Свіжі публікації




Взаємозв'язок педагога-психолога та вчителя-логопеда у корекційно-розвивальному процесі з використанням нетрадиційних методів

Діти, воспитывающиеся в умовах інтернатних установ, вимагають до себе особливої уваги. Найчастіше їм потрібна допомога та логопеда, 1, який працює над загальним розвитком мовлення, звуковий стороною, і педагога - психолога, який допомагає дітям впоратися з їх внутрішніми труднощами.

Це вимагає більш ретельного підбору методів психологічної та логопедичної корекційної роботи з даними дітьми. Таким чином, стає все більш очевидною необхідність тісної взаємодії в роботі педагога-психолога та вчителя-логопеда як з дітьми дошкільного, так і молодшого шкільного віку. Досвід показує, що використання традиційних методів у розвитку і корекції різних порушень не завжди дає бажаний ефект, тому багато фахівців, які працюють з даним контингентом дітей, додатково використовують нетрадиційні методи. На сьогоднішній день методів нетрадиційного впливу відомо досить багато: ігротерапія, казкотерапія, сміхотерапія, арт-терапія, ароматерапія, су-джок терапія та ін

Але нам хочеться зупинитися на тих методах, які, на наш погляд, є найбільш доцільними та ефективними в умовах закладів інтернатного типу. Це: лялькотерапія, ізотерапія, пісочна терапія.

На прикладі використання методу лялькотерапії ми б хотіли продемонструвати взаємозв'язок у роботі педагога-психолога та вчителя-логопеда.

Основними завданнями лялькотерапії є: удосконалення дрібної моторики руки та координації рухів; розвиток допомогою ляльки способів вираження емоцій, почуттів, станів, рухів, які в звичайному житті з якихось причин дитина не може або не дозволяє собі проявляти; навчання способів адекватного тілесного вираження різних емоцій, почуттів, станів та ін. Для багатьох дітей ляльки стають справжніми помічниками: допомагають знімати психічне напруження, дозволяють виконувати разом щось важливе, їм легше розповісти що-небудь про себе, ніж дорослого або інших дітей. Крім того, дорослі від імені ляльки можуть проводити різні розвиваючі заняття, ігри. Робота дітей з лялькою-маріонеткою дозволяє удосконалювати моторні навички, координувати рухи правої і лівої рук, обертати кистями і пальцями. За допомогою такої ляльки «програвати» різні емоційні стани, розвиваючи емоційно-вольову та комунікативну сферу. «Програючи» стану через ляльку, дитина моторно закріплює психоемоційний досвід, відпрацьовує механізм саморегуляції, навчається адекватно висловлювати свої почуття. Використовуючи метод лялькотерапії, ми задіємо різних ляльок: це персонажі традиційного лялькового театру, ляльки-маріонетки, пальчикові ляльки, ляльки, виготовлені з непридатного матеріалу своїми руками і руками дітей.

Взаємодія в нашому закладі здійснюється таким чином: учитель - логопед і педагог-психолог, провівши діагностику, виявивши проблеми в розвитку дитини розробляють напрямки спільної діяльності. Далі взаємозв'язок здійснюється за кількома напрямками:

Через завдання. Тема того чи іншого логопедичного заняття, може, в дещо видозміненому вигляді, повторюватися і на занятті педагога-психолога.

Через ляльку. Один і той же ляльковий персонаж задіюється в корекційній роботі як логопедом, так і психологом. Яскравим прикладом цьому може служити лялька Гоша. Вчитель-логопед за допомогою ляльки Гоші проводить артикуляційну гімнастику з дітьми дошкільного віку. А педагог-психолог, використовуючи цей же персонаж, який проводить заняття з розвитку емоційної сфери.

Таким чином, нетрадиційні методи в роботі логопеда та психолога сприяють підвищенню фізичної і розумової працездатності дітей, стабілізують увагу, згладжують неврологічну симптоматику, створюють функціональну базу для забезпечення порівняно швидкого переходу на більш високий рівень рухової та мовленнєвої активності та можливість для оптимального цілеспрямованої мовної роботи з дитиною. Всі ці методи прості у використанні, не вимагають використання дорогого обладнання, апаратури, практично не мають протипоказань. Застосування цих методів дозволяє значно підвищити ефективність логопедичних занять в умовах закладу інтернатного типу.

 



Читайте також:





© Vihovateli.com.ua 2014 - сайт для вихователів дитячих садків.