны күрдегез,

Бик күп нәрсә белдегез.

-Сау булыгыз, балалар! Сау булыгыз, кунаклар!

Сезнең кілер көннәрегез мактау белән үтсеннәр.

Барлык бакча балалары, хезмәт сөеп үссеннәр!

ОНЫТМА СІН...

Хәтерләүдән курыкма сін,

Үткәннәрне онытма сін.

Бел сін ерак бабайларның

Ничек итеп көн иткәнен.

Нинди уйлар, нинди моңнар

Безгә калдырып киткәнен.

Һәр нигезнең, һәр авылның,

Һәр каланың үткәне бар... Онытма сін!

Читайте також: